Рішення № 39739247, 09.07.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2014 р. Справа № 914/1875/14

За позовом: Заступника Жмеринського міжрайонного прокурора, м. Жмеринка в інтересах держави в особі Вінницького національного аграрного університету, м.Вінниця Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету, с. Чернятин Жмеринського району Вінницької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар", м. Городок Львівської області

про стягнення 29 852,35 грн.

Суддя Чорній Л.З.

Представники сторін:

від прокуратури: Лука Г.В.

від позивача: не з"явився

від відповідача: Дрогомирецька О.Р.

Права та обов'язки роз'яснено, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Технічна фіксація судового процесу не здійснювалась. У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов подано заступником Жмеринського міжрайонного прокурора, м. Жмеринка в інтересах держави в особі Вінницького національного аграрного університету, м.Вінниця Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету, с. Чернятин Жмеринського району Вінницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар", м. Городок Львівської області про стягнення 29 852,35 грн.

Ухвалою суду від 29.05.2014р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 18.06.2014р.

Ухвалами суду від 18.06.2014р. та від 02.07.2014р. розгляд справи відкладався, з підстав зазначених в ухвалах.

Представник позивача у судове засідання 09.07.2014р. не з"явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

У судовому засіданні 09.07.2014р. представник прокуратури подав пояснення б/н від 04.07.2014р. (вх. №29106/14 від 07.07.2014р.), відповідно до яких підтримав позовні вимоги, просив їх задоволити.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.07.2014р. заперечив проти позовних вимог.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

02.12.2013р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу № 66/SR/2013, відповідно до п. 1. якого позивач зобов"язувався передати у власність відповідача сільськогосподарську пролодоовочеву продукцію (товар) у кількості погодженій сторонами, а відповідач - прийняти і оплатити її. Вказаний договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Ціна кожної партії товару зазначається у накладних (п.2.1 Договору).

На виконання умов вказаного договору, позивач передав товар відповідачу на загальну суму 26914,45грн., що підтверджується копіями накладної №614 від 24.12.2013р. та довіреністі №1899 від 02.12.2013р., долученими до матеріалів справи.

Умовами пункту 4.1. Договору передбачено, що оплата за товар здійснюється після поставки товару або передоплатою.

Проте, відповідач не розрахувався з позивачем за переданий товар, в результаті заборгував останньому 26914,45грн.

В порядку досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію-вимогу №131 від 19.03.2014р. про сплату боргу, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав договірних зобов'язань щодо своєчасної сплати, позивач звернувся до господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 26914,45грн. основного боргу.

Крім того, позивач нарахував відповідачу 782,20грн. пені та відповідно до положень ст. 625 ЦК України 325,00грн. 3% річних та 782,20грн. інфляційних втрат.

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог та стверджує, що видаткова накладна № 641 від 24.12.2013р., не містить одного з обов"язкових реквізитів первинного документу, а саме, підпису особи уповноваженої на отримання товару та вважає, що вказана видаткова накладна не є належним доказом отримання відповідачем товару.

Також, представник відповідача зазначив, що позовна заява прокуратури подана з підстав необґрунтованості звернення в порушення вимог закону. Зокрема, зазначив, що в даному спорі немає порушення інтересів держави при подачі позову в інтересах суб'єкта господарювання - Вінницького національного аграрного університету, м.Вінниця Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету, с. Чернятин Жмеринського району Вінницької області, необхідності їх захисту, а також причетності Вінницького національного аграрного університету як уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, сторони уклали договір купівлі-продажу № 66/SR/2013 від 02.12.2013р., у зв'язку з чим набули взаємних прав і обов'язків.

Відповідно до вимог ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивач свої зобов'язання щодо передачі товару за договором купівлі -продажу №66/SR/2013 від 02.12.2013р. виконав повністю, відповідачем оплата за товар не здійснена, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 26914,45грн. Відповідач факту дійсності отримання товару не заперечив, доказів зворотнього суду не надав. Крім того, про наявність заборгованості у розмірі 26914,45грн. зі сторони відповідача перед позивачем підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період 2013р., який підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств

Отже, відповідач своїх зобов'язань за Договором не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в судовому засіданні позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі -продажу №66/SR/2013 від 02.12.2013р. Відповідач дану обставину не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Розглянувши заперечення представника відповідача про наявність порушення інтересів держави при подачі прокуратурою позову в інтересах Вінницького національного аграрного університету, м.Вінниця Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету, с. Чернятин Жмеринського району Вінницької області, необхідності їх захисту, а також причетності Вінницького національного аграрного університету, м.Вінниця як уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах та клопотання про залишення позову без розгляду, з підстав необґрунтованості звернення прокурора до господарського суду Львівської області в інтересах в особі Вінницького національного аграрного університету, м.Вінниця та Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету, с. Чернятин Жмеринського району Вінницької області, суд відхиляє їх з огляду на наступне.

Частина 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України метою участі прокурора в господарському процесі визначає представництво інтересів громадянина або держави.

Відповідно до статті 36-1 Закону України „Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Вінницький державний аграрний університет заснований на державній формі власності і підпорядкований Міністерству аграрної політики України (п.1.1 статуту). Фінансування Університету здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а також власних надходжень. Вінницький національний аграрний університет є юридичною особою та згідно витягу з ЄДРЮОФОП за організаційно-правовою формою є державною організацією (установою, закладом). Одним із структурних підрозділів Університету є Чернятинський коледж, який здійснює свою діяльність на основі Положення розробленого відповідно до законодавства України та Статуту Вінницького національного аграрного університету. Згідно п. 1.10.3.5, п. 1.10.3.6 статуту, коледж має окремі права юридичної особи, має самостійний баланс, рахунок в органах державного казначейства та установах банків, печатку. Пунктом 3.2 Положення про Чернятинський коледж передбачено право коледжу здійснювати виробничо-господарську діяльність, реалізовувати вироблену продукцію (роботи і послуги) та майно за договірними цінами і тарифами.

Даний позов подано прокурором на захист інтересів держави в особі Вінницького національного аграрного університету в особі Чернятинського коледжу, який є стороною в зобов'язанні, оскільки порушення іншою стороною зобов'язань, а саме відповідачем, встановлених договором та законом, призводить до невиконання запланованих заходів передбачених статутною діяльністю навчального закладу, який фінансується з державного бюджету.

Порушення майнових прав Чернятинського коледжу ВНАУ шкодить не тільки економічним інтересам позивача, але і економічним інтересам держави, що відповідно ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" є підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Підстави звернення прокурора в інтересах держави в особі Вінницького національного аграрного університету, м.Вінниця та Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету, с. Чернятин Жмеринського району Вінницької області суд вважає належним чином обґрунтованими, та такими, що відповідають обставинам справи, а тому відхиляє доводи відповідача.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування суми 3% річних, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом встановлено, що позивач правомірно просить стягнути з відповідача 325,00грн. 3% річних.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 782,20грн. інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до прохальної частини позовної заяви позивач просить стягнути з віповідача 782,20грн. інфляційних втрат. Однак ціну позову позивачем визначено 29 852,35 грн., відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку та описової частини тексту позовної заяви сума інфляційних втрат зазначена у розмірі 1830,70грн.

Розглянувши матеріали справи, самостійно перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування суми інфляційних втрат, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, судом встановлено, що позивачем здійснено описку в прохальній частині позовної заяви, відтак, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума в розмірі 1830,70грн. інфляційних втрат.

Розглянувши вимогу позивача про стягнення з відповідача 782,20грн. пені, суд прийшов до висновку залишити її без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позивач просив стягнути з відповідача пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу у розмірі 782,20грн. Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Згідно із матеріалами справи, між позивачем та відповідачем, у відповідності із ст. 547 ЦК України, письмового договору про стягнення пені, як виду забезпечення виконання зобов"язання, укладено не було. Відтак, у суду відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення пені з відповідача.

Судовий збір стягнути з відповідача пропорційно до задоволених вимог в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 509, 525, 625, 655, 692 ЦК України, ст. ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 28, 33, 34, 44, 48, 49, 82, 84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Львівська, 274а, ідентифікаційний код 32475074) на користь Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету (23122, Вінницька область, Жмеринський район, с. Чернятин, вул. Першотравнева, 28, ідентифікаційний код 05471992) 26914,45грн. основного боргу, 325,00грн. 3% річних, 1830,70грн. інфляційних втрат.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Львівська, 274а, ідентифікаційний код 32475074) в доход державного бюджету 1779,13грн. судового збору.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.07.2014р.

Суддя Чорній Л.З.