Рішення № 39739218, 14.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5520/14 14.05.14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна»доПриватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»про відшкодування шкоди в порядку регресу 33 225,20 грн. Суддя Підченко Ю.О. Представники сторін: від позивача:Іванчишина С.М. - юрисконсультвід відповідача:Рибак Є.В. - юрисконсульт

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна» (надалі - ПрАТ «АСК «Інго-Україна») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (надалі - ПрАТ «Європейський страховий альянс») про відшкодування шкоди в порядку регресу 33 225,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ «АСК «Інго-Україна» на підставі Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №250554687.12 від 17.10.2012 р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - «ДТП») виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована ПрАТ «Європейський страховий альянс» на підставі Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/4492537, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.04.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.05.2014 р.

Представник позивача в судове засідання 14.05.2014 р. з'явився, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 14.05.2014 р. з'явився, подав відзив на позовну заяву згідно змісту якого проти позовних вимог заперечує та просить залишити їх без задоволення.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.10.2012 р. між ПрАТ «АСК «Інго-Україна» (страховик), та ТОВ «Перша лізингова компанія» (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №250554687.12 (надалі - «Договір»).

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок настання подій, перелік яких наведено у розділі 2 Договору, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; пожежі; стихійні лиха; падіння предметів, падіння каміння; протиправні дії третіх осіб; угон.

11.08.2013 р. о 10 год. 15 хв. на автодорозі Стрий-Знам'янка 385 км + 400 м. сталося ДТП за участі застрахованого автомобіля марки «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1, а саме: ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, допустив зіткнення з автомобілем «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 вимог пунктів 10.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою УДАІ ГУ МВС України №9246002 та постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.08.2013 р. у адміністративній справі №127/19554/13-п, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідно до звіту №820 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 16.08.2013 р. суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності НОМЕР_3 від 01.03.2012 р.) вартість матеріального збитку, що дорівнює розміру відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, завданого автомобілю «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 46 602,71 грн.

Відповідно до ремонтної калькуляції №102873 від 22.08.2013 р. та рахунку №Я000000825 від 25.09.2013 р., складеного ФОП ОСОБА_5, вартість відновлювального ремонту, завданого власникові автомобіля «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 39 870,24 грн.

01.10.2013 р. ТОВ «Перша лізингова компанія» перерахувала на рахунок ФОП ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 39 870,24 грн., що підтверджується платіжним дорученням №818671 від 01.10.2013 р.

04.10.2013 р. власник застрахованого транспортного засобу - автомобіля «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1, звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

На підставі страхового акта №104379 від 11.10.2013 р. ПрАТ «АСК «Інго-Україна», виконуючи свої зобов'язання за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів №250554687.12 від 17.10.2012 р., сплатила своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 33 225,20 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №12495 від 17.10.2013 р.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПрАТ «АСК «Інго-Україна» перейшло в межах суми 33 225,20 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із довідки УДАІ ГУ МВС України №9246002 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 16.04.2010 р. вбачається, що транспортний засіб - автомобіль «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1, належить ПАТ «Правекс банк» та знаходився під керуванням ОСОБА_3.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. №6 із змінами і доповненнями Верховний Суд звертає увагу на те, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Із матеріалів справи, а саме постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 27.08.2013 р. у адміністративній справі №127/19554/13-п вбачається, що ОСОБА_3 на момент скоєння ДТП працював на посаді програміста ПАТ КБ «Правекс-Банк».

Таким чином, ОСОБА_3 керував транспортним засобом «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 на законних підставах.

Разом з тим, суд відзначає, що положення ст. 62 Конституції України закріплюють принцип презумпції невинуватості особи, а відтак водій транспортного засобу вважається таким, що керував транспортним засобом на законній підставі. Обов'язок спростування наведеної обставини (надання постанови про притягнення до відповідальності згідно ст. 126 КУаП) покладається на відповідача.

Доказів, які б підтверджували притягнення ОСОБА_3 до відповідальності згідно ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідачем не надано, а тому відсутні підстави вважати, що він керував транспортним засобом на незаконних підставах.

Вина ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації ним автомобіля «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 відшкодовується ПАТ КБ «Правекс-Банк».

Цивільно-правова відповідальність ПАТ КБ «Правекс-Банк», як власника автомобіля «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована ПрАТ «Європейський страховий альянс» на підставі договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/4492537.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним Договором (поліс №АС/4492537) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 46 602,71 грн., до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 33 225,20 грн.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 вказаного Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Претензією №4019 від 18.11.2012 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в тому числі заява про настання страхового випадку), з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 33 225,20 грн.

Позов подано до суду 31.03.2014 р., а тому строк виконання відповідачем зобов'язання зі сплати страхового відшкодування настав.

Враховуючи визначені полісом №АС/4492537 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 33 225,20 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з ПрАТ «Європейський страховий альянс» на користь ПрАТ «АСК «Інго-Україна» суми страхового відшкодування у розмірі 33 225,20 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37; ідентифікаційний код 19411125) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33; ідентифікаційний код 16285602) суму страхового відшкодування у розмірі 33 225 (тридцять три тисячі двісті двадцять п'ять) грн. 20 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 19.05.2014 р.

Суддя Ю.О. Підченко