Ухвала суду № 39739095, 05.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2014 рокусправа № 804/12044/13-а

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року у справі № 804/12044/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВК» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и л а :

У вересні 2013 року ТОВ «ЄВК» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.08.2013 року № 0002152205 та № 0002172205.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що постанова судом винесена без дослідження та всебічного з'ясування всіх обставин справи. Апелянт вважав, що саме визначення бази оподаткування операцій без урахування витрат на сплату ПДВ, призвело до помилкового висновку платником податку про отримання доходу від зазначених операцій, а тому дохідність є умовною, оскільки досягнута за рахунок бюджетного відшкодування ПДВ. Апелянт вказував, що навмисні дії платників податків, що спрямовані на заниження податкових зобов'язань з ПДВ за рахунок вчинення завідомо збиткових операцій, слід розцінювати як такі, що виходять за межі господарської діяльності. Апелянт вважав, що операції ТОВ «ЄВК» з експорту комплектуючих інтер'єру та екстер'єру двох вагонних дизель поїздів спрямовані на мінімізацію ПДВ і наявність у товариства належним чином оформлених документів в підтвердження податкового кредиту, зокрема, податкових накладних, не є підставою для формування податкового кредиту, оскільки, позивачем не доведена об'єктивність та поважність причин продажу товарів за ціною. нижчою від ціни придбання. Апелянт вказував, що позивачем у періоді, що перевірявся завищено валові витрати на суму збитків від реалізації продукції на експорт на суму 554098,20 грн. Також, на думку податкового органу, позивачем не доведено та документально не підтверджено, що транспортні витрати у сумі 12500 грн. не були включені до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в декларації з податку на прибуток за 2012 рік.

Справа розглянута відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутністю осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом неправомірно віднесено суму ПДВ до складу собівартості реалізованих позивачем товарів. Щодо завищення задекларованих позивачем показників у декларації за 1 квартал 2013 року на 17064 грн. судом першої інстанції зазначено, що позивач мав право на включення такої суми у 1 квартал 2013 року з огляду на її не включення у 2012 року, оскільки суми витрат, невраховані в минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок можуть бути зараховані при їх підтверджені у наступних податкових періодах. Судом першої інстанції зазначено, що з огляду на те, що акт здачі-прийняття робіт відноситься до переліку первинних документів тому позивачем правомірно було включено до суми витрат суму витрат на збут. Суд першої інстанції зазначив щодо завищення суми від'ємного значення з податку на прибуток, дослідивши, що це відбулось як наслідок перевищення задекларованих та підтверджених видатків (витрат) над сумами доходів.

Матеріалами справи встановлено, що ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області з 22.07.2013 року по 30.07.2013 року було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЄВК» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року, за результатами якої 06.08.2013 року складено акт № 228/22-05-09/37452989. Згідно висновків перевірки, ТОВ «ЄВК» порушено пп.138.1, з урахуванням пп.14.1.36, 14.1.231 п.14.1 ст.14, пп.138.2,138.4 ст.138, пп.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення податку на прибуток у сумі 60584 грн. та занижено податок на прибуток у сумі 97010 грн., в тому числі за 1 квартал 2013 року 97010 грн.; порушено розділ 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1020, ст.57, п.70.16 ст.70, пп. «а», «б» п.176.2 ст.176 ПК України. На підставі акту перевірки ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 29.08.2013 року винесено податкові повідомлення-рішення №0002152205, яким ТОВ «ЄВК» збільшено розмір грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 121262,50 грн., у тому числі за основним платежем - 97010 грн., штрафні (фінансові) санкції - 24252,50 грн.; податкове повідомлення-рішення №0002172205, яким ТОВ «ЄВК» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 60584 грн.

Встановлено, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стала реалізація на експорт товару (кабіни машиніста, санітарного модуля електровоза) без врахування в ціні продажу всіх понесених витрат при придбанні їх на території України; податковий орган стверджував, що реалізація на експорт згідно з договором була здійснена за ціною, нижчою від ціни придбання, не була зумовлена характером виробничої або іншої господарської діяльності позивача, оскільки не мала на меті отримання доходу від цих операцій, а отже не пов'язана з його господарською діяльністю.

Встановлено, що 02.04.2012 року, за результатами конкурсних торгів, ТОВ «ЄВК» уклало договір про закупівлю товарів за державні кошти № ВЗК-128/12 з ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», згідно якого поставило останньому вузли та деталі для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу, (для модернізації електровозів ВЛ-11М).

З метою виконання вищезазначеного договору, 02.04.2012 року ТОВ «ЄВК» (покупець) уклало договір поставки №175/12 з виробником вузлів та деталей для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу ТОВ «ПКВП МДС» (постачальник), згідно якого останнім було поставлено на адресу ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» вищевказаний товар, двома партіями на загальну суму 7188714 грн., що підтверджується видатковими накладними.

ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» за поставлений товар не розрахувався, що підтверджується рішенням господарського суду Львівської області від 23.10.2012 року у справі №5015/3916/12 про стягнення з ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» заборгованості. У зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань, ТОВ «ЄВК» опинилося у скрутному фінансовому становищі

Враховуючи договірні відносини ТОВ «ЄВК» з ТОВ «Модус» (Росія) за контрактом купівлі-продажу №9/11 від 21.12.2011 року, сторони 15.02.2013 року підписали додаток №3 до вищевказаного контракту, згідно якого ТОВ «ЄВК» поставило товар (кабіну машиніста з комплектуючими, санітарний модуль), що підтверджено ВМД №103553 від 19.02.2013 року, актом надання послуг №ОУ-0000065 від 20.02.2013 року (пгт.Губиніха Дніпропетровської області до м.Новочеркаськ Ростовської області, Росія), який підписаний ТОВ «ЄВК» та ТОВ «Фрахттранссервіс», який надав послуги перевезення вантажів автомобільним транспортом на міжнародному сполученню згідно договору №19-1112-Т від 19.11.2012 року на загальну суму 16500 грн. (без ПДВ).

Встановлено, що ТОВ «ЄВК» реалізувало вказаний товар ТОВ «Модус» (Росія) на загальну суму 2882701,80 грн., ТОВ «Модус» оплатило вартість товару, що підтверджується платіжними дорученнями: №1ОР1Е00000083342 від 19.02.2013 року на суму 4000000 рос. рублів; №1ОР1Е0000099015 від 27.02.2013 року на суму 60800 рос. рублів; №1ОР1Е00000110793 від 05.03.2013 року на суму 6804200 рос. рублів.

Встановлено, що ТОВ «ЄВК» (покупець) 06.12.2010 року уклало з ТОВ «Факторіал» (постачальник) договір №12-10/1, згідно якого останній зобов'язувався поставляти товар партіями згідно специфікацій, оформлених додатками до договору. Згідно додаткової угоди №2 від 29.12.2012 року ТОВ «Факторіал» 14.02.2013 року поставив пластик на загальну суму 195621,30 грн. (без ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №РН1-000621 від 14.02.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, структура витрат, задекларованих ТОВ «ЄВК» згідно з поданими деклараціями за 1 квартал 2013 року по рядку Декларації 05.1. «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» становить 3076121 грн., які складають: витрати на придбання запчастин електровозів згідно договору поставки № 175/12 від 02.04.2012 року з ТОВ «ПКВП МДС» та видаткової накладної № 33 від 18.02.2013 року у сумі 2864000 грн. (без ПДВ); витрати на доставку запчастин електровозів у сумі 16500 грн. (без ПДВ) згідно договору перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні №19-1112-Т від 19.11.2012 року з ТОВ «Фрахттранссервіс» та акту №ОУ-0000065 від 20.02.2013 року; витрати на придбання пластику у сумі 195621,30 грн. (без ПДВ) згідно договору поставки № 2-10/1 від 06.12.2010 року з ТОВ «Факторіал» та видаткової накладної №РН1-000621 від 14.02.2013 року.

Відповідно до п.138.1. ст.138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.138.4, 138.6 -138.9, пп.138.10.2 - 138.10.4 п.138.10, п. 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з п.138.5, пп..138.10.5, 138.10.6 п.138. п.138.11, 138.12 цієї статті, п.140.1 ст.140 і ст.141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п.138.3 цієї статті та у ст.139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням п.138.2. 138.11 цієї статті, п.140.2 - 140.5 ст.140, ст.142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ (пп.138.1.1. п.138.1. ст.138 ПК України).

Згідно з пп. 14.1.228 п.14.1 ст.14 ПК України собівартістю реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу 111 цього Кодексу є витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно з п.10 ПБУ-16, затверджених наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 року, собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженим наказом Міністерства фінансів України №246 від 20.10.1999 року, яким передбачено перелік фактичних витрат, що формують первісну вартість товарів, придбаних за плату, до яких відносяться: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству/установі; транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів; інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Згідно пп.139.1.6 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат суми ПДВ, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбавається платником податку для виробничого або невиробничого використання.

Відповідно п.138.6 ст.138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного до продажу.

ПДВ згідно з нормами податкового законодавства є непрямим податком і відшкодовується платнику податку, отже, при формуванні первісної вартості товарів, яка в подальшому складає собівартість реалізованих товарів, ПДВ не враховується в складі собівартості придбаних і реалізованих товарів.

Аналізуючи докази у справі та вище приведене законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає необґрунтованим та надуманим твердження податкового органу про те, дохідність від господарської операції ТОВ «ЄВК» та ТОВ «Модус» (Росія) є умовною, так як досягнута за рахунок бюджетного відшкодування ПДВ, оскільки таке твердження спростовується нормами податкового законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції вірним та погоджується з тим, що собівартість придбаного ТОВ «ЄВК» у ТОВ «ПКВП МДС» згідно договору поставки №175/12 від 02.04.2012 року товару складає 2880500 грн., а не 3436800 грн. Собівартість товару включає: ціну придбання у розмірі 2864000 грн. (без ПДВ), відповідно до видаткової накладної №33 від 18.02.2013 року; витрати на доставку у розмірі 16500 грн., згідно акту №ОУ - 0000065 від 20.02.2013 року.

Відповідно п.195.1. ст.195 ПК України за нульовою ставкою оподатковуються операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства.

Придбаний ТОВ «ЄВК» у ТОВ «ПКВП МДС» по договору поставки №175/12 від 02.04.2012 року товар було реалізовано ТОВ «Модус» по контракту купівлі-продажу №9/11 від 21.12.2011 року за ціною 2882701,80 грн., що підтверджується ВМД №103553 від 19.02.2013 року за нульовою ставкою, отже, прибуток = (сума реалізації - ціна придбання з урахуванням витрат на доставку), а саме: 2201,80 (грн.) =2882701,80 грн. - 2880500 грн.

Колегія суддів вважає помилковим висновок податкового органу про завищення задекларованих ТОВ «ЄВК» показників у рядку 06.1., 06.2., 06.4. Податкової декларації з податку на прибуток у І кв. 2013 року на суму 17064 грн.

Відповідно до п.138.2, 138.11. ст.138 ПК України до складу витрат враховуються суми витрат, не віднесені до складу витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, що підтверджують здійснення витрат, установлених цим розділом, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді. Суми витрат, не враховані в минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлені у звітному податковому періоді в розрахунку податкового зобов'язання. Зазначені в цьому пункті витрати, здійснені в минулі звітні роки, відображаються у складі інших витрат, а ті, які здійснені у звітному податковому році, - у складі витрат відповідної групи (собівартості реалізованих товарів. виконаних робіт, наданих послуг, загально виробничих витрат, адміністративних витрат тощо). Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Отже, ТОВ «ЄВК» включило до валових витрат, витрати транспортних послуг, наданих ТОВ «Фрахттранссервіс» після отримання первинної документації (акту) у 1 кварталі 2013 року у складі «інших витрат».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність включення ТОВ «ЄВК» до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2013 року (рядок 06.2 - витрати на збут) витрат, які підтверджені первинним документом, а саме, актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-1/03-1 на суму 4564 грн., одержаним 20.03.2013 року від ТОВ «Технокомплект-Дніпро» по проведенню маркетингових досліджень за договором про надання маркетингових послуг № 22/13-1 від 22.01.2013року.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність включення ТОВ «ЄВК» до рядку 4 (витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) Декларації з податку на прибуток за І квартал 2013 року на підставі первинної документації у розмірі 3290245 грн.

Відповідно п.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.135.4.1 п.135.4 ст.135 ПК України прибуток визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст. 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст. 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу. Дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо)особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу та дохід банківських установ.

За період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року витрати ТОВ «ЄВК» склали 3290245 грн., що зафіксовано у рядку 04 Податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2013 року. Від'ємний результат прибутку, тобто збиток у розмірі 60548,00 грн. за результатами підприємницької діяльності позивача за І квартал 2013 року: 3229661 грн. - 3290245 грн. = - 60548 грн.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів звертає увагу, що згідно ст.42 ГК України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Колегія суддів вважає, що податковим органом, як суб'єктом владних повноважень згідно ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року у справі № 804/12044/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук