Ухвала суду № 39737582, 11.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2014 року

11:57

№ 826/9762/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Савченко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за поданням

Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелмер Україна»

про

стягнення коштів за податковим боргом в сумі 9 298 590,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

08 липня 2014 року о 13 год. 30 хв. до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло подання Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ, заявник) про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 9 298 590,00 грн. з розрахункових рахунків платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелмер Україна» (далі - підприємство) та за рахунок готівки останнього.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2014 року відкрито провадження у справі № 826/9762/14 за вказаним вище поданням ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 11 липня 2014 року на 10 год. 45 хв.

10 липня 2014 року позивачем до канцелярії суду подане клопотання від 10.07.2014р. б/н про відкликання поданого подання в частині вимог про стягнення коштів за податковим боргом за рахунок готівки ТОВ «Зелмер Україна» та залишення такого подання без розгляду в цій частині.

В судовому засіданні, призначеному на 11 липня 2014 року, представник заявника підтримав подане клопотання від 10.07.2014р. та просив його задовольнити.

Представник підприємства в судовому засіданні 11 липня 2014 року також підтримав заявлене клопотання ДПІ та просив його задовольнити.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши думку представників заявника і підприємства з приводу заявленого клопотання, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі наступного.

Провадження у справах, порушених за поданням податкових органів, поданим на підставі ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного). З огляду на це загальні норми Кодексу адміністративного судочинства України, що регулюють процедуру позовного провадження, до провадження на підставі подання податкового органу можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить спеціальним нормам ст. 1833 цього Кодексу. Тому сторони у процесі розгляду подання податкового органу користуються всіма правами, які мають позивач та відповідач згідно з нормами Кодексу адміністративного судочинства України, за винятком тих, що не можуть бути реалізовані за змістом ст. 1833 зазначеного Кодексу (дана правова позиція щодо особливостей застосування норм ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.02.2011р. № 149/11/13-11).

Зокрема, у відповідності до норм ч. 1 ст. ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо: 1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; 2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків; 3) стягнення коштів за податковим боргом.

Таким чином, з контексту наведеної норми вбачається, що ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюється перелік особливих вимог, що пред'являються до подання податкового органу (зокрема, до переліку вимог органу доходів і зборів, що можуть бути заявлені в подані).

Також, пункт 8 листа від 02.02.2011р. № 149/11/13-11 Вищого адміністративного суду України вказує, що зазначена норма застосовується також у разі, якщо в поданні вимогу, передбачену частиною першою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, поєднано з іншими вимогами, які можуть розглядатися виключно в загальному порядку позовного провадження. Наведене пояснюється тим, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено можливість одночасного розгляду справи як у порядку позовного, так і в порядку особливого провадження, встановленого статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України. Як вбачається з тексту поданого подання ДПІ, посилаючись на норми пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20, п. 41.5 ст. 41, п. 95.3 і п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, та керуючись ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України звернулася до суду із поданням про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 9 298 590,00 грн. з розрахункових рахунків платника податків - ТОВ «Зелмер Україна» та за рахунок готівки такого платника податків.

В контексті наведеного, слід зазначити, що згідно пп. 20.1.31 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПК України), органи доходів і зборів мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

В силу положень п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Наведені норми ПК України кореспондуються з нормою п. 3 ч. 1 ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що подання контролюючого органу не може містити вимог, ніж ті, що передбачені ч. 1 ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, щодо погашення податкового боргу за рахунок вилучення готівки платника податків.

Щодо останнього, п. 95.4 ст. 95 ПК України встановлює, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а саме - постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України», якою, зокрема, затверджений Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, яким, крім іншого, регулюється механізм стягнення такої готівки, тобто порядок дій органу державної податкової служби вже після прийняття відповідного рішення суду шляхом подальшого прийняття органом ДПС відповідного рішення (щодо готівки), зразок якого затверджений у цьому порядку.

За приписами п. 1 ч. 5 ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті.

У разі ж постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню (абз. 1 ч. 8 ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України)

Разом з тим, згідно п. 5 Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22.04.2011р. № 571/11/13-11 вказано, що в разі виявлення судом обставин щодо наявності спору про право після відкриття провадження у справі за відповідним поданням, то в таких випадках судам необхідно закривати провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Так, в силу норми п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відтак, оскільки в даному випадку заявником додатково заявлено вимогу, не передбачену ч. 1 ст. 183-3 КАС України, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі за поданням ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в частині вимог про стягнення коштів за податковим боргом за рахунок готівки платника податків, що однак, відповідно до ч. 6. ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України не позбавляє заявника права звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Керуючись п. 1 ч. 1. ст. 157, ст. 1833, ст.ст. 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі № 826/9762/14 за подання Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелмер Україна» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 9 298 590,00 грн. в частині вимог про стягнення коштів за податковим боргом за рахунок готівки платника податків.

2. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її винесення.

Суддя В.П. Катющенко