Ухвала суду № 39736398, 09.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4049/14 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

09 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаль М.І.,

суддів: Бабенка К.А., Борисюк Л.П.

при секретарі Пакіж О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, третя особа: Міністерство доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Відповідачі) у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005142220 від 03.10.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року вимоги адміністративного позову задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач та третя особа подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 17.09.2013 за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрінсталькон ім. В.М. Шимановського» з питань своєчасності, достовірності та повноти сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ВАТ «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського» та ТОВ «Кон Дюс С.Р.Л.» за період з 01.08.2010 по 31.07.2013 ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві складено Акт № 11/26-53-22-01-21/36861591 (далі по тексту - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України та, як наслідок, заниження податку на прибуток на загальну суму у розмірі 1 608 258 грн.

03.10.2013 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0005142220, яким у зв'язку з порушенням пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України, позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 608 258 грн., та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 402 065 грн.

Приймаючи рішення про задоволення вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що строк позовної давності по зобов'язанням позивача перед контрагентами було перервано 05.01.2012, тобто перебіг позовної давності почався заново і закінчується лише 05.01.2015..

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

18.07.2008 між ВАТ «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського» (замовник) та ТОВ «Діа-Юнайтед Будівельна та Торгова група» (виконавець) укладено договір № 2 про надання науково-технічних послуг. Даним договором визначено момент оплати вартості послуг - після практичного застосування результатів наданих послуг при комп'ютерному проектуванні в мережі ВАТ «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського». Акт про надання науково-технічних послуг було підписано між сторонами договору 15.11.2008.

23.07.2009 між ВАТ «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського» (замовник) та ТОВ «С.Дж.Р.Груп» (виконавець) укладено договір № 11 про надання послуг. Даним договором визначено момент сплати вартості послуг - після підписання акту виконаних робіт. Акт виконаних робіт було підписано між сторонами договору 29.10.2009, тобто, строк позовної давності по основному зобов'язанню за висновком суду спливає 29.10.2012.

Разом з тим, 11.03.2010 між ВАТ «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського» (замовник) та ТОВ «Акеріт» (виконавець) укладено договір № 1 про надання послуг. Даним договором визначено момент оплати вартості послуг - пред'явлення акту про приймання послуг. Акт виконаних робіт підписано між сторонами договору 28.05.2010, тобто строк позовної давності по основному зобов'язанню за висновком суду спливає 28.05.2013.

12.07.2010 між ВАТ «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського» та позивачем укладено угоду про переказ боргу, копія якої наявна в матеріалах справи, згідно з якою позивач став новим боржником за договорами від 18.07.2008 № 2, 23.07.2009 № 11 та 11.03.2010 № 1.

20.07.2010 між позивачем та ТОВ «Діа-Юнайтед Будівельна та Торгова група» підписано акт звіряння взаємних розрахунків, чим, в розумінні ст. 264 ЦК України, було перервано строк позовної давності та її перебіг почався заново з 20.07.2010.

Як видно з матеріалів справи, 05.01.2012, до закінчення строку позовної давності по основному зобов'язанню, позивач направив на адресу ТОВ «С.Дж. Р. Груп», ТОВ «Акеріт» та ТОВ «Діа-Юнайтед Будівельна та Торгова група» письмові прохання відстрочити сплату боргу по зазначеним договорам, чим, в розумінні ст. 264 ЦК України, було перервано строк позовної давності та її перебіг почався заново з 05.01.2012.

В подальшому, 04.06.2012 між позивачем (боржник), НВА «Довкілля» (новий кредитор) та ТОВ «С.Дж.Р.Груп» (первісний кредитор) укладено договір № 1-Д про поступку права на вимогу, згідно з умовами якого НВА «Довкілля» стало новим кредитором за договором від 23.07.2009 № 11.

Також, 05.07.2012 між позивачем (боржник), НВА «Довкілля» (новий кредитор) та ТОВ «Акеріт» (первісний кредитор) укладено договір № 4-Д про поступку права на вимогу, згідно з умовами якого НВА «Довкілля» стало новим кредитором за договором від 11.03.2010 № 1.

27.11.2012 між позивачем (боржник), НВА «Довкілля» (новий кредитор) та ТОВ «Діа-Юнайтед Будівельна та Торгова група» (первісний кредитор) укладено договір № 9-Д про поступку права на вимогу, згідно з умовами якого НВА «Довкілля» стало новим кредитором за договором від 18.07.2008 № 2.

З матеріалів справи видно, що 20.03.2010 між ВАТ «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського» (замовник) та ТОВ «Технобудкомунікації» (виконавець) укладено договір № 2003/10 про виконання послуг. Даним договором визначено момент оплати вартості послуг - після підписання акту виконаних робіт. Акт приймання-передачі виконаних послуг було підписано між сторонами договору 26.05.2010, тобто строк позовної давності по основному зобов'язанню за висновком суду спливає 26.05.2013.

Також, як видно з матеріалів справи, 10.01.2010 між ВАТ «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського» (замовник) та ТОВ «Технобудкомунікації» (виконавець) укладено договір про надання послуг № 25181. Даним договором визначено момент оплати вартості послуг - після підписання акту виконаних робіт. Акт надання послуг було підписано між сторонами договору 30.03.2010, тобто строк позовної давності по основному зобов'язанню за висновком суду спливає 30.03.2013.

З матеріалів справи також видно, що 24.11.2009 між ВАТ «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського» (замовник) та ТОВ «Скап Холдингс» (виконавець) укладено договір № 4/09 про виконання науково-дослідних робіт. Даним договором визначено момент оплати вартості послуг - пред'явлення акту про приймання робіт. Акт виконання науково-дослідних робіт було підписано між сторонами договору 29.04.2010, тобто строк позовної давності по основному зобов'язанню за висновком суду спливає 29.04.2013.

Також, з матеріалів справи видно, що 10.02.2010 між ВАТ «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського» (замовник) та ТОВ «Скап Холдингс» (виконавець) укладено договір про вдосконалення видавничої продукції. Акт приймання-здачі продукції підписано між сторонами 22.05.2010, тобто, строк позовної давності по основному зобов'язанню за висновком суду спливає 22.05.2013.

Водночас, як встановлено судом, 31.12.2010 між ВАТ «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського» та позивачем укладено угоду про переказ боргу, згідно з якою позивач став новим боржником по зазначеним договорам від 24.11.2009 № 4/09, від 10.01.2010 № 25181, від 10.02.2010 та від 20.03.2010 № 2003/10.

З матеріалів справи видно, що 27.04.2010, 30.04.2010 та 17.05.2010 між ВАТ «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського» (замовник) та ТОВ «Модуль-Концепт» (виконавець) укладено договори про надання послуг.

Вказаними договорами визначено момент оплати вартості послуг - протягом 9-ти місяців після продажу приміщень замовника. Актом перевірки встановлено, що нежитлові приміщення ВАТ «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського» були продані у період 3-го кварталу 2010 року, тобто строк позовної давності по зобов'язанням ВАТ «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського» мав сплинути за висновком суду у 3-му кварталі 2013 року.

Матеріалами справи підтверджується, що 05.01.2012, до закінчення строку позовної давності по основному зобов'язанню, позивач направив на адресу ТОВ «Технобудкомунікації», ТОВ «Скап Холдінгс» та ТОВ «Модуль-Концепт» письмові прохання відстрочити сплату боргу по таким договорам, чим, в розумінні ст. 264 ЦК України, було перервано строк позовної давності та її перебіг почався заново з 05.01.2012.

05.07.2012 між позивачем (боржник), НВА «Довкілля» (новий кредитор) та ТОВ «Технобудкомунікації» (первісний кредитор) укладено договір № 5-Д про поступку права на вимогу, згідно з умовами якого НВА «Довкілля» стало новим кредитором за договорами від 10.01.2010 № 25181 та 20.03.2010 № 2003/10.

05.11.2012 між позивачем (боржник), НВА «Довкілля» (новий кредитор) та ТОВ «Модуль-концепт» (первісний кредитор) укладено договір № 2-Д про поступку права на вимогу, згідно з умовами якого НВА «Довкілля» стало новим кредитором за договорами від 27.04.2010, 30.04.2010 та 17.05.2010.

07.11.2012 між позивачем (боржник), НВА «Довкілля» (новий кредитор) та ТОВ «Скап Холдінгс» (первісний кредитор) укладено договір № 3-Д про поступку права на вимогу, згідно з умовами якого НВА «Довкілля» стало новим кредитором за договорами від 24.11.2009 № 4/09 та 10.02.2010.

17.12.2012 між позивачем та НВА «Довкілля» (новий кредитор) укладено угоду про розрахунки векселями, предметом якої є погашення кредиторської заборгованості позивача за вищевказаними договорами про поступку права на вимогу перед НВА «Довкілля» шляхом передачі простих векселів, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до наявного в матеріалах справи акту прийому-передачі векселів від 20.12.2012 боржник (ТОВ «Укрінсталькон ім. В.М. Шимановського») передав, а кредитор (НВА «Довкілля») прийняв у власність прості векселі на загальну суму у розмірі 16658773,33 грн.

Статтею 33 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (запровадженого Конвенцією, що набула чинності Україною 06.01.2000) переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату.

Відповідно до частини 1 статті 70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

При цьому загальна позовна давність, згідно з ст. 257 ЦК України, встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Відповідно до змісту пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно з пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включається, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності у три роки щодо погашення грошових зобов'язань за простим векселем визначений настанням строку платежу за таким векселем. А відтак лише після закінчення такого строку позовної давності непогашена заборгованість за векселем трансформується у безповоротну фінансову допомогу, що опосередковується виникненням у платника - векселедавця обов'язку збільшити валовий доход на суму такої допомоги згідно з вимогами пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України.

Крім того, в силу вимог п. 56.8, абзацом першим п. 56.9 ст. 56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

За наслідками процедури адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення відповідача, Міністерством доходів і зборів України прийнято рішення від 20.01.2014 № 888/6/99-99-10-01-15, яким продовжено строк розгляду скарги позивача до 27.01.2014 (включно).

28.02.2014 на адресу позивача надійшов лист (рекомендоване повідомлення Київ-53 № 0405325021985) Міністерства доходів і зборів України, що підтверджується наявними в матеріалах справи вказаним рекомендованим повідомленням, листом УДППЗ «Укрпошта» від 22.04.2014 № 303/15-421.

З Акту від 28.02.2014 вих. № 136/01/1, який складений менеджерами з адміністративної діяльності позивача, при відкритті вказаного поштового конверта, в ньому виявився лист, адресований іншій організації, а саме: ТОВ «Покупон», у зв'язку з чим конверт і лист було повернуто відправнику.

Поряд з цим, з наявного в матеріалах справи Акту від 03.03.2014 за вих. № 1795 видно, що керівником юридичного відділу ТОВ «Покупон» та бухгалтером складено зазначений акт про те, що 03.03.2014 при відкритті поштового конверта отриманого на ім'я ТОВ «Покупон» виявлено рішення Міністерства доходів і зборів України від 26.02.2014 № 3671/6/99-99-10-01-15 про результати розгляду повторної скарги ТОВ «Укрінсталькон ім. В.М. Шимановського», тобто лист адресований іншій юридичній особі.

Разом з тим, з наявного в матеріалах справи переліку поштових відправлень Міністерства доходів і зборів України від 26.02.2014 № 158 зданих на Київ-53 вбачається, що Міністерством направлялись листи ТОВ «Укрінсталькон ім. В.М. Шимановського» (відмітка № 3670/6/99-99-10-01-15) та ТОВ «Покупон» (відмітка № 3671/6/99-99-10-01-15).

Судом апеляційної інстанції не приймається до уваги посилання представника відповідача та третьої особи, на те, що рекомендоване повідомлення № 0405325021985 отримано позивачем 03.03.2014, оскільки в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача та третьої особи, зазначила, що на адресу позивача помилково було направлено рішення іншої організації, що в свою чергу суперечить нормам чинного законодавства.

Відповідно до абзацу 2 п. 56.9 ст. 56 ПК України якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що всупереч вимогам п. 56.9 ст. 56 ПК України Міністерством доходів і зборів України не надіслано ТОВ «Укрінсталькон ім. В.М. Шимановського» рішення за скаргою позивача на спірне податкове повідомлення-рішення від 03.10.2013 № 0005142220, у зв'язку з чим така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Міністерства доходів і зборів України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: К.А. Бабенко

Л.П. Борисюк

.

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Бабенко К.А

Борисюк Л.П.