Ухвала суду № 39736338, 09.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4626/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

09 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаль М.І.,

суддів: Бабенка К.А., Борисюк Л.П.

при секретарі Пакіж О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державного агентства водних ресурсів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві до Державного агентства водних ресурсів України про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державного агентства водних ресурсів України (далі - Відповідачі) у якому просило застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду, а саме: заборонити роботу ліфта № 1924, що знаходиться за адресою: вул. Червоноармійська, 8 місто Київ, до усунення порушень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2014 року вимоги адміністративного позову задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить (за текстом апеляційної скарги) скасувати рішення суду першої інстанції, зупинити провадження у даній до набрання законної сили судового рішення у справі № 826/14366/13-а.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представника відповідача, що прибув у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі направлення від 21 березня 2014 року № 13/209, відповідно до наказу від 21 березня 2014 року № 271-П, Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також ведення робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх використання та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини Державного агентства водних ресурсів України, за результатом якої складено акт перевірки від 03 квітня 2014 року № 13/54/229А (далі по тексту - Акт перевірки).

За результатами зазначеної перевірки позивачем встановлено:

- невиконання вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства, а саме: не виконано вимоги припису № 13/54/682 ПР від 06 вересня 2013 року п.1, 3, 4, 5, 6, 7, 9, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;

- не повідомлено письмово у встановлені законодавством терміни про стан викання припису № 13/54/682 ПР від 06 вересня 2013 року посадову особу Держгірпромнагляду, яка видала припис, що є порушенням п.2.39 «Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України»;

- дозволено роботу ліфта № 1924 при невиконанні вимог припису № 13/54/682ПР від 06 вересня 2013 року, що є порушенням п.9.7.15 «Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів».

Приймаючи рішення про задоволення вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не спростовано виконання не в повному обсязі вимог припису № 13/54/682 ПР від 06 вересня 2013 року та отримання дозволу на експлуатацію ліфта № 1924 за адресою: місто Київ, вул. Червоноармійська, 8.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем неодноразово виносились приписи, а саме: від 06 вересня 2013 року № 13/54/682ПП та від 03 квітня 2014 року № 13/54/229ПР, якими встановлювались порушення, зокрема неотримання дозволу на експлуатацію ліфта № 1924.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, представниками відповідача було зазначено, що станом на 23 травня 2014 Державне агентство водних ресурсів України вживає всіх можливих заходів у межах повноважень щодо виконання приписів, зокрема, наказом відповідача від 23 вересня 2013 року № 141 «Про призначення відповідальної особи» (зі змінами, внесеними наказом Державного агентства водних ресурсів України від 20.05.2014 № 60) відповідальним за організацію експлуатації ліфта призначено ОСОБА_2, завідувача сектору господарського обслуговування відділу документообігу, контролю та господарського обслуговування.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності".

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності" (із змінами та доповненням, далі - Закон № 877-V) визначено, що виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Закон України "Про охорону праці" від 14.10.1992 № 2694-ХІІ (далі по тексту - Закон № 2694-ХІІ) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

В силу вимог статті 4 Закону № 2694-ХІІ встановлено, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Згідно із статтею 13 Закону № 2694-ХІІ роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Відповідно до статті 38 Закону № 2694-ХІІ державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Пунктом 1 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 408/2011, Держгірпромнагляд України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Відповідно до пункту 1.4 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказ Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11 серпня 2011 року № 826, загроза життю та здоров'ю працівників - це виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Пунктом 2.26 Положення встановлено, що право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки:

- порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників;

- порушень вимог Кодексу України про надра;

- відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

- непроведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки;

- виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об'єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об'єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.

Заборона виконання робіт або виробництва, обмеження виробництва здійснюються на підставі відповідного акта перевірки розпорядженням, форма якого наведена в додатку 5 до цього Положення (пункт 2.27 Положення).

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що територіальним органам Держгірпромнагляду надано право на зупинення виконання робіт.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що твердження відповідача про часткове виконання припису від 06 вересня 2013 року № 13/54/682ПП не свідчать про усунення відповідачем встановлених порушень та отримання дозволу на експлуатацію ліфта №1924 за адресою: місто Київ, вул. Червоноармійська, 8.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного агентства водних ресурсів України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2014 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: К.А. Бабенко

Л.П. Борисюк

.

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Бабенко К.А

Борисюк Л.П.