Постанова № 39736300, 14.07.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2014 року Справа № 803/1330/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Луцького міського центру зайнятості (далі - Луцький МЗЦ, позивач) звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач) про стягнення на користь Луцького міського центру зайнятості коштів затрачених державою на навчання та допомоги у період професійного навчання усього в сумі 2583,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 25.11.2013 року перебував на обліку в Луцькому міському центру зайнятості як безробітний. 25.11.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 035013112700004 про направлення останнього на навчання у Луцьке вище професійне училище будівництва та архітектури за професією, спеціальністю, навчальною програмою «монтажник гіпсокартонних конструкції» зі строком з 29.11.2013 року до 05.05.2014 року з метою сприяння подальшого працевлаштування. Проте, ОСОБА_1 не дотримавшись умов договору та ухиляючись від відвідування занять без поважних на те причин, не пройшов повного курсу, передбаченого навчальною програмою та наказом № 2 «В-СНН» від 03.02.2014 року був відрахований з навчання. Всупереч вимогам ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пп. 2.10. п. 2 «Порядку підготовки та підвищення кваліфікації безробітних» не повернув кошти, затрачені на її навчання та виплачену йому матеріальну допомогу за період професійного навчання в сумі 2583,83 грн.

В судове засідання представник позивача не прибув, проте у клопотанні від 14 липня 2014 року вх. № 9080/14 просить суд розгляд справи проводити без участі представника центру зайнятості, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.29).

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа (далі - КАС України), яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не прибув, свого представника не направив, заперечення на позовну заяву не подав, не повідомив про причини неявки та не подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи повісткою, надісланою за його місцем проживання.

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Поштове відправлення з повісткою, надіслане відповідачу рекомендованим порядком за адресою місця проживання вказаною у відомостях адресно-довідкового підрозділу УДМС України у Волинській області від 03.07.2014 року, повернулося на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», тобто не вручено ОСОБА_1 з незалежних від суду причин, а тому слід вважати, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (а.с.23-28).

За правилами частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки в судове засідання сторони не прибули (при цьому, позивач просить суд розглядати справу за відсутності його представника, що є його правом, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання), зазначене не перешкоджає судовому розгляду, тому дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів та судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був зареєстрований як безробітний і перебував на обліку в Луцькому міському центрі зайнятості з 25.11.2013 року (а.с.15).

25.11.2013 року між Луцькому міському центрі зайнятості та відповідачем було укладено договір № 035013112700004 про направлення ОСОБА_1 на навчання у Луцьке вище професійне училище будівництва та архітектури за професією, спеціальністю, навчальною програмою «монтажник гіпсокартонних конструкції» зі строком з 29.11.2013 року до 05.05.2014 року з метою сприяння подальшого працевлаштування та із проханням призначити та виплачувати їй на період професійного навчання матеріальну допомогу (а.с.11).

Як вбачається із матеріалів справи 27.11.2013 року відповідач звернувся з заявою про направлення його на професійне навчання до Луцьке вище професійне училище будівництва та архітектури за професією, спеціальністю, навчальною програмою «монтажник гіпсокартонних конструкції» та згідно відмітки про прийняття на професійне навчання наказом № 31 «3-СНН» від 29.11.2013 року ОСОБА_1 зараховано до складу навчальної групи № 2 для проходження навчання за професією «монтажник гіпсокартонних конструкції» зі строком з 29.11.2013 року до 05.05.2014 року відповідно до навчального плану і програми погоджених із центром зайнятості (а.с.10,12).

Судом встановлено, що відповідач не дотримавшись умов договору та ухиляючись від відвідування занять без поважних на те причин не пройшов повного курсу, передбаченого навчальною програмою за що 03.02.2014 року наказом № 2 «В-СНН» був відрахований із числа слухачів навчання у зв'язку із втратою зв'язків з училищем (а.с.8).

Відповідно до п.3.1.2. договору № 035013112700004 від 27.11.2013 року у разі припинення навчання без поважних причин з громадянина стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги. Якщо громадянин відмовляється добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідно до розрахунку вартості професійного навчання безробітного ОСОБА_1 Луцьким міський центром зайнятості на навчання відповідача затрачено 1881,90 грн., та допомоги по безробіттю в сумі 701,93 грн. яка останнім позивачу не відшкодована.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-ІІІ від 02.03.2000 року (надалі Закон України № 1533-ІІІ) загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття -система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Як вбачається ч. 2 ст. 7 Закону України № 1533-ІІІ видами соціальних послуг є професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях.

Відповідно до ст. 1 ст. 19 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року № 803 -ХІІ (надалі Закон України № 803-ХІІ), державна служба зайнятості організовує при потребі професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання й перенавчання.

Частиною 2 ст. 24 Закону України № 803-ХІІ передбачено, що професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організується державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього навчальних закладах державної служби зайнятості за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 36 Закону України № 1533-ІІІ та пп. 2.10 п. 2 Порядку професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерством освіти і науки України № 318/665 від 31.05.2013 року, у разі припинення безробітним професійного навчання без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) безробітний відшкодовує територіальному органу, який уклав з ним договір на професійне навчання, суму витрат на професійне навчання, проїзд до місця розташування навчального закладу та у зворотному напрямку, проживання у період навчання.

Доказів про сплату заборгованості по витратах на професійну підготовку ОСОБА_1 суду не подала.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне позовні вимоги про стягнення коштів, затрачених державою на навчання, у сумі 2583,83 грн. задовольнити.

Керуючись ст.ст. 3,11,17,122,128,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Закону України «Про зайнятість населення», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Луцького міського центру зайнятості кошти затрачені державою на навчання в сумі 1881,90 грн. (одна тисяча вісімсот вісімдесят одну гривню дев'яносто копійок) та допомоги у період професійного навчання усього в сумі 701,93 грн. (сімсот одна гривня дев'яносто три копійки) усього на загальну суму 2583,83 грн. (дві тисячі п'ятсот вісімдесят три гривні вісімдесят три копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський