Постанова № 39736289, 19.05.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2014 року Справа № 0870/4463/12 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., за участю секретаря Петрусь Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.01.2012 № 0000020808 та № 0000030808, -

за участі представників сторін:

від позивача - Левченко В.В. (довіреність №19/3 від 01.01.2014)

Зінченко М.В. (довіреність №19/5 від 01.01.2014)

від відповідача - Коваленко С.В. (довіреність №76/10 від 11.09.2013)

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Запоріжкокс" звернулось до суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.01.2012 № 0000020808 та № 0000030808.

Ухвалою суду від 16.05.2012 відкрито провадження у адміністративній справі № 0870/4463/12 та призначено до судового розгляду на 05.06.2012. Провадження у справі зупинялось до 14.05.2012.

Ухвалою суду від 14.05.2014 провадження у справі №0870/4463/12 зупинено до набрання чинності рішенням у справі №0870/4453/12 за позовом ПАТ "ЗАПОРІЖКОКС" до СДПІ по роботі з ВПП в м. Запоріжжі про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення №0000010808 від 04.01.2012.

Ухвалою суду від 05.05.2014 поновлено провадження у справі № 0870/4463/12 та прихначсено до судового розгляду на 19.05.2014.

Разом з тим, цією ж ухвалою судом здійснено заміну відповідача у справі № 0870/4463/12 - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі ДПС правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Представники позивача у судовому засіданні 19.05.2014 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві (з урахуванням додаткових письмових пояснень). Пояснивши, що відповідачем у акті перевірки зроблено висновок про непідтвердження наявності фактичних поставок пипериленової фракції від ТОВ "Укртехнометиз" на адресу позивача в межах договору поставки № 2503 від 21.12.2009.

Зазначені в акті перевірки такі обставини, як наявність на підприємстві трудових ресурсів в кількості 1 особи також не може бути підставою для визнання укладеного договору нікчемним. ТОВ "Укртехнометиз" зареєстровано належним чином як платник податку в податковому органі та йому присвоєний податковий номер 347355604635. Згідно з приписами Закону України "Про податок на додану вартість", у разі видачі покупцю контрагентами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість, податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, останній має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітний податковий період. Позивач відніс до податкового кредиту сплачені суми податку у зв'язку з придбанням продукції в межах укладеного договору поставки пипериленової фракції від 21.12.2009 на підставі отриманих від ТОВ "Укртехнометиз" передбачених законом податкових накладних. В той же час, цей товар за зазначеним договором фактично був отриманий позивачем, що підтверджується первинними документами, а саме: - актами прийому-передачі товару (пипериленової фракції), рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, транспортними документами, прибутковими ордерами, банківськими виписками, які не були враховані перевіряючими при перевірці. Чинним законодавством на покупця товару не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо сумлінного здійснення господарської діяльності будь-кого з постачальників у ланцюгу.

Тому позивач вважає, що відповідачем не надано ніяких доказів, які б підтверджували факт відсутності реальної поставки товару за договором між позивачем та ТОВ "Укртехнометиз", у зв'язку з чим просить суд визнати протиправними та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення відповідача від 04.01.2012 № 0000010808.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.05.2014 проти позову заперечив, з підстав зазначених у письмових запереченнях. Вважає, що рішення, винесене відповідачем, є законним та обґрунтованим, і відповідачем надані суду усі необхідні докази, які підтверджують відсутність фактичної поставки товару за укладеним договором між позивачем і ТОВ "Укртехнометиз". Просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

В засіданні 19.05.2014, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

На виконання приписів ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Як свідчать матеріали справи, СДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПА ї "Запоріжкокс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по господарським відносинам з контрагентом ТОВ "Укртехномегиз" за період з 01.01.2011р. по 31.03.2011р.

За результатами перевірки складено акт від 19.12.2011р. № 261 08-08 0019122-і яким встановлено порушення

- п. 198.3. п. 198.6 ст. 198, п.200.1, 2002, ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями) (далі - ПКУ), Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011р. №41 та зареєстрованого в Мінюсті України від 16 лютого 2011 року за №197/18935, із змінами і доповненнями, ПАТ "Запоріжкокс" занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за січень 2011р. на суму 193 815 грн.;

- п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 200.1, гі.200.3 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями). Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011р. №41 та зареєстрованого в Мінюсті України від 16 лютого 2011 року за №197/18935, із змінами і доповненнями, ПАТ "Запоріжкокс"' завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за лютий 2011р. на суму 7 909,81 грн.

- п 200.46 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-\П, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011р. №41 та "реєстрованого в Мінюсті України від 16 лютого 2011 року за №197/18935, із змінами і доповненнями, завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість (рядок 24 Декларації за березень 2011 року) на суму 7 909,81 грн.

На підставі матеріалів перевірки, зважаючи на виявлені порушення, відповідачем винесено податкового повідомлення-рішення:

від 04.01.2012р. №0000030808 яким зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість на 7 909,81 грн.

від 04.01.2012р. №0000020808 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 193 815грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 грн.

Вказані повідомлення-рішення оскаржені були позивачем в апеляційному порядку, але за результатами розгляду залишені без змін.

Висновки, яких дійшов податковий орган за результатами проведеної перевірки, суд вважає обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам, з огляду на наступне:

Як встановлено судом, 21.12.2009 між ВАТ "Запоріжкокс" (Покупець) та ТОВ "Укртехнометиз" (Постачальник) укладено договір поставки № 2503, який було досліджено перевіркою відповідача та згідно пп. 1.1, п. 1, якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець - на умовах даного договору прийняти та оплатити товар - пипериленову фракцію (ТУ 2411-085-16810126-2005). Термін дії договору з 21.12.2009 по 31.12.2010.

В ході перевірки ВАТ "Запоріжкокс" не було надано документів, що підтверджують операції відвантаження та перевезення пипериленової фракції безпосередньо постачальником - ТОВ "Укртехнометиз".

Транспортування товару здійснювалось залізничним транспортом. Згідно залізничних накладних відправником товару є ВАТ "Синтез-Каучук" (Російська Федерація), перевізником ТОВ "Скіф ШиппІнг". ПАТ "Запоріжкокс" на сировину, що надійшла виписано прибуткові ордери від 07.02.2011р. на отримання присадок пиперелена у кількості 93.763 тони.

Жодних документів, які б підтвердили факт здійснення операції продажу Товариством "Укртехнометиз" позивачу пипериленової фракції, згідно з договором від 21.12.2009 р. із зазначенням виробника продукції, позивачем суду не надано. А у відповідності до умов договору (п. 1.2.) ТОВ "Укртехнометиз" гарантовано, що товар належить останньому на праві приватної власності.

Також, необхідно зазначити, що судом під час розгляду справи 0870/4453/12, до набрання чинності рішенням у якій було зупинено провадження у даній справі, витребувано у Харківській обласній митниці відповідні документи щодо проведення митного оформлення вантажу за залізничними накладними АК 783249, АК 783264, АК 783273 та ВМД № 807010508/2011/818928, № 807010508/2011/819525, № 807010508/2011/819762. Разом з зазначеними документами митницею надано рахунки № 1102СК101 від 04.02.2011, № 1102СК108 від 08.02.2011, № 1101СК084 від 28.01.2011.

Відповідно до наданих рахунків товар передається від ВАТ "Синтез-Каучук" до ВАТ "Запоріжкокс". Продавцем товару вказано ВАТ "Стерлитаманський Нафтохімічний завод", а покупцем зазначено "Gellior Limited", за контрактом № 05742686 СК/30-08 від 05.02.2008.

Крім того, у наведених залізничних накладних, у графах 2 і 6, які заповнюються відправником та не обов'язкові для залізниці, визначено контракт за яким здійснюється поставка між експортером та імпортером № 05742686 СК/30-08 від 05.02.2008.

Таким чином, дослідивши надані залізничні накладні та рахунки судом встановлено, що вказані первинні документи, які засвідчують певні юридичні факти, не містять підтвердження господарської операції між Позивачем та ТОВ "Укртехнометиз".

На запит Головного відділу податкової міліції СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі відділом податкової міліції Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська отримано та надано пояснення ОСОБА_4, згідно з якими ОСОБА_4 є директором та головним бухгалтером ТОВ "Укртехнометиз" з 2006 року. Підприємство займалося продажем металічної проволоки. На балансі підприємства транспортні засоби не значаться. Штатна чисельність підприємства складає один чоловік.

По договору купівлі-продажу ТОВ "Укртехнометиз" на адресу отримувача ПАТ "Запоріжкокс" здійснив поставку пиперилена. Поставка товару здійснено залізницею. Розвантаження товару оплачено ВАТ "Запоріжкокс" (розвантаження здійснено отримувачем ВАТ "Запоріжкокс"). Але, підтверджуючих первинних документів директором не надано.

До пояснень ОСОБА_4 суд ставиться критично, оскільки останні не підтверджені належними доказами.

Згідно відповіді ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровськ на запит СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі щодо перевірки ТОВ "Укртехнометиз" повідомлено про неможливість здійснення перевірки підприємства, у зв`язку із тим, що ТОВ "Укртехнометиз" за юридичною адресою не знаходиться.

Таким чином, оскільки у підприємства-постачальника ТОВ "Укртехнометиз" відсутні трудові ресурси, виробничі потужності для здійснення поставки товарів, відсутнє декларування податку на прибуток за І квартал 2011 року, суд вбачає проведення операцій, які не мають реального товарного характеру, проведених для надання податкової вигоди підприємствам - вигодонабувачам, у тому числі ВАТ "Запоріжкокс". У зв'язку з тим, що зазначені договори є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин, згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України, не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За приписами п.14.1.18, п.14.1.181 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями) - Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями) - Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями) - Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платником податків-покупцем. Лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку-покупця, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, безспірно позбавляють покупця права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів - таких як обов'язкова сплата постачальниками сум податку до бюджету, у т.ч. по ланцюгу постачання товару тощо, у Податковому кодексі України не передбачено.

Таким чином, податковий кредит формується за умови списання платником податків грошових коштів в оплату товарів (робіт, послуг)/отримання ним товару, та повинен підтверджуватися податковою накладною.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.062011р. №742/11/13-11 будь-які документи у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту - з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини:

рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Згідно листа ВАСУ від 01.11.2011р. №1936/11/13-11 документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, оцінюються з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Приписами ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

При розгляді справи та перевіркою встановлено, що товар, обумовлений договором №2503 від 21.12.2009 не поставлявся.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність завищення позивачем податкового кредиту.

Отже, зважаючи на викладене, є правомірними та обґрунтованими висновки податкового органу, стосовно того, що позивачем допущено порушення приписів чинного законодавства, визначені в акті перевірки, а, відтак, спірні податкові повідомлення-рішення прийнятими у відповідності до норм чинного законодавства України.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини по справі, суд вважає, що відповідачем доведено правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, під час винесення яких діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Натомість, позивачем не надані суду достатні докази реальності господарських операцій за укладеним договором № 2503 від 21.12.2009.

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд вважає прийняті відповідачем відносно позивача податкові повідомлення-рішення від 04.01.2012 № 0000020808 та № 0000030808 законними та обґрунтованими.

Судовій збір, сплачений позивачем, до відшкодування не присуджується.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167, КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.01.2012 № 0000020808 та № 0000030808 відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 14.07.2014.

Суддя О.М. Нечипуренко