Рішення № 39732270, 08.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11974/14 08.07.14

За позовом комунального підприємства "Київський метрополітен"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВОРИТ-М"

про стягнення 41 254,55 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

при секретарі судового засідання Іващенко М.М.,

за участю представників:

від позивача:Кравченко Т. В. за дов. №1-Н від 02.01.2014;від відповідача:не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВОРИТ-М" про стягнення 41 254,55 грн заборгованості, з яких: 38 536,89 грн - основний борг; 2 717,66 грн - 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 13-95-10 на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна від 16.07.2010 в частині відшкодування балансоутримувачу витрат на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна.

Ухвалою суду від 19.06.2014 порушено провадження у справі № 910/11974/14 та призначено розгляд на 08.07.2014.

У судовому засіданні 08.07.2014 представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, позов просив задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

У судовому засіданні 08.07.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 16.07.2010 між комунальним підприємством «Київський метрополітен» (далі - балансоутримувач, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит-М» (далі - орендар, відповідач) укладено договір № 13-95-10 на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна (далі - Договір), згідно з п. 1 якого балансоутримувач зобов'язався забезпечувати утримання об'єктів оренди відповідно до переліку, який є невід'ємною частиною Договору (додаток № 1) за цінами, визначеними в узагальненому розрахунку щомісячних витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна, а орендар відшкодовувати балансоутримувачу зазначені витрати.

У п.п. 2.1, 2.3 Договору сторони погодили, що розрахунки здійснюються у безготівковій формі поквартально; розмір відшкодування витрат із врахуванням ПДВ складає 8 722,71 грн на місяць.

Згідно з пп.пп. 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 Договору орендар зобов'язався до 05 числа місяця, наступного за звітним кварталом самостійно отримувати рахунок (розрахунок) по відшкодуванню витрат та не пізніше 20 числа здійснювати платіж на поточний рахунок балансоутримувача; самостійно отримувати акти про надання послуг з утримання об'єктів та протягом двох робочих днів повертати їх підписаними балансоутримувачу.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.4 Договору цей Договір укладено строком на календарний рік і діє по 31.12.2010 включно; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

На підтвердження належного виконання умов спірного договору, позивачем надано суду поквартальні розрахунки по відшкодуванню витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування об'єктів оренди за період з першого квартала 2011 р. по перший квартал 2014 р. та рахунки на оплату в межах зазначеного періоду, згідно з якими сума нарахованих відшкодувань за вказаний період склала 87 984,87 грн.

Відповідачем умови Договору з відшкодування витрат позивача належним чином не виконувались. Так, як зазначає позивач, відповідачем відшкодовано позивачу витрати в сумі 49 447,98 грн, у зв'язку з чим в останнього перед позивачем утворилась заборгованість, яка згідно з розрахунком позивача склала 38 536,89 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 1 (вих. № 894-НДВ від 11.07.2012) про сплату заборгованості в сумі 38 270,20 грн, що підтверджуєтся наявним у матеріалах справи фіскальним чеком № 0936 від 14.07.2012, однак остання з боку відповідача залишена без належного реагування.

Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Як установлено судом Договір укладено строком на календарний рік, по 31.12.2010 включно, при цьому пунктом 6.4 спірного договору сторони погодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Доказів наявності заперечень щодо продовження строку дії спірного договору сторонами суду не надано, відтак суд дійшов висновку про те, що даний договір вважається продовженим на той самий термін на кожний наступний календарний рік та на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пп.пп. 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 Договору сторони узгодили, що орендар зобов'язаний до 05 числа місяця, наступного за звітним кварталом, самостійно отримувати рахунок (розрахунок) по відшкодуванню витрат та не пізніше 20 числа здійснювати платіж на поточний рахунок балансоутримувача; самостійно отримувати акти про надання послуг з утримання об'єктів та протягом двох робочих днів повертати їх підписаними балансоутримувачу.

Таким чином відповідач в передбаченому Договором розмірі повинен був відшкодувати позивачу витрати на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна за умовами спірного договору: за червень, липень, серпень 2011 р. - до 20.09.2011 включно; за вересень, жовтень, листопад 2011 р. - до 20.12.2011 включно; березень, квітень, травень 2012 р. - до 20.06.2012 включно; червень, липень, серпень 2013 р. - до 20.09.2013 включно; грудень 2013 р., січень, лютий 2014 р. - до 20.03.2014 включно; березень, квітень, травень 2014 р. - до 20.06.2014 включно.

Як установлено судом, позивачем належним чином виконувались умови Договору, що підтверджується поквартальними розрахунками по відшкодуванню витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування об'єктів оренди за період з першого квартала 2011 р. по перший квартал 2014 р., а також рахунками на оплату в межах зазначеного періоду, втім відповідач свої зобов'язання в частині відшкодування позивачу витрат на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна належним чином не виконував, у зв'язку з чим в останннього перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 38 536,89 грн, обов'язок сплати якої вже настав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу у сумі 38 536,89 грн.

Позивачем також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 2 717,66 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як установлено судом, відповідач повинен був відшкодувати позивачу витрати на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна за умовами спірного договору: за червень, липень, серпень 2011 р. - до 20.09.2011 включно; за вересень, жовтень, листопад 2011 р. - до 20.12.2011 включно; березень, квітень, травень 2012 р. - до 20.06.2012 включно; червень, липень, серпень 2013 р. - до 20.09.2013 включно; грудень 2013 р., січень, лютий 2014 р. - до 20.03.2014 включно; березень, квітень, травень 2014 р. - до 20.06.2014 включно, відтак прострочення виконання відповідачем даного зобов'язання настало з 21.09.2011, з 21.12.2011, з 21.06.2012, з 21.09.2013, з 21.03.2014, з 21.06.2014, відповідно.

Судом перевірено розрахунок позивача в частині 3 % річних, який визнається арифметично невірним, у зв'язку з чим судом здійснено перерахунок, відповідно до якого з відповідача підлягають стягненню 3 % річних в сумі 2 516,54 грн (за періоди: з 21.09.2011 по 27.05.2014 із суми боргу 24 159,15 грн у розмірі 1 945,97 грн; з 21.12.2011 по 27.05.2014 із суми боргу 7 177,74 грн в розмірі 524,47 грн; з 21.06.2012 по 09.09.2012 із суми боргу 3 000,00 грн у розмірі 19,97 грн; з 21.09.2013 по 27.05.2014 із суми боргу 2 500,00 грн у межах заявленої до стягнення суми за квартал: червень - серпень 2013 р. у розмірі 15,45 грн; з 21.03.2014 по 27.05.2014 із суми боргу 2 000,00 грн у розмірі 10,68 грн).

За таких обставин та враховуючи викладене вище позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВОРИТ-М" (01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, 28/2, нежиле приміщення 43, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32158802) на користь комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, просп. Перемоги, 35, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03328913) 38 536 (тридцять вісім тисяч п'ятсот тридцять шість) грн 89 коп. основного боргу, 2 516 (дві тисячі п'ятсот шістнадцять) грн 54 коп. та 1 818 (одну тисячу вісімсот вісімнадцять) грн 09 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.07.2014.

Суддя Л.М. Шкурдова