Постанова № 39732131, 14.07.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Матвєєва В.В.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2014 року справа № 812/3004/14

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Яковенко М.М.

розглянувши у порядку

письмового провадження

апеляційну скаргу Луганського державного університету внутрішніх

справ імені Е.О. Дідоренка

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 28 травня 2014 року

по адміністративній справі № 812/3004/14 (суддя Матвєєва В.В.)

за позовом Луганського державного університету внутрішніх

справ імені Е.О. Дідоренка

до ОСОБА_4

третя особа, яка не заявляє Головне управління Міністерства внутрішніх справ

самостійних вимог на України у Луганській області

предмет спору

про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у

вищому навчальному закладі у сумі 31 181 грн. 91 коп., -

ВСТАНОВИВ :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року задоволені позовні вимоги Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (далі університет, позивач у справі) до ОСОБА_4 (далі відповідач у справі), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області (далі управління, третя особа) про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі у сумі 31181 грн. 91 коп. Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України в розмірі 31181 грн. 91 коп. Стягнуто з Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка на користь Державного бюджету України решту судового збору в сумі 1644 грн. 30 коп. (арк. справи 52-55).

Не погодившись з висновком суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову суду першої інстанції в частині стягнення з Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка на користь Державного бюджету України решти судового збору в розмірі 1 644 грн. 30 коп. та стягнути з ОСОБА_4 на користь Державного бюджету України решту суму судового збору в розмірі 1 644 грн. 30 коп., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права (арк. справи 62-63). Апелянт доводить, що при вирішенні справи на користь позивача судові витрати повинні стягуватись з відповідача.

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У відповідності до пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року задоволені зазначені позовні вимоги. Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України в розмірі 31181 грн. 91 коп. Стягнуто з Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка на користь Державного бюджету України решту судового збору в сумі 1644 грн. 30 коп.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачений судовий збір за подання даного адміністративного позову до суду першої інстанції з врахуванням вимог частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 10 відсотків розміру ставки судового збору у сумі 182 грн. 70 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 17 квітня 2014 року № 701 (арк. справи 2).

Спірним питанням у цій справі є правомірність стягнення залишку судового збору саме з позивача, що регулюється нормами Кодексу адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Розподіл судових витрат є запорукою справедливого захисту прав та законних інтересів осіб, які звертаються до суду. Судовий збір є обов'язковим платежем до бюджету при зверненні до суду.

За приписами статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення встановлюється законом.

Статтею 88 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Аналогічне положення міститься в статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).

Згідно зі статтею 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2 відсотків майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або з відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

За приписами частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_4 у Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Діоренка у сумі 31 181 грн. 91 коп.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено під час подання адміністративного позову майнового характеру 10 відсотків розміру ставки судового збору.

Виходячи з аналізу наведених норм, колегія суддів погоджується з доводами апелянта та вважає, що при розподілі судових витрат, суд першої інстанції повинен був керуватись Законом № 3674-VI та стягнути решту суму судового збору з позивача у зв'язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, але постанова прийнята з помилковим застосуванням норм процесуального права, що за приписами пункту першого частини першої статті 201 Кодексу адміністративного судочинства є підставою для зміни судового рішення в частині стягнення судових витрат саме з Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка.

Керуючись статтями 11, 24, 94, 184, 195, 197, 198, пунктом 1 частини 1 статті 201, частиною 2 статті 205, статтями 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року по справі № 812/3004/14 - задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року по справі № 812/3004/14 - змінити.

В абзаці третьому резолютивної частини постанови Луганського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року по справі № 812/3004/14 слова «Стягнути з Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка» замінити словами «Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1».

В іншій частини постанову залишити без змін.

Постанова постановлена та підписана 14 липня 2014 року

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Р.Ф. Ханова

Судді А.В. Гайдар

М.М. Яковенко