Постанова № 39730524, 09.07.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2014 р. Справа№ 910/5324/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Шапрана В.В.

за участю представників:

від позивача - Коваль Б.А., довіреність № б/н від 17.12.2013;

від відповідача - Левченко М.В., довіреність № 02-08.1/1101 від 28.05.2014,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Продтовари-Т" на рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2014 у справі № 910/5324/14 (суддя Гумега О.В.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Продтовари-Т" до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.12.2013 № 63 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Продтовари-Т" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.12.2013 № 63 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.05.2014 у справі № 910/5324/14 у задоволенні позову відмовлено повністю.

При ухваленні рішення по даній справі суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем було пропущено передбачений частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячний строк на оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, що є безумовною підставою для відмови у задоволенні позову.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2014 у справі № 910/5324/14 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки позивач вперше звернувся до суду з позовом в межах двомісячного строку, то судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у задоволенні позову.

Представник апелянта - позивача у справі в судовому засіданні 09.07.2014 надав пояснення, якими підтримав доводи та вимоги за апеляційною скаргою.

Представник відповідача надав пояснення, якими просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Рішенням Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.12.2013 року № 63 у справі № 787/65-р-02-07-13 визнано дії товариства з обмеженою відповідальністю "Продтовари-Т", які полягають у ненаданні доступу до комп'ютерів, де розташовані комп'ютери ТОВ "Продтовари-Т", на яких готувалась пропозиція ТОВ "Продтовари-Т" для участі у процедурі закупівлі, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 16 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету України, його територіального відділення у проведенні перевірок та накладено на товариство з обмеженою відповідальністю "Продтовари-Т" штраф у розмірі 50 000,00 гривень.

За заявою ТОВ "Продтовари-Т" від 20.12.2014 р. № 171 Антимонопольним комітетом України було перевірено рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.12.2013 року № 63 у справі № 787/65-р-02-07-13 та залишено його без змін рішенням Антимонопольного комітету України від 25.03.2014 р. № 164-р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Продтовари-Т" не погоджуючись з Рішенням Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.12.2013 року № 63 звернулось до суду з позовом про визнання його недійсним.

Судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні позову, у зв'язку з пропуском позивачем строку на оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Копія рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.12.2013 року № 63 у справі № 787/65-р-02-07-13 була надіслана відповідачем на адресу позивача згідно відбитку штампу поштового відділення 30.12.2013 (а.с. 62).

Позивачем зазначене рішення отримано 15.01.2014, що підтверджується листом Центру поштового зв'язку № 1 Київської обласної дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 08.04.2014 р. № 03/02-308 (а.с. 62).

Отже, позивач міг оскаржити рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.12.2013 року № 63, враховуючи вимоги ст. 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", протягом двох місяців з дня одержання цього рішення, тобто до 15.03.2014 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Продтовари-Т" 11.03.2014 звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.2014 р. у справі № 910/4075/14 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Продтовари-Т" повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач після усунення допущеного порушення, згідно відбитку штампу поштового відділення 25.03.2014 р. повторно звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку позовної давності.

Суд першої дійшов вірного висновку про те, що вищенаведене клопотання позивача по суті є клопотанням про відновлення пропущеного строку на звернення до суду, та обґрунтовано відмовив у його задоволенні.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", у застосуванні припису частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також частини другої статті 47 цього Закону господарським судам слід враховувати таке.

За цими приписами передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено.

Таким чином, зазначені строки є присічними. Встановлена Цивільним кодексом України позовна давність до відповідних правовідносин не застосовується, так само як і в оскарженні розпоряджень Антимонопольного комітету України та його органів.

Аналогічним чином вирішується й питання щодо строків оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, прийнятих у справах про недобросовісну конкуренцію.

Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.

Таким чином, оскільки двомісячний строк з дня одержання позивачем рішення для його оскарження закінчився 15.03.2014 р., а з позовною заявою, яка розглядалася судом (не була повернута), ТОВ "Продтовари-Т" звернулось до суду лише 25.03.2014 р., судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено позивачу у задоволенні позову.

Доводи апелянта про те, що оскільки він вперше звернувся до суду з позовом в межах двомісячного строку, то судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у задоволенні позову, відхиляються колегією суддів з наступних підстав.

Так, товариство з обмеженою відповідальністю "Продтовари-Т" вперше звернулось до суду з позовом про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 11.03.2014, тобто в межах строку на оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України

Разом з тим, зазначена позовна заява не була прийнята судом до розгляду та повернута позивачеві ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.2014 р. у справі № 910/4075/14 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Вказана ухвала не була оскаржена.

Повернення позовної заяви у відповідності до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що позивачем не був дотриманий встановлений законом порядок подання позову, що в свою чергу перешкоджає прийняти її до розгляду та порушити провадження у справі.

Отже, при поверненні позовної заяви вона не вважається такою, що була подана.

Таким чином, допущені позивачем порушення при поданні зазначеної позовної заяви та як наслідок її повернення без розгляду не дають підстав вважати, що позивач звернувся до суду у межах строків, передбачених частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Отже, при застосуванні встановленого наведеною нормою строку слід виходити з того, коли до суду подана та позовна заява, яка була прийнята судом до провадження і за якою відповідно вирішувався спір.

Крім цього, Господарський процесуальний кодекс України не містить припису, згідно якого після усунення допущених недоліків позовної заяви, про які було зазначено судом в ухвалі про повернення позовної заяви без розгляду та при повторному зверненні до суду із зазначеним позовом, позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до господарського суду.

З огляду на викладене, позивачем було пропущено строк на оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, що є безумовною підставою для відмови у задоволенні позову.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Продтовари-Т" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2014 у справі № 910/5324/14 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Матеріали справи № 910/5324/14 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

В.В. Шапран