Ухвала суду № 39729345, 10.06.2014, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/3520/14-ц

Ухвала

про відмову у задоволенні скарги

10 червня 2014 року м. Білгород-Дністровський

Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Матяш Т.Л.,

за участю секретаря - Іванової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суд м. Білгород - Дністровський скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на неправомірні дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білгород - Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії, особа, рішення якої оскаржуються - старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Білгород - Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області Моц Вадим Віталійович, заінтересована особа: ОСОБА_4, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із скаргою на неправомірні дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білгород - Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії, особа, рішення якої оскаржуються - старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Білгород - Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області Моц Вадим Віталійович, заінтересована особа: ОСОБА_4, посилаючись на те, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 12 березня 2014 року була частково задоволений позов ОСОБА_1, а саме було вирішено вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1 м. Білгород - Дністровського Одеської області, виділивши ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у користування кімнату, площею 13,4 кв. м.

На підставі вказаного рішення заявникам були видані виконавчі листи.

30 квітня 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Білгород - Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області було винесено постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, оскільки у виконавчому документі визначено два різних стягувача та зазначено різні види стягнення, а саме вселення та виділення.

Заявники вважають, що своїми діями державний виконавець порушує їхні права та свободу, тому були змушені звернутися до суду зі скаргою.

Представник ОСОБА_1 у судовому засідання просив суд скаргу задовольнити.

ОСОБА_2 у судове засідання не зявилася, надіслала на адресу суду заяву про розгляд скарги у її відсутність, скаргу підтримала та просила суд задовольнити у повному обсязі.

Представник відділу державної виконавчої служби у судовому засіданні заперечував проти задоволення, пояснив, що державним виконавцем не були порушені вимоги Закону України «Про виконавче провадження».

Представник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, суд вважає за необхідне скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 17 квітня 2014 Білгород - Дністровським міськрайонним судом Одеської області були видані виконавчі листи про вселення ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 в м. Білгород - Дністровському Одеської області, виділивши ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у користування кімнату 13,4 кв. м., а в користування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кімнату площею 20 кв. м, а кухня, площею 7,3 кв. м, ванну кімнату площею 2,7 кв. м., санвузол,Ю площею 1,6 кв. м., коридор, площею 13,00 кв. м. залишити у загальному користуванні.

30 квітня 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Білгород - Дністровського міськрайонного управління юстиції було винесено постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, оскільки виконавчий документ поданий на виконання не відповідає вимогам ч.2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме у виконавчому документі визначено два різних стягувача (ОСОБА_1 та ОСОБА_2) та зазначено різні види стягнення, а саме вселення та виділення. Також зазначено, що в частині рішення про виділення відсутні заходи примусового виконання рішення, встановленні ст. 32 ЗУ «Про виконавче провадження»

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі, якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі визначається один боржник та один стягувач, а також визначається в якій частині необхідно виконувати таке рішення, або визначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті провадження, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам,передбаченим статтею 18 ЗУ «Про виконавче провадження».

Як вбачається з резолютивної частини рішення апеляційного суду Одеської області від 12 березня 2014 року, вказано два стягувача та два боржника, але відсутні заходи примусового виконання рішення, встановлені ст. 32 ЗУ «про виконавче провадження».

Представник ОСОБА_1 у судовому засідання посилався на п. 4 ст. 32 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме: заходи примусового виконання рішення є інші заходи, передбачені рішенням.

Суд не погоджується з твердження представника заявниці, оскільки у виконавчому документі чітко не вказано вид примусового стягнення, стягнення на чию користь повинно та яким чином державний виконавець повинен виділити та вселити заявників у вищевказану квартиру.

Враховуючи викладені положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 на неправомірні дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білгород - Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії, особа, оскільки у наведеному виконавчому документі відсутні заходи примусового стягнення та вказано два різних стягувача, з огляду на вищевказане виконавчий документ не відповідає вимогам, встановленим ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження». Зважаючи на наведене державним виконавцем не порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження» при відмові ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відкритті виконавчого провадження за рішенням апеляційного суду Одеської області.

Відповідно до ст.388 ЦПК України судові витрати, пов'язані із розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову у задоволенні його скарни, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Керуючись ст. ст. 18, 26, 36 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 383-389 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 на неправомірні дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білгород - Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії, особа, рішення якої оскаржуються - старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Білгород - Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області Моц Вадим Віталійович, заінтересована особа: ОСОБА_4 - відмовити у повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя