Постанова № 39727826, 09.07.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2014 р. Справа №917/1691/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Кухар В.І., суддя Плахов О.В.,

при секретарі Фільшиній Н.І.,

за участю представників:

позивача (стягувача) – не з'явився,

відповідача (боржника) – не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу відповідача - Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вх№1492П/2 від 10.06.2014р.), на ухвалу господарського суду Полтавської області від 13.05.2014р. у справі №917/1691/13,

за заявою Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Полтава,

про відстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 05.11.2013р. у справі №917/1691/13,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ,

до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Полтава,

про стягнення грошових коштів у сумі 217169,26 грн. ,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 13.05.2014р. у справі №917/1691/13 (суддя Мацко О.С.) у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення у даній справі відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 13.05.2014р. у справі №917/1691/13 та винести постанову, якою відстрочити виконання рішення господарського суду Полтавської області по даній справі до 01.11.2014р.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що висновок суду першої інстанції про відсутність виключних обставин, які б давали підстави для відстрочення виконання рішення суду є помилковим, оскільки на даний час ПАТ "Полтаваобленерго" перебуває у складному фінансовому становищі, що значно ускладнює виконання рішення суду шляхом здійснення сплати коштів, вказаних у виконавчому документі.

Апелянт зазначає, що складність фінансового становища товариства полягає у накопиченні значної дебіторської заборгованості, яка виникла внаслідок неповних розрахунків з фізичними та юридичними особами за спожиту теплову та електричну енергії. Як вказує скаржник, судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що перед ПАТ "Полтаваобленерго" заборгували: фізичні особи м. Кременчука за спожиту теплову енергію станом на 01.01.2014р. близько 47 мільйонів гривень; КП "Полтававодоканал" за спожиту електричну енергію станом на 01.04.2014р. більше 110 мільйонів гривень; ДП "Енергоринок" згідно договору за відпущену електричну енергію – 109987076,66 грн.

Апелянт зазначає, що складність фінансового становища товариства полягає, також, в тому, що 19.03.2014р. підрозділом примусового виконання рішень управління ДВС України у Полтавській області стягнуто з ПАТ "Полтаваобленерго" 3875937,66 грн. заборгованості по зведеному виконавчому провадженню №31482984 на користь юридичних та фізичних осіб.

Як стверджує апелянт, зазначені обставини є виключними, істотно ускладнюють виконання рішення господарського суду Полтавської області у справі №917/1691/13 та перешкоджають здійснити задоволення вимог стягувача.

Апелянт вказує, що ПАТ "Полтаваобленерго" не ухиляється від сплати зазначених коштів, адже відстрочка, яку відповідач просить надати, є за своїм змістом відкладенням чи перенесенням виконання рішення суду на новий строк, який визначається судом, а не надання можливості (права) боржнику взагалі не виконувати рішення суду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2014р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Полтаваобленерго" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.07.2014р.

Позивач (стягувач) відзиву на апеляційну скаргу не надав, свого представника у судове засідання Харківського апеляційного господарського суду не направив, про причини неявки суд не сповістив, про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов’язковою та зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників сторін.

Дослідивши копії матеріалів оскарження ухвали господарського суду Полтавської області від 13.05.2014р. по справі №917/1691/13, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм чинного законодавства, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.11.2013р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2013р. у справі №917/1691/13 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Полтаваобленерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 90076,21грн. пені, 18015,24грн. 3% річних, 52007,95грн 7% штрафу, 3201,99грн. судового збору. В інший частині позову – відмовлено в задоволенні позовних вимог. Вирішено видати наказ після набрання рішенням законної сили. Зазначені судові рішення залишені без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.02.2014р.

24.12.2013р. господарським судом Полтавської області видано наказ на виконання рішення господарського суду Полтавської області від 05.11.2013р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2013р., яка набрала законної сили 10.12.2013р. у справі №917/1691/13.

25.04.2014р. відповідач звернувся до місцевого господарського суду з заявою №01-11/5332 про відстрочку виконання рішення суду до 01.11.2014р. Вказана заява обґрунтована тим, що відповідач знаходиться в тяжкому фінансовому становищі, має велику дебіторську заборгованість інших контрагентів.

Відмовляючи в задоволенні вищенаведеної заяви відповідача, суд першої інстанції вказав, що наведені в заяві обставини в обґрунтування відстрочки виконання рішення не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для відстрочення виконання судового рішення; відповідачем не надано належних доказів які б свідчили про фактичну неможливість виконання судового рішення; з часу набрання рішенням суду законної сили відповідачем не проведено проплат на рахунок позивача, що б свідчили про намір проводити розрахунки із позивачем; боржником не наведено можливості виконати рішення суду саме з 01.11.2014р.

Дослідивши обставини справи та відповідні норми чинного законодавства, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред’явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Відповідно до пункту 7.1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р."Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Пленум Вищого господарського суду України в пункті 7.2 вищезазначеної постанови розтлумачив приписи статті 121 Господарського процесуального кодексу України та вказав, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи – наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб – стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, норма статті 121 Господарського процесуального кодексу України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, однак визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих обставин та їх об’єктивний вплив на виконання судового рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

В якості доказів, які підтверджують складність фінансового стану підприємства та обґрунтовують заяву про відстрочку виконання рішення суду, відповідач надав супровідним листом від 13.05.2014р. №01-11/5814:

копію платіжної вимоги №284 від 07.03.2014р. про стягнення на рахунок Головного управління юстиції в Полтавській області з ПАТ "Полтаваобленерго" 3875937,68грн.;

акт звірки розрахунків відповідно до якого, ДП "Енергоринок" станом на 01.03.2014р. заборгувало перед ПАТ "Полтаваобленерго" 109987076,66грн.;

довідку №05-13-02/153 від 16.01.2014р. про те, що станом на 01.01.2014р. заборгованість населення м. Кременчука перед ПАТ "Полтаваобленерго" за теплову енергію становить 46474859,48грн.;

довідку №05-21-02/1985 від 04.04.2014р. про те, що станом на 01.04.2014р. заборгованість КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" перед ПАТ "Полтаваобленерго" за спожиту електричну енергію становить 110496032,74грн.;

лист Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби України ГУЮ у Полтавській області №2315 від 19.03.2014р. на адресу ПАТ КБ "Приватбанк" про повернення без виконання платіжної вимоги від 07.03.2014р. про списання коштів з рахунку ПАТ "Полтаваобленерго" у зв'язку з тим, що необхідна сума коштів списана з рахунків боржника в інших фінансових установах.

Положеннями статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Надавши правову оцінку вказаним заявником обставинам та наданим на їх підтвердження доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду та не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем (боржником), в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не надано доказів, на підтвердження того, яким саме чином термін до якого ПАТ "Полтаваобленерго" просить відстрочити виконання рішення суду (до 01.11.2014р.), пов'язаний із виникненням можливості виконання рішення.

Також, в матеріалах справи не містяться докази того, що на момент, коли настане строк виконання рішення суду (у разі відстрочення виконання рішення суду) у боржника будуть наявні грошові кошти для його виконання, а відповідачем необґрунтовано наявності перспективи надходження коштів від дебіторів у строк до 01.11.2014р.

При цьому, слід наголосити, що відповідачем на підтвердження свого скрутного фінансового стану надано суду докази вибірково, а саме лише докази наявності дебіторської заборгованості станом на 01.04.2014р., тоді як доказів, як б свідчили про знаходження або відсутність грошових коштів на банківських рахунках, або довідок про відсутність майна, на яке можна звернути стягнення відповідачем не надано.

Крім того, колегія суддів зазначає, що рішення про відстрочку виконання рішення суду є перш за все судженням суду, яке ґрунтується на додержанні балансу інтересів кредитора та боржника. В силу цього відстрочка не може надаватися виключно в інтересах боржника із посиланням на необхідність поліпшення фінансового стану боржника. Така відстрочка, надана за відсутності виняткових обставин, негативно впливає на охоронюваний законом інтерес кредитора.

Зокрема, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі “Горнсбі проти Греції” (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі “Іммобільяре Саффі” проти Італії” (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

Таким чином, господарським судом першої інстанції при розгляді заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду, обґрунтовано з’ясовані обставини щодо настання негативних наслідків й для стягувача, а не тільки негативні наслідки виконання такого рішення для боржника.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, щодо відсутності виключних об’єктивних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Також, колегія суддів звертає увагу, що господарська діяльність, у відповідності до статті 42 Господарського кодексу України, є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик діяльністю, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності. Таким чином, тяжкий фінансовий стан підприємства не є тією виключною об’єктивною обставиною, за умови наявності якої, суд може відстрочити виконання рішення.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали по даній справі. При прийнятті ухвали місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому ухвала господарського суду Полтавської області від 13.05.2014р. у справі №917/1691/13 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, керуючись ст.ст. 49, 99 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню відповідачу

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Полтава залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 13.05.2014р. у справі №917/1691/13 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 07 липня 2014 року.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.І. Кухар

Суддя О.В. Плахов