Постанова № 39727497, 08.07.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2014 р. Справа № 914/728/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Давид Л.Л.

Зварич О.В.

при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.

за участю представників:

від позивача: Р. Гарбузюк - директор;

від відповідача: Х. Ковальчук - представник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Львівської міської ради №1104-вих-493 від 30.04.2014

на рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2014

у справі № 914/728/14

за позовом: Малого приватного підприємства "ГРО", м. Львів

до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів

про зобов'язання до усунення перешкод в державній реєстрації договору оренди землі.

Мале приватне підприємство «ГРО» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради про зобов'язання до усунення перешкод в державній реєстрації договору оренди землі.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.04.2014 у справі № 914/728/14 (суддя Король М.Р.) позовні вимоги задоволено повністю.

Зобов'язано Львівську міську раду усунути перешкоди в державній реєстрації договору оренди землі, підписаного Львівською міською радою та МПП "ГРО" шляхом подання договору оренди землі на державну реєстрацію.

Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 1218 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

При вирішенні спору місцевий суд виходив з того, що відповідач неправомірно ухиляється від державної реєстрації договору оренди землі, підписаного з позивачем, з підстав неукладення між сторонами договору про відшкодування недоотриманих коштів за користування земельною ділянкою. Зазначав, що чинне законодавство не містить такої умови для укладення договору оренди землі, як попереднє укладення договору про відшкодування недоотриманих коштів за користування земельною ділянкою.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Львівська міська рада звернулась до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2014 та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, мотивуючи свої доводи порушенням місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права.

Зокрема, покликається на те, що відповідно до ухвали Львівської міської ради № 2103 від 07.02.2013 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 26.07.2012 № 1675», договір оренди землі не може бути укладений при відсутності підписаного зі сторони орендаря (землекористувача) проекту договору оренди землі та договору (угоди) про відшкодування втрат від недоотримання коштів за користування земельною ділянкою за період з часу прийняття ухвали про надання в оренду земельної ділянки до часу підписання договору оренди землі у Львівській міській раді або відсутності підписаного зі сторони орендаря (землекористувача) проекту договору оренди землі з окремим пунктом, у якому передбачено сплату орендної плати за землю з часу прийняття ухвали про надання в оренду земельної ділянки до часу підписання та реєстрації договору оренди землі у Львівській міській раді. Крім того, зазначає, що вищевказана ухвала була предметом розгляду Львівського оружного адміністративного суду у справі № 813/4257/13-а, який своєю постановою від 21.10.2013 відмовив в задоволенні позовних вимог Заступника прокурора м. Львова до Львівської міської ради про скасування ухвали.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.14 апеляційну скаргу у складі колегії суддів: головуючий суддя: Юрченко Я.О., судді Зварич О.В., Хабіб М.І. прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 17.06.14. Зобов'язано скаржника подати докази сплати судового збору у встановленому ЗУ «Про судовий збір» порядку та розмірі.

На виконання вимог суду, викладених в п. 3 резолютивної частини ухвали від 14.05.2014, скаржником 26.05.2014 подано суду оригінал платіжного доручення № 316 про сплату судового збору у розмірі 609.00 грн.

10 червня 2014 року позивач, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 96 ГПК України, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення господарського суду Львівської області від 25.04.14 у справі № 914/728/14 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2014 у зв'язку з перебуванням судді Зварич О.В. у відпустці, у склад колегії судді замість судді Зварич О.В. введено суддю Давид Л.Л.

Ухвалою суду від 17.06.2014 розгляд справи відкладався з підстав, викладених у ній.

7 липня 2014 року розпорядженням голови суду у зв'язку з перебуванням судді Хабіб М.І. у відпустці, в склад колегії суддів внесено зміни, замість судді Хабіб М.І. введено суддю Зварич О.В.

В даному судовому засіданні директор МПП «ГРО» та представник відповідача підтримали власні доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Директор підприємства в судовому засіданні зазначив, що рішенням Господарського суду Львівської області від 26.02.2013 встановлено, що 10.07.2012 МПП «ГРО» припинило користування частиною ділянки плошею 318 кв м. Крім того, вказав, що за іншу частину земельної ділянки сплачував податок за землю. Також, посилався на ст. 4 ГПК України.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення директора МПП «ГРО» та представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2014 у справі № 914/728/14 - залишити без змін, виходячи з наступного.

Ухвалою Львівської міської ради № 2110 від 07.02.2013 вирішено продовжити малому приватному підприємству «ГРО» на 5 років термін оренди земельної ділянки площею 0,0545 га по вул. На Викопах, 10 для обслуговування виробничої будівлі за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання - землі промисловості. Пунктом 2 вказаної ухвали визначено:

Малому приватному підприємству «ГРО» у місячний термін укласти з Львівською міською радою: договір оренди землі та провести його державну реєстрацію; договір про відшкодування недоотриманих коштів за користування земельною ділянкою.

На підставі вищевказаної ухвали міської ради сторони підписали договір оренди землі, яка знаходиться у м. Львові на вул. Викопах, 10 для обслуговування виробничої будівлі, кадастровий № 4610137200:07:004:0056 загальною площею 0, 0545 га, у тому числі під забудовою - 0, 0233 га, під твердим покриттям - 0, 0312 га строком на 5 років.

Статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права, у тому числі право оренди земельної ділянки. Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно до аналізу цих статтей, слід зробити висновок, що реєстрації підлягає не договір як матеріальна форма домовленості сторін, а саме право оренди (речове право).

За таких обставин, договір оренди земельної ділянки вважається укладеним з моменту досягнення згоди з усіх його істотних умов та його підписання сторонами та набирає чинності з моменту державної реєстрації. Право володіння та користування цією земельною ділянкою (право оренди) в орендаря виникає з моменту реєстрації цього права.

Відтак, оскільки сторони досягнули згоди з усіх істотних умов, підписали та скріпили печатками договір оренди землі, такий слід вважати укладеним, але таким, що не набрав чинності.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, міська рада ухиляється від державної реєстрації договору оренди землі, укладеного з позивачем, з підстав неукладення між сторонами іншого договору, а саме про відшкодування неоотриманих коштів за користування земельною ділянкою.

Листом Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин департаменту містобудування Львівської міської ради № 2403-2вих-128 від 10.02.2014, адресованому директору МПП „ГРО", роз'яснено, що відповідно до ухвали міської ради від 07.02.2013 № 2103 „Про внесення змін до ухвали міської ради від 26.07.2012 р. № 1675", договір оренди землі не може бути укладений при відсутності підписаного зі сторони орендаря (землекористувача) проекту договору оренди землі та договору (угоди) про відшкодування втрат від недоотримання коштів за користування земельною ділянкою за період з прийняття ухвали про надання в оренду земельної ділянки до часу підписання договору оренди землі у Львівській міській раді або відсутності підписаного зі сторони орендаря (землекористувача) проекту договору оренди землі з окремим пунктом, у якому передбачено сплату орендної плати за землю з часу прийняття ухвали про надання в оренду земельної ділянки до часу підписання та реєстрації договору оренди землі у Львівській міській раді.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з ст.1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України).

Земельним кодексом України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". (ст. 126)

Статтею 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду, що чинне законодавство, яке регулює правовідносини оренди землі, не містить такої умови для укладення договору оренди землі, як укладення іншого договору, а саме про відшкодування недоотриманих коштів за користування земельною ділянкою. Відтак, установлення між сторонами правовідношення оренди землі не перебуває у зв'язку з правовідношенням майнової шкоди.

Також, заслуговують на увагу посилання позивача на ст. 4 ГПК України.

Доводи ж скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність винесеного місцевим господарським судом оскаржуваного рішення. При цьому, слід зауважити, що державна реєстрація договору оренди землі жодним чином не порушує права скаржника. Більше того, саме ухилення міською радою від вчинення вищевказаних дій спричиняє недоотримання ним доходів.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що майнова шкода підлягає відшкодуванню потерпілій стороні у порядку, який визначено законом. Відтак, відповідач не позбавлений реалізації права щодо відшкодування недоотриманих коштів за користування земельною ділянкою шляхом подання відповідного позову.

Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки скаржник, у встановленому законом порядку, не подав належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтовували неправомірність та безпідставність заявленого позову, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Львівськлї області відповідає законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав його для зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2014 у справі № 914/728/14 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 14.07.2014.

.

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Давид Л.Л

Суддя Зварич О.В.