Рішення № 39727352, 10.07.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" липня 2014 р.Справа № 916/1753/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОБАЗИ КОМЕКС"

до відповідача Державного підприємства "Одеський завод будівельних матеріалів" Міністерства оборони України

про стягнення 48993,84грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Кітченков М.О., довіреність від 03.11.2008р.;

Від відповідача: Вдовіченко К.А., довіреність №316 від 21.05.2014р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОБАЗИ КОМЕКС", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Державного підприємства "Одеський завод будівельних матеріалів" Міністерства оборони України про стягнення заборгованості у розмірі 48993,84грн., а саме: основного боргу у розмірі 46198,51грн., 3%річних у розмірі 254,41грн., та індексу інфляції у розмірі 2540,92грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.05.14р. порушено провадження у справі №916/1753/14.

02.06.14р. від позивача надійшло клопотання(вх.№14191/14 від 02.06.2014р.), згідно якого просить суд витребувати матеріали справи №916/3181/13, (Господарський суд Одеської області суддя Лічман Л.В.), оскільки оригінали договорів знаходяться в матеріалах справи №916/3181/13.

03.06.14р. від позивача надійшло клопотання (вх.№14414/14 від 03.06.14р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи докази по справі.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надані докази по справі.

23.06.14р. від позивача надійшло клопотання (вх.№16190/14 від 23.06.2014р.), згідно якого просить суд правильним по тексту позовної заяви вважати що Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОБАЗИ КОМЕКС" виставило відповідачу рахунок на оплату товару №ОФ - 0001244/0 від 05.09.2013р., що підтверджується поштовим чеком та описом вкладення в поштове відправлення.

Судом залучено до матеріалів справи надане клопотання.

23.06.2014р. відповідач надав клопотання про перенесення розгляду справи (вх.ГСОО№16341/14 від 23.06.2014р.), відповідно до якого у зв'язку з участю представника відповідача у розгляді справи в Приморському районному суді м. Одеси у той самий час 24.06.2014р., просить суд відкласти розгляд справи призначений 24.06.2014р. о 09год. 30хв. на іншу дату.

Суд розглянув надане клопотання, задовольнив та залучив до матеріалів справи.

08.07.2014р. відповідач надав клопотання про перенесення розгляду справи (вх.ГСОО№17700/14 від 08.07.2014р.), відповідно до якого у зв'язку з службовим відрядженням у м.Київ, просить суд відкласти розгляд справи призначений 10.07.2014р. о 11год. 15хв. на іншу дату.

Судом клопотання розглянуто та не задоволено, оскільки відповідно до ч.ч.1,3 Господарського процесуального кодексу України (зі змінами та доп.) спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Приймаючи до уваги що позовна заява надійшла до господарського суду Одеської області 12.05.2014р. та з врахуванням терміну отримання сторонами поштової кореспонденції станом на 10.07.2014р. можливість подальшого відкладення розгляду справи відсутня, та клопотання сторін про продовження строку розгляду спору до господарського суду не надходили.

08.07.2014р. від позивача надійшло клопотання (вх.№17721/14 від 08.07.2014р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи копію договору купівлі-продажу металопрокату №695478 від 27.06.2012р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОБАЗИ КОМЕКС" та Державним підприємством "Одеський завод будівельних матеріалів" Міністерства оборони України.

Судом клопотання розглянуто а задоволено, та залучено до матеріалів справи наданий доказ по справі.

Відповідач проти позову заперечує, поряд з цим письмового відзиву на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

27.06.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОБАЗИ КОМЕКС"(Продавець) та Державним підприємством "Одеський завод будівельних матеріалів" Міністерства оборони України (Покупець) було укладено договір №695478.

На виконання зазначеного Договору, ТОВ "МЕТАЛОБАЗИ КОМЕКС" 09.09.2013р. продало Державному підприємству "Одеський завод будівельних матеріалів" Міністерства оборони України металопрокат на загальну суму 46198,51грн., що підтверджується накладною ОФ-0001244/0 від 09.09.2013р., товарно-транспортною накладною №ОФ-0001244/0 від 09.09.2013р., довіреністю на право отримання матеріальних цінностей №258 від 02.09.2013р.

Однак відповідач не оплатив за товар, у зв'язку з чим у листопаді 2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОБАЗИ КОМЕКС" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою (справа №916/3181/13), в ході розгляду якої з'ясувалось, що у відповідача текст договору відрізнявся від тексту договору наданого позивачем, зокрема умови оплати товару, а саме, як зазначено у рішенні суду від 24.02.2014р. по справі №916/3181/13: «Так, відповідно до умов договору, оригінал та завірену копію якого наданого позивачем, Продавець продає, а Покупець покупає продукцію (товар) на умовах, у кількості та за ціною, вказаною у додаткових угодах до договору, які є невід'ємною його частиною (п.1.1 договору). Покупець сплачує 100% вартості партії товару протягом 5 банківських днів від дати відвантаження партії товару (п.4.1 договору). Строки поставок товарів узгоджуються сторонами у додаткових угодах до договору (п.4.3 договору). Датою поставки вважається дата підписання накладних або дата штемпеля станції відправлення у залізничних накладних (п.4.4 договору). Якщо після спливу 5 банківських днів від дати поставки партії товару оплата Покупцем усієї партії товару не буде проведена, то Покупець виплачує Продавцю пеню в розмірі 0,3% вартості неоплаченої партії товару за кожен календарний день прострочки (п.6.1 договору). Якщо протягом 20 банківських днів від дати поставки партії товару оплата Покупцем усієї партії товару не буде проведена, то Покупець виплачує Продавцю штраф у розмірі 20% вартості неоплаченої партії товару (п.6.2 договору). Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п.10.2 договору).

Згідно тексту угоди, нотаріально посвідчений примірник якої надано відповідачем, Продавець продає, а Покупець покупає продукцію (товар) на умовах, у кількості та за ціною, вказаною у додаткових угодах до договору, які є невід'ємною його частиною (п.1.1 договору). Платежі по договору поводяться у національній валюті України. Покупець попередньо оплачує повну вартість партії товару на розрахунковий рахунок Продавця протягом 2-х днів з моменту виставлення рахунку на оплату партії товару (п.4.1 договору). Строки поставок товарів узгоджуються сторонами у додаткових угодах до договору (п.4.3 договору). Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору (п.9.2 договору).».

Крім того, в рішенні суду від 24.02.2014р. по справі №916/3181/13 встановлено факт поставки товару: « з матеріалів справи вбачається, що на виконання договору від 27.06.2012р. №695478 Продавцем поставлено, а Покупцем прийнято товар (металопродукцію) на загальну суму 46198,51грн., що підтверджується накладною від 09.09.2013р. №ОФ-0001244/0, товарно-транспортною накладною від 09.09.2013р. №ОФ-0001244/0 та довіреністю на отримання товару від 02.09.2013р. №258.» та факт неоплати товару відповідачем.

Як зазначає позивач в позовній заяві, враховуючи той факт, що позивач не зміг надати докази виставлення рахунків позивачу, в позовних вимогах по справі №916/3181/13 було відмовлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

На виконання умов договору №695478 від 27.06.2012р., позивачем було поставлено, а Покупцем прийнято товар (металопродукцію) на загальну суму 46198,51грн., що підтверджується накладною від 09.09.2013р. №ОФ-0001244/0, товарно-транспортною накладною від 09.09.2013р. №ОФ-0001244/0 та довіреністю на отримання товару від 02.09.2013р. №258 .

05.09.2013р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок № ОФ-0001244 від 05.09.2013р. на суму 46198,51грн., однак відповідачем оплату проведено не було.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо проведення оплати, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 48993,84грн., а саме: основний борг у розмірі 46198,51грн., 3%річних у розмірі 254,41грн. за період з 10.03.2014р. по 15.05.2014р., та індекс інфляції у розмірі 2540,92грн. за період березень-квітень 2014р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України, Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так у рішенні господарського суду Одеської області від 24.02.2014р. по справі №916/3181/13 суд дійшов висновку, що належною правовою підставою для поставки товару на загальну суму 46198,51грн. слід визнати договір від 27.06.2012р. №695478 в редакції, наданій Державним підприємством "Одеський завод будівельних матеріалів" Міністерства оборони України, та те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОБАЗИ КОМЕКС" не позбавлено права в майбутньому подати новий позов, в якому, вірно визначивши правову підставу для стягнення боргу.

Так, судом встановлено наявність того, що на виконання умов договору від 27.06.2012р. №695478 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар (металопродукцію) на загальну суму 46198,51грн., що підтверджується накладною від 09.09.2013р. №ОФ-0001244/0, товарно-транспортною накладною від 09.09.2013р. №ОФ-0001244/0 та довіреністю на отримання товару від 02.09.2013р. №258, також встановлено, що 05.09.2013р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок № ОФ-0001244 від 05.09.2013р. на суму 46198,51грн., однак відповідачем оплату проведено не було.

Враховуючи невиконання відповідачем Державним підприємством "Одеський завод будівельних матеріалів" Міністерства оборони України, умов договору від 27.06.2012р. №695478 щодо проведення повної оплати, існування заборгованості по оплаті за отриманий товар, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу за товар у розмірі 46198,51грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3%річних у розмірі 254,41грн. за період з 10.,3.2014р. по 15.05.2014р., та індексу інфляції у розмірі 2540,92грн. за період березень-квітень 2014р.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Державного підприємства "Одеський завод будівельних матеріалів" Міністерства оборони України, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3%річних та індексу інфляції, на думку суду, здійснений належним чином, а тому заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3%річних у розмірі 254,41грн. за період з 10.03.2014р. по 15.05.2014р., та індексу інфляції у розмірі 2540,92грн. за період березень-квітень 2014р. підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОБАЗИ КОМЕКС" до відповідача Державного підприємства "Одеський завод будівельних матеріалів" Міністерства оборони України про стягнення заборгованості у розмірі 48993,84грн., а саме: основного боргу у розмірі 46198,51грн., 3%річних у розмірі 254,41грн., та індексу інфляції у розмірі 2540,92грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 1827грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Одеський завод будівельних матеріалів" Міністерства оборони України (65039, м. Одеса, 4-й басейний провулок, буд.7, код ЄДРПОУ 08336521, р/р №26007222031 в ПАТ «Марфін банк», МФО 328168) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОБАЗИ КОМЕКС" (49006, м. Дніпропетровськ, вул. Академіка Чекмарьова, 2, код ЄДРПОУ 35203150, р/р 26006050002721 у відділенні ПАТ КБ„Приватбанк", МФО 305299) суму основного боргу у розмірі 46198,51(сорок шість тисяч сто дев'яносто вісім)грн.51коп., 3%річних у розмірі 254(двісті п'ятдесят чотири)грн.41коп., індекс інфляції у розмірі 2540(дві тисячі п'ятсот сорок)грн. 92коп., витрати по сплаті судового збору на суму 1827(одну тисячу вісімсот двадцять сім)грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 14.07.2014р.

Суддя Гут С.Ф.