Рішення № 39727334, 08.07.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" липня 2014 р.Справа № 916/1923/14

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача Військової частини А 2238

про стягнення 199800грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_1 - особисто;

Від відповідача: Оксенчук С.С., довіреність від 20.01.2014р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Військової частини А 2238 про стягнення заборгованості у розмірі 199800грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.05.14р. порушено провадження у справі №916/1923/14.

08.07.2014р. від позивача надійшло клопотання (вх.№17688/14 від 08.07.2014р.) згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи докази по справі.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надані докази по справі.

08.07.2014р. від відповідача надійшло клопотання (вх.№17689/14 від 08.07.2014р.) згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи докази по справі.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надані докази по справі.

Відповідач проти позову не заперечує, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву(вх.№15678/14 від 17.06.14р.). Так в обґрунтування відзиву зазначає про те, що з боку Виконавця роботи та послуги згідно договорів виконані у повному обсязі, що підтверджується відповідним Актом приймання та здавання наданих послуг від 23.12.2013р., загальна вартість виконаних послуг складає 199800грин. В свою чергу, Військова частина А2238 на підставі підписаних Актів приймання та здавання наданих послуг надала до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області платіжні документи щодо перерахування на реєстраційний рахунок ФОП ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 199800грн., що відповідали наявним бюджетним асигнуванням частини на 2013рік. Однак Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області перерахування коштів здійснене не було без повідомлень причин.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

17.12.2013р. між Військовою частиною А 2238 (Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1(Виконавець) було укладено Договір №26, відповідно до умов якого, Виконавець зобов'язався у 2013р. провести ультразвукове дефектування корпусу та зварювальні роботи підводної частини корпусу, код 33.15.1 - сума 99900грн.( послуги) на катері спеціального призначення прдк «Гола Пристань», а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити такі послуги, згідно кошторису. Послуги надаються відповідно до відомостей ремонтних робіт.

Відповідно до п. 3.1. договору, ціна договору становить 99900грн. ПДВ не передбачено, а саме: зварювальні роботи підводної частини корпусу - 74815грн., ультразвукове дефектування корпусу - 25085грн.

Згідно п. 4.1. договору, розрахунки за договором проводяться Замовником у безготівковій формі на підставі Акту прийому наданих послуг протягом 30 банківських днів, після надходження з державного бюджету коштів на розрахунковий рахунок Замовника а пред'явлення Виконавцем рахунка на оплату послуг.

Пунктом 6.1.1. договору передбачений обов'язок Замовника своєчасно а в повному обсязі сплачувати за надані послуги.

На виконання умов договору №26 від 17.12.2013р., позивачем було надано послуги відповідачу, що підтверджується Актом приймання та здавання наданих послуг від 23.12.2013р.

24.12.2013р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок №12-03 від 24.12.2013р. на суму 99900грн., однак Замовником вартість послуг, наданих Виконавцем сплачено не було.

Крім того, 17.12.2013р. Військовою частиною А 2238 (Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1(Виконавець) було укладено Договір №27, відповідно до умов якого, Виконавець зобов'язався у 2013р. провести ремонт гвинторульового обладнання, донно забортного обладнання протекторного обладнання код 33.11.1 - сума 49400грн., токарні роботи по лінії валу та балерам код 25.62.1 - сума 20000грн., монтаж демонтаж гвинторульового обладнання код 33.20.7 - сума 20000грн., ремонт електрообладнання код 33.14.1 - код 10500грн.(послуги) на катері спеціального призначення прдк «Гола Пристань», а Замовник зобов'язався прийняти і оплатити такі послуги. Послуги надаються згідно відомостей ремонтних робіт.

Відповідно до п. 3.1. договору, ціна договору становить 99900грн. ПДВ не передбачено, а саме: ремонт гвинторульового обладнання - 25000,00грн.; токарні роботи по лінії валу та балерам - 20000,00грн.; монтаж демонтаж гвинторульового обладнання - 20000,00грн.; ремонт донно забортного обладнання - 10500,00грн. ремонт протекторного обладнання - 9400,00грн., ремонт електрообладнання - 10500грн.

Згідно п. 4.1. договору, розрахунки за договором проводяться Замовником у безготівковій формі на підставі Акту прийому наданих послуг протягом 30 банківських днів, після надходження з державного бюджету коштів на розрахунковий рахунок Замовника а пред'явлення Виконавцем рахунка на оплату послуг.

Пунктом 6.1.1. договору передбачений обов'язок Замовника своєчасно а в повному обсязі сплачувати за надані послуги.

На виконання умов договору №27 від 17.12.2013р., позивачем було надано послуги відповідачу, що підтверджується Актом приймання та здавання наданих послуг від 23.12.2013р.

24.12.2013р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок №12-04 від 24.12.2013р. на суму 99900грн., однак Замовником вартість послуг, наданих Виконавцем сплачено не було.

Однак в порушення умов договорів, відповідач не здійснив оплату за надані послуги.

28.02.2014р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №0214-09, з вимогою про необхідність оплатити заборгованість за договорами №26та №27 від 17.12.2013р..

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, оплату проведено не було.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 199800грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено наявність надання позивачем відповідачу послуг за договорами №26 та №27 від 17.12.2013р., непроведення Військовою частиною А 2238 оплати у встановлений договором строк за послуги, які були виконані фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, існування заборгованості Військової частини А 2238 по оплаті за отримані послуги у розмірі 199800грн., проти наявності якої відповідач не заперечує, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 199800грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, позовна вимога фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідача Військової частини А 2238 про стягнення заборгованості у розмірі 199800грн., є обґрунтованою, підтвердженою наявними у справі матеріалами та підлягає задоволенню.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору на суму 3996грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Військової частини А 2238 (65026, м.Одеса, вул.Приморська, 26, код ЄДРПОУ 22993734, р/р 352190010022840 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в філії АТ «Укрексімбанк»м.Одеса, МФО 328618) заборгованість у розмірі у розмірі 199800(сто дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот)грн.00коп., витрати по сплаті судового збору на суму 3996(три тисячі дев'ятсот дев'яносто шість)грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 14.07.2014р.

Суддя Гут С.Ф.