Постанова № 39726990, 14.07.2014, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1661/14-а Провадження № 2-а/591/155/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2014 року Зарічний районний суд м. Суми у складі:

головуючого - судді Сибільова О.В.,

за участю секретаря - Кірілової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області, треті особи: Управління Пенсійного фонду України в м. Суми, Управління Пенсійного фонду України в м. Глухів та Глухівському районі Сумської області,

про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом і свої вимоги, підтримані в судовому засіданні, мотивує тим, що на підставі постанови колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду, якою скасовано постанову Зарічного районного суду м. Суми від 27 липня 2011 року, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми зробити перерахунок основної державної та додаткової пенсії позивачки відповідно до вимог ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірах: державної пенсії не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати починаючи з 11.01.2011р. по 22.07.2011р.

28 травня 2012 року, на підставі зазначеного рішення, позивачкою було пред'явлено виконавчий лист до виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області, однак державним виконавцем рішення не виконано і 18 липня 2012 року була винесена постанова про повернення вказаного виконавчого листа та закінчення виконавчого провадження, вважаючи постанову державного виконавця незаконною, просить її скасувати.

Крім того, позивач просив поновити строк для звернення до суду з позовом, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Позивач в судове засідання не з'явився, в письмовій заяві позов підтримав, просив справу слухати без його участі.

Представник відповідача, будучи неодноразово сповіщеним про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, не дивлячись на зобов'язання суду вчинити ці дії, заперечень проти позову не подано.

Представник третьої особи - УПФ України в м. Суми, просив відмовити в задоволенні позову, оскільки зараз на обліку в цій установі позивач не перебуває, а крім того вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Інші учасники в судове засідання не з'явились.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню в зв'язку з наступним.

По-перше, слід зазначити про те, що відповідачем суду не надано жодного доказу тому, що позивач отримав копію оскаржуваної постанови, тому суд вважає обґрунтованим та підтвердженим те, що про існування наведеної постанови, а отже про порушення прав позивача останньому стало відомо лише 01 жовтня 2013 року (згідно позову).

Вважає суд доведеною позивачем і ту обставину, що саме з 01 жовтня 2013 року у нього існували об'єктивні перешкоди для звернення до суду впродовж встановлених законом термінів, що вбачається з того, що позивач є інвалідом ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсіонер, має вади здоров'я внаслідок цього і постійно знаходиться на лікуванні в зв'язку з цим, отже з поважних причин не мав можливості звернутись до суду за захистом своїх прав (а.с. 62-70). Крім того, позивач проживає в іншій місцевості, що також створювало перешкоди для звернення до суду.

За таких обставин, є підстави визнати поважними причини пропуску для звернення до суду з цим позовом за вимогами ст. 100 КАС України.

По-друге, судом встановлено, що 27 липня 2011 року Зарічний районний суд м. Суми виніс постанову, якою зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми здійснити перерахунок пенсії позивача по II групі інвалідності, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії з 11.01.2011 року у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції від 06.06.1996 року та ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції від 05.10.2006 року, а також у відповідності до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 та провести відповідні виплати (а.с.9).

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду постанову було скасовано та прийнято нову постанову, за якою було зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми зробити перерахунок основної державної та додаткової пенсії позивача відповідно до вимог ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірах: державної пенсії не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати починаючи з 11.01.2011р. по 22.07.2011р. (а.с.11-13).

28 травня 2012 року, на підставі зазначеного рішення, позивачкою отримано виконавчий лист та пред'явлений до виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області.

20 червня 2012 року, державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження на підставі зазначеного виконавчого листа (а.с. 40) та направлено сторонам виконавчого провадження (а.с. 42).

Управління пенсійного фонду України в м. Сумах, надало державному виконавцю відповідь про стан виконання вказаної постанови із зазначенням, що ОСОБА_1 здійснений перерахунок основної та додаткової пенсії та повідомлено, що сума доплати буде виплачена за достатності обсягів фінансування на зазначені цілі (а.с. 43).

18 липня 2012 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області виніс постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 47).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну виконавчу службу» правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, Закон України «Про державну виконавчу службу», інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Ч. 5 ст. 124 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» наведений виключний перелік підстав для закінчення виконавчого провадження, п. 11 якої зазначає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі, повернення виконавчого документа до суду, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 75 цього Закону.

Ч. 3 ст. 75 наведеного Закону, містить перелік дій, які державний виконавець повинен вчинити перед цим.

Проте, з наданих суду матеріалів виконавчого провадження не вбачається підтвердження наведених обставин, щодо вчинення державним виконавцем всіх передбачених законом заходів для виконання судового рішення (зокрема стосовно накладення штрафу), а вчинені державним виконавцем дії носять формальний характер, який не забезпечує своєчасне та повне його виконання.

Крім того, фактично як на підставу для закінчення виконавчого провадження відповідач послався на відсутність коштів у боржника, що також є непереконливим, оскільки відсутність коштів не позбавляє обов'язку виконання судового рішення та взятих на себе зобов'язань Державою та не є перешкодою для виконання рішення суду, оскільки кошти на рахунки можуть надійти у будь-який час.

Стосовно цього неодноразово наголошувалось в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Кечко проти України».

Також слід зазначити, що всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не подано жодного належного та допустимого доказу на обґрунтування правомірності прийнятого рішення, як і не містить оскаржуване рішення достатніх та обгрунтованих мотивів для його винесення.

Таким чином, вимоги позивача в частині визнання незаконною та скасування постанови Відділу ДВС від 18 липня 2012 року підлягають задоволенню.

З огляду на невизначеність вимог позивача в частині визнання неправомірними дій державного виконавця, позов в цій частині задоволений не може бути.

Судовий збір належить стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, 75 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 2, 7-9, 11, 69-71, 128, 159-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області від 18 липня 2012 року про закінчення виконавчого провадження № 33115829 за виконавчим листом № 2-а-5721/11, виданим 28 травня 2012 року Зарічним районним судом м. Суми.

В задоволенні інших вимог відмовити в зв'язку з їх необґрунтованістю.

Стягнути з Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області на користь держави судовий збір в сумі 73,08 гривень.

Постанову суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі скарги в десятиденний строк з дня отримання її копії.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.В. Сибільов