Ухвала суду № 39726395, 03.07.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/1527/14 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.

Провадження № 22-ц/783/3975/14 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н. М.

Категорія: 25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Курій Н.М.,

суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я.

за секретаря Данилик І.І.,

з участю представника апелянта - Науменка А.В.,

представника позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 04 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», третя особа - Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення невиплаченого страхового відшкодування та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 04 квітня 2014 року задоволено заяву ОСОБА_4 про забезпечення вищезазначеного позову.

Суд наклав арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Страхова компанія «Провіта» на п/р 26507300000777 в ПАТ «БАНК ФОРУМ» м. Києва, МФО 322948, ЄДРПОУ 31704186, на загальну суму 27000,00 грн., зазначивши інформацію про стягувача (позивача)- ОСОБА_4 та боржника (відповідача) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта».

Ухвалу суду оскаржило ТзДВ «Страхова компанія «Провіта».

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, які регулюють підстави, умови та порядок забезпечення позову.

Апелянт зазначає, що накладання арешту на рахунок ТДВ "СК "Провіта" обмежить їх у можливості розпоряджатись власними коштами на тривалий період, що однозначно завдасть шкоди господарській діяльності, оскільки остання безпосередньо пов'язана з постійним обігом коштів у зв'язку з проведенням страхових виплат клієнтам, що ставить під загрозу права інших осіб, які є клієнтами ТДВ "СК "Провіта", а також завдає шкоду їх господарській діяльності.

Апелянт вважає, що жодних причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов та будь-яких сумнівів, невжиття заходів забезпечення позову, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, позивачем не зазначено, а тому обрання виду забезпечення позову у вигляді накладення арешту на кошти є необґрунтованим.

Апелянт просять ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову скасувати.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з таких підстав.

У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 3 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивача суми невиплаченого страхового відшкодування з урахуванням пені, інфляційних втрат, 3% річних, витрат за проведення експертного автотоварознавчого дослідження та ін. на загальну суму 26423 грн. Крім цього, позивач в позовній заяві ставив питання про стягнення з відповідача судових витрат.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що суд, допускаючи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунок відповідача в межах позовних вимог, діяв у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 153 ЦПК України і обґрунтовано дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду і такий вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду про забезпечення позову, а відтак, оскаржену ухвалу суду першої інстанції належить залишити без змін.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 312, п.4 ч.1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» відхилити.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 04 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку не оскаржується.

Головуючий: Курій Н.М.

Судді:

Крайник Н.П.

Мельничук О.Я.