Ухвала суду № 39725712, 10.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2078/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

10 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Горяйнова А.М., Мамчура Я.С.,

при секретарі: Лебедєвій Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "29" липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрезеніус Медікал Кер Україна" до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов"язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2013 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у якому просив визнати протиправними та скасування рішення від 28 грудня 2012 року № 3313 про застосування штрафних санкцій, вимоги від 04 січня 2013 року № Ю-3164 про сплату боргу та рішення від 06 лютого 2013 року № 5665/08 про результати розгляду скарги.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від "29" липня 2013 року позов було задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 29.07.2013 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "29" липня 2013 року - залишити без змін, виходячи із наступного. Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як було встановлено судом першої інстанції, 14 березня 2013 року ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна» надіслало у відповідності до Порядку подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.04.2007р. № 7-7, електронний звіт про нарахування єдиного внеску за звітний період лютий 2011 року до Центру обробки електронних звітів, про що отримало підтвердження у вигляді квитанцій № 1 і № 2, з відомостями про доставку 14 березня 2011 року такої звітності до центрального органу Пенсійного фонду України та 15 березня 2011 року - відповідного районного органу Пенсійного фонду України. При цьому в квитанції № 2 містяться відомості про виконання вдалого автоматичного завантаження електронного звіту та одночасно про наявні помилки в такому електронному звіті позивача. В цьому електронному звіті ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна» задекларувало до сплати загальну суму єдиного внеску (ряд. 8 Звіту) в розмірі 215 657, 28 грн., в т.ч. в ряд. 8.1 - 189 627, 75 грн. (36,76% - 49,7%), в ряд. 8.4 - 939, 21 грн. (8,41%), в ряд. 8.7 - 5 784, 49 грн. (34,7%), в ряд. 8.8 - 296, 68 грн. (33,2%), в ряд. 8.9 - 18 557, 86 грн. (3,6%), в ряд. 8.12 - 433, 42 грн. (2,6%), в ряд. 8.13 - 17, 87 грн. (2%). 15 березня 2011 року ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна» повторно надіслало електронний звіт про нарахування єдиного внеску за звітний період лютий 2011 року до Центру обробки електронних звітів, про що отримало підтвердження у вигляді квитанцій № 1 і № 2, з відомостями про доставку цього ж дня даної звітності до центрального та районного органів Пенсійного фонду України. В цьому другому електронному звіті ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна» задекларувало до сплати загальну суму єдиного внеску (ряд. 8 Звіту) в розмірі 26 968, 74 грн., в т.ч. в ряд. 8.1 - 939, 21 грн. (36,76% - 49,7%), в ряд. 8.4 - 939, 21 грн. (8,41%), в ряд. 8.7 - 5 784, 49 грн. (34,7%), в ряд. 8.8 - 296, 68 грн. (33,2%), в ряд. 8.9 - 18 557, 86 грн. (3,6%), в ряд. 8.12 - 433, 42 грн. (2,6%), в ряд. 8.13 - 17, 87 грн. (2%). Як наслідок ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна» скористалося своїм правом, визначеним п. 3.4 вказаного вище Порядку подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі, та повторно подало електронний звіт. Однак після повторної відправки звіту отримана квитанція № 2 не відобразило інформації про наявність помилок, а тому звіт позивачем втретє не надсилався. Фактично загальна сума єдиного внеску за звітний період лютий 2011 року в розмірі 215 657, 28 грн. (в т.ч. сума єдиного внеску в розмірі 189 627, 75 грн.) була обчислена з нарахованої Товариством суми доходу (заробітної плати) в розмірі 533 060, 48 грн., що підтверджується розрахунковою відомістю Товариства за лютий 2011 року по нарахуванню і виплаті сум доходів працівникам, копією оборотно-сальдової відомості ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна» по субрахунку бухгалтерського обліку 651 «Розрахунки за страхуванням: за пенсійним забезпеченням») за лютий 2011 року (а.с. 53, 128) та безпосередньо звітами єдиного внеску за лютий 2011 року (ряд. 2 Звітів). Сума єдиного внеску (37, 6% від бази нарахування) в розмірі 189 627, 75 грн. була сплачена позивачем до Пенсійного фонду України в повному обсязі згідно платіжних доручень від 21.02.2011р. № 336, від 25.02.2011р. № 400 та від 28.02.2011р. № 426. Протягом періоду з 18.12.2012р. по 28.12.2012р. працівником Управляння була проведена перевірка ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна» з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірність відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 12.02.2009р. по 27.12.2012р., за результатами якої складений акт від 28.12.2012р. № 708. В ході проведення перевірки позивача, зокрема, питання правильності нарахування та утримання єдиного внеску із сум заробітної плати, працівником відповідача були встановлене порушення ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна» вимог п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. № 2464-VI, а саме: заниження нарахування єдиного внеску в розмірі 37,26% на суму 186 973, 82 грн. за лютий 2011 року та в сумі 1 715,12 грн. за грудень 2011 року. Загальна сума нарахованого єдиного внеску в розмірі 37,26% за 2011 рік становить 2 370 045, 87 грн. За результатами проведення перевірки ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна» донарахована сума єдиного внеску за 2011 рік в розмірі 188 688, 94 грн. (37,26%), в т.ч. за лютий 2011 року - 186 973, 82 грн. та за грудень 2011 року - 1 715, 12 грн.

Цього ж дня Управління, на підставі Акта перевірки, прийняла рішення від 28.12.2012 року № 3313 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача, згідно п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. № 2464-VI, застосовано штраф у розмірі 94 344, 47 грн. Згодом, 04 січня 2012 року в зв'язку з несплатою Товариством нарахованої йому за результатами перевірки суми єдиного внеску в розмірі 188 688, 94 грн. УПФУ в Голосіївському районі м. Києва виставило відповідачу вимогу про сплату боргу за № Ю-3164 на аналогічну суму недоїмки. Не погоджуючись з правомірністю винесених рішення від 28.12.2012р. № 3313 та вимоги від 04.01.2012р. № Ю-3164 позивач звернувся із письмовою скаргою від 18.01.2013р. до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Рішенням Головного управління від 06.02.2013р. № 2565/08 про результати розгляду скарги оскарженні Рішення та Вимога були залишені без змін, а скарга Товариства в частині оскарження Рішення залишена без задоволення та в частині оскарження Вимоги - без розгляду. Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку про необхідність частково задовольнити позовні вимоги. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Пунктом першим ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) передбачено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. В силу норм п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI на платника єдиного внеску покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом (ч. 3 ст. 7 Закону № 2464-VI). Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (ч. 2 ст. 9 Закону № 2464-VI). Обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (ч.3 ст. 9 Закону № 2464-VI). Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (ч. 7 ст. 9 цього Закону). Відповідно до ч. 8 ст. 9 цього Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік. Крім того, Постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010р. № 22-2 затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. За загальними правилами формування та подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування звіт до органів Пенсійного фонду подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік в органах Пенсійного фонду в тому числі, в електронній формі з використанням ЕЦП через центр обробки електронних звітів згідно з Порядком подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 19.04.2007р. № 7-7, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 квітня 2007 року за N 436/13703 (звіт на паперових носіях не подається). Згідно п. 2.3 розд. 2 Порядку № 7-7 подання страхувальниками електронних звітів здійснюється за ініціативою страхувальника у відповідності до вимог цього Порядку та чинного законодавства України. Подання електронного звіту у відповідності до даного Порядку надає страхувальнику право не подавати відповідні звіти на паперових носіях. Електронні звіти з обов'язковими реквізитами, у тому числі з ЕЦП страхувальника (його посадових осіб), подані відповідно до цього Порядку, згідно з законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися як доказ в суді або під час розгляду спорів у досудовому порядку. Для електронних звітів встановлюються звітні періоди та терміни подання, визначені законодавством для відповідних звітів у паперовій формі (п. 3.1 Порядку № 7-7). Відповідно до пп. 3.3.2 п. 3.3 розд. 3 Порядку № 7-7 після одержання від страхувальника електронного звіту центр обробки електронних звітів здійснює його розшифрування, перевірку цілісності електронного звіту шляхом перевірки ЕЦП, виконує перевірку відповідність електронного звіту встановленому формату та формує квитанцію про одержання електронного звіту у термін, визначений у пункті 3.1. У зазначеній квитанції у текстовому форматі визначаються реквізити одержаного електронного звіту, відповідність формату електронного звіту, результати перевірки ЕЦП, дата та час одержання електронного звіту та дані про відправника квитанції. На квитанцію накладається ЕЦП центру обробки електронних звітів і здійснюється її шифрування. Квитанція надсилається страхувальнику телекомунікаційними засобами загального користування. Другий примірник квитанції зберігається в центрі обробки електронних звітів. Датою та часом надання електронного звіту є дата та час, які зафіксовані у квитанції про одержання електронного звіту. У підпункті 3.3.4 пункту 3.3 розд. 3 Порядку № 7-7 відповідальний працівник управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі, де страхувальник зареєстрований як платник єдиного внеску, за допомогою програмних засобів візуалізації перевіряє електронний звіт та приймає рішення про внесення звіту до відповідної автоматизованої системи. Пунктом 3.4 розд. 3 Порядку № 7-7 визначено, що у разі ненадходження квитанції про одержання електронного звіту згідно з пунктом 3.1, неможливості її розшифрування або перевірки ЕЦП, а також у разі виявлення помилок та (або) надання уточнень, страхувальник має право подати електронний звіт повторно або надати звіт на паперових носіях до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі, де страхувальник зареєстрований як платник єдиного внеску. При цьому чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання відповідної звітності, визначених законодавством. Електронний звіт не вважається одержаним у відповідності до вимог цього Порядку, якщо страхувальник не отримав квитанції про одержання електронного звіту або отримав зазначену квитанцію, що містить інформацію про неправомірність накладених ЕЦП страхувальника або невідповідність затвердженому формату електронного звіту (п. 3.6 розд. 3 Порядку № 7-7). Відповідно до п. 4.1 Порядку № 22-2 звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464-VI нараховується єдиний внесок. В силу частиною 12 ст. 9 зазначеного Закону, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу). У відповідності до п. 6.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. № 21-5 (далі - Інструкція), сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 4.3.6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 4.5.2, підпунктом 4.5.3 пункту 4.5 та підпунктом 4.6.2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. В розумінні п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI «недоїмка» - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом. Пунктом 6.3 Інструкції передбачено, що органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника або інформація територіальних органів органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування (зменшення) сум єдиного внеску або органами Пенсійного фонду у повідомленнях-розрахунках визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 грн. Також, вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, актів звірок з органами податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи)(абз. 1 п. 6.4 Інструкції). Пунктом 6.5 Інструкції встановлено, що протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки платник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені. Крім того, пунктами 7.1 - 7.2, 7.11 і 7.12 вищевказаної Інструкції визначено наступне. За порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до платників, на яких згідно з Законом № 2464-VI покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону (п. 7.1 Інструкції). Відповідно до п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI до платників, визначених підпунктами 2.1.1-2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

При цьому для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від органу Пенсійного фонду або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми. Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) єдиного внеску, то за кожне таке донарахування (кожний місяць) відповідно до Закону № 2464-VI накладається штраф у таких порядку та розмірах: для дотримання вимог щодо максимального розміру (50 відсотків) штрафу: визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, в яких вони виявлені; визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, у яких виявлені донарахування та за якими нараховані такі штрафи; здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску. До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують максимальний їх розмір, визначений цим підпунктом. Рішення про застосування штрафних санкцій складається за формою згідно з додатком 11 до цієї Інструкції. Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника єдиного внеску або акт звірки з податковим органом (пп. 7.2.3 п. 7.2 розд. 7 Інструкції). У разі якщо платник єдиного внеску чи банк отримали рішення про нарахування пені та/або застосування штрафів і не сплатили зазначені в них суми протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний орган Пенсійного фонду про його оскарження, таке рішення передається для виконання органу державної виконавчої служби (п. 7.11 Інструкції). З наявних матеріалів справи вбачається подання позивачем до Пенсійного органу електронного звіту за лютий 2011 року, оформленого неналежними чином, та докази подання Товариством будь-яких пояснювальних записок із зазначенням причин виникнення помилок та доказів їх усунення, суду не пред'явлені. Таким чином, саме дана обставина стала підставою для проведення перевірки працівником Управління. Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується із правомірністю винесення Управлінням рішення від 28.12.2012р. № 3313 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, та виставленням вимоги про сплату боргу від 04.01.2012р. № Ю-3164, з огляду на те, що, незважаючи на допущення помилки у при формування електронної форми звіту, позивачем фактично була нарахована спірна сума єдиного внеску за даними документів бухгалтерського обліку, і вчасно та в повному обсязі сплачений єдиний соціальний внесок у розмірі 189 627, 75 грн., що підтверджується копіями вище описаних платіжних доручень позивача та безпосередньо даними з особового рахунку позивача-страхувальника. Зокрема, згідно поданого відповідачем 1 витягу з картки особового рахунку платника єдиного внеску - ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна» за період з 01.01.2011р. по 17.05.2013р., в лютому місяці 2011 року зафіксовано надходження сплаченого Товариством єдиного внеску на загальну суму 189 627, 75 грн. (стовп. 13), протягом всього періоду (в т.ч. протягом всього 2011 року) недоїмка по сплаті єдиного внеску у Товариства не виникала, а станом на 17 травня 2013 року - обліковується переплата по єдиному внеску в розмірі 417 575, 02 грн. Однак як в ході проведення перевірки, так і на момент винесення спірних Рішення та Вимоги працівниками відповідача 1 заходи щодо проведення звірки сум сплачених позивачем до Пенсійного фонду України платежів не вживалися. З огляду на вищевикладене, та з урахуванням наявних матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновком судуд першої істанції про безпідставність винесення відповідачем 1 спірних рішення від 28.12.2012р. № 3313 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, та виставленням вимоги про сплату боргу від 04.01.2012р. № Ю-3164. Враховуючи викладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 29 липня 2013 року, та не можуть бути підставами для її скасування. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "29" липня 2013 року - без змін. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволені апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "29" липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді А.М. Горяйнов

Я.С. Мамчур

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Мамчур Я.С