Ухвала суду № 39725364, 09.07.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року справа №805/5532/14

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Сухарька М.Г.

Білак С.В.

при секретарі судового засідання Святодух О.Б.,

за участю представників сторін по справі:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Радченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2014р. по справі № 805/5532/14 (головуючий І інстанції Христофоров С.Б.) за позовом Державного підприємства «Маріупольський торговельний порт» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.04.2014 року №0000094210/10/7880/28-03-42,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.04.2014 року № 0000094210/10/7880/28-03-42.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2014р. позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.04.2014 року № 0000094210/10/7880/28-03-42.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідач вважає правомірним, оскільки при здійсненні перевірки було встановлено порушення позивачем граничних строків сплати самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання, а саме платіжним дорученням №1172 від 25.02.2014р. сума податку 1,00 грн. була сплачена позивачем із затримкою на 6 календарних днів від граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Позивач у письмових запереченнях проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

Представник позивача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача щодо своєчасності та повноти сплати частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за 2013 рік, за результатами якої складений акт № 165/28-03-42-01125755 від 28.03.2014 року та прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.04.2014 року № 0000094210/10/7880/28-03-42, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій державних унітарних підприємств визначеного п. 57.1 ст. 57 ПКУ на підставі ст. 126 ПКУ за затримку на 6 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 1,00 гривень, позивачу визначено штраф у розмірі 10 % у сумі 0,10 гривень, за платежем : частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій державних (унітарних) підприємств .

Актом перевірки встановлено, що згідно поданого позивачем розрахунку сума узгодженої часини прибутку( доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за 2013 рік, склала16599690 грн. Граничним терміном сплати контролюючий орган вважає 19.02.2014 року. Платіжним дорученням №1172 від 25.02.2014р. сума податку 1,00 грн. була сплачена позивачем із затримкою на 6 календарних днів від граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями затверджено Постановою КМУ від 23.02.2011 року № 138 ( надалі Порядок), згідно до п. 2 якого частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Згідно п. 3 наведеного Порядку частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства. Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Порядок обчислення податку на прибуток визначено ст.. 159 Податкового кодексу України, згідно п. 159.2 якої для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік для платників податків, визначених у пункті 57.1 статті 57 цього Кодексу.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Відповідно до п. 49.19 ст. 49 Податкового кодексу України якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду.

За приписами п.п.49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що у даному спірному випадку податкова декларація мала бути подана не пізніше 3 березня 2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова декларація була подана позивачем 25 лютого 2014 року, тобто в межах встановленого строку.

Строки сплати податкового зобов'язання визначені статтею 57 Податкового кодексу України, згідно до п.57.1 якої платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, висновок податкового органу про те, що платіжним дорученням №1172 від 25.02.2014р. сума податку 1,00 грн. була сплачена позивачем із затримкою на 6 календарних днів, є помилковим.

З матеріалів справи вбачається, що самостійно визначене грошове зобов'язання станом на 26.02.2014 року повністю внесено позивачем в бюджет.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2014р. по справі №805/5532/14 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2014р. по справі № 805/5532/14 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 09 липня 2014 року.

Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 11 липня 2014 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.В. Білак

М.Г.Сухарьок