Постанова № 39725248, 08.07.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2014 року Справа № 912/1821/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Бахмат Р.М., Кощеєва І.М.

при секретарі: Назаренко С.Г.

за участю представників:

прокурора: Чинін Д.Ю., службове посвідчення № 020413 від 16.09.2013р.

позивачів: 1. Не явився

2. Не явився

відповідача: Не явився

третіх осіб: 1.Не явився

2. Не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України (м. Кіровоград) на рішення господарського суду Кіровоградської області від 21.01.2014р. у справі №912/1821/13

за позовом: Кіровоградського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України (м. Кіровоград) в інтересах держави, в особі:

1-Міністерства оборони України (м. Київ)

2-квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда

до: Кіровоградської міської ради (м. Кіровоград)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Євростенд» (м. Кіровоград)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - державного підприємства «Кіровоградський ремонтний завод» (м. Кіровоград)

про: визнання незаконним та скасування рішення міської ради

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 21 січня 2014 року (підписано 27.01.2014р.) у справі №912/1821/13 (суддя Тимошевська В.В.) відмовлено в задоволенні позову Кіровоградського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України (м. Кіровоград) в інтересах держави, в особі: Міністерства оборони України (м. Київ) та квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда до Кіровоградської міської ради (м. Кіровоград) за участю третіх осіб - товариства з обмеженою відповідальністю «Євростенд» (м. Кіровоград) та державного підприємства «Кіровоградський ремонтний завод» (м. Кіровоград) про визнання незаконним та скасування рішення Кіровоградської міської ради від 30.06.2011р. №721 «Про передачу ТОВ «Євростенд» в оренду земельної ділянки по вул. Добровольського, 2». З позивачів на користь Державного бюджету України стягнуто по 573,50 грн. судового збору.

Не погодившись з рішенням господарського суду у даній справі, Кіровоградський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення від 21.01.2014р. у справі №912/1821/13 і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Скаржник вважає, що судом не досліджено питання необхідної площі для користування земельною ділянкою під будівлями та спорудами, які перебувають у власності ТОВ «Євростенд», які набуті за договорами купівлі-продажу. Відповідно до довідки із КЕВ м. Кіровограда будівля малярки (Літ.Рр) займає площу 1192,00 кв.м., будівля пилорами (Літ. С2С3) займає площу 140,10 кв.м. згідно договору купівлі-продажу №31/32 від 07.06.2007р., збірно-розбірне металеве сховище згідно акту продажу від 15.03.2002р. -397,20 кв.м. Загальна площа земельних ділянок під будівлями складає 1729,30 кв.м. Натомість, оскаржуваним рішенням Кіровоградської міської ради затверджено проект землеустрою ТОВ «Євростенд» із земельною ділянкою площею 10186,87 кв.м. Підставою для оскарження рішення стало також те, що під час прийняття міською радою рішення не було враховано ст.ст. 116, 142 Земельного кодексу України і п. 44, 45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, якими визначений порядок припинення права постійного користування землями оборони у зв'язку з добровільною відмовою від них землекористувача. Оскільки землі оборони за законом належать до державної власності, то рішення щодо надання земельної ділянки державної власності в оренду третій особі суперечить положенням ст.ст. 20, 21, 78 Земельного кодексу України, ст. 4 Закону України «Про оренду землі», відповідно до яких земельною ділянкою вправі будь-яким чином розпоряджатися уповноважений орган (власник) після зміни її цільового призначення. З огляду на приписи ч. 5 ст. 75 ГК України та Статуту ДП МОУ ««Кіровоградський ремонтний завод», за яким земельна ділянка закріплювалась на праві повного господарського відання, підприємство не мало право надавати згоду на припинення права користування, вилучення у нього наведеної земельної ділянки, а також погодження щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Євростенд», оскільки це входило до виключної компетенції уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого входило Міністерство оборони України.

Міністерство оборони України - позивач-1, відзив на апеляційну скаргу не надало представник в жодне судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №15837055).

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Кіровограда - позивач-2, відзив на апеляційну скаргу не надав, представник в клопотанні від 08.07.2014р., просив розглянути апеляційну скаргу без його участі.

Кіровоградська міська рада - відповідач, відзив на апеляційну скаргу не надала, представник в судове засідання не явився, надавши 07.07.2014р. за факсом заяву про здійснення розгляду справи за його відсутності.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євростенд»- третя особа-1 у відзиві на апеляційну скаргу і представник у судовому засіданні вказав, що доводи наведені в апеляційній скарзі є необґрунтованими, а скарга є такою, що не підлягає задоволенню. Згідно додатку до рішення Кіровоградської міської ради №22 від 10.06.1998р., на підставі якого видавався Державний акт на право постійного користування землею №000614 серії І-КР, визначено категорію наданої земельної ділянки -населені пункти. Земельний кодекс України від 18.12.1990 р. відносив до земель населених пунктів землі міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів, правовий режим яких був ускладнений тим, що в їх межах знаходяться землі різноманітного цільового призначення, у тому числі і землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення. Чинний земельний кодекс України від 25.10.2001р. на відміну від попереднього не виділяє землі населених пунктів як окрему категорію. Позивачем не доведено прийняття органами державної влади рішення про віднесення спірної земельної ділянки до земель оборони. На момент прийняття оскаржуваного рішення Кіровоградською міською радою №721 від 30.06.2011р. ДП «Кіровоградський ремонтний завод» не являлось військовою частиною чи військовим формуванням та вибуло зі сфери управління Міністерства оборони України. ТОВ «Євростенд» земельна ділянка виділялася для розміщення комплексу будівель виробничої бази та цільового призначення земельної ділянки змінено не було.

Представник третьої особи-1 в судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №15937071).

Державне підприємство «Кіровоградський ремонтний завод» - третя особа-2, відзив на апеляційну скаргу не надало, представник в судове засідання не явився. 13.05.2014р. від представника на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за наявними в ній письмовими доказами. Представник просив врахувати, що підприємство є збитковим.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.04.2014р. у зв'язку з неявкою сторін і третіх осіб розгляд справи було відкладено на 22.04.2014р.

Розпорядженням голови суду Євстигнеєвим О.С. від 22.04.2014р. №120 у зв'язку з перебуванням судді постійної колегії Бахмат Р.М. у відпустці, на підставі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 3.1.6, 3.1.7 розділу II Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.10р., наказу голови Дніпропетровського апеляційного господарського суду №7 від 17.01.2011р., справа передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Євстигнеєва О.С.(доповідач), суддів Кощеєва І.М., Науменка І.М.

Ухвалою суду від 22.04.2014р. розгляд справи було відкладено на 20.05.2014р. на 10:15.

Розпорядженням секретаря судової палати Коваль Л.А №251 від 20.05.2014 року у зв'язку із перебуванням судді постійної колегії Кощеєва І.М. на лікарняному, справа передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Євстигнеєва О.С.(доповідач), суддів: Науменка І.М., Кузнецова В.О.

Ухвалою суду від 20.05.2014р. у зв'язку з неявкою представників сторін і третьої особи-2 розгляд справи було відкладено на 08.07.2014р. на 10:00.

Розпорядженням голови суду від 07.07.2014р. у зв'язку з виходом з лікарняного судді Кощеєва І.М. та виходом з відпустки судді Бахмат Р.М. - членів постійно діючої колегії суддів, справа передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Євстигнеєва О.С.(доповідач), суддів: Бахмат Р.М., Кощеєва І.М.

Беручи до уваги, що неявка представників сторін і третіх осіб не перешкоджає вирішенню спору по суті, матеріали справи є достатніми для прийняття рішення по справі, справа переглядалася без їх участі за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши прокурора, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що на підставі рішення Кіровоградської міської ради народних депутатів від 10.06.1998р. №22 військовій частині А-2201 надано у постійне користування 18,73377 га землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано для розміщення центрального ремонтного заводу по вул. Добровольського, 2. Право постійного користування було оформлено Державним актом на право постійного користування землею серії І-КР №000614 від 20.11.1998р., який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №1074.

31.07.2009р. листом №408 державне підприємство «Кіровоградський ремонтний завод» звернулося до міської ради з повідомленням про погодження вибору та матеріалів попереднього погодження щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Євростенд» в оренду на 25 років для розміщення комплексу будівель виробничої бази за рахунок категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, які перебувають у постійному користуванні державного підприємства «Кіровоградський ремонтний завод» на території Кіровоградської міської ради за адресою:м. Кіровоград, вул.. Добровольського, 2, площею 1,02 га.

Рішенням Кіровоградської міської ради від 18.02.2010р. №3269 «Про надання ТОВ «Євростенд» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Добровольського, 2» надано ТОВ «Євростенд» дозвіл та вимоги на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 25 років по вул.. Добровольського, 2 площею 10186,87 кв.м. для розміщення комплексу будівель виробничої бази за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, які перебувають у постійному користуванні.

Відповідно до п.1 рішення Кіровоградської міської ради від 30.06.2011р. №721 «Про передачу ТОВ «Євростенд» в оренду земельної ділянки по вул. Добровольського, 2» затверджено товариству з обмеженою відповідальністю «Євростенд» вищезазначений проект землеустрою.

Припинено військовій частині А-2201 право постійного користування шляхом вилучення частини земельної ділянки площею 10186,87 кв.м. по вул. Добровольського, 2 (п.2).

Передано товариству з обмеженою відповідальністю «Євростенд» в оренду земельну ділянку по вул. Добровольського, 2 строком на 25 років загальною площею 10186,87 кв.м. (в тому числі по угіддях: 10186,87 кв.м. - землі промисловості) для розміщення комплексу будівель виробничої бази за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (п. 3).

06.01.2012р. на підставі вищезазначеного рішення між Кіровоградською міською радою (Орендодавець) і товариством з обмеженою відповідальністю «Євростенд» (Орендар) було укладено договір оренди №2. Договір зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії ДП Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельним ресурсам, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 31 січня 2012р. №351010004000364.

За умовами п. 1 договору Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення комплексу будівель виробничої бази, яка знаходиться по вул. Добровольського, 2 в м. Кіровограді.

Відповідно до п. 2 договору в оренду передана земельна ділянка загальною площею 10 186,87 кв.м. земель промисловості.

Земельна ділянка передається в оренду для несільськогосподарського використання. Цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (п.5 договору).

Кіровоградський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України вважає, що рішення Кіровоградської міської ради від 30.06.2011р. №721 було прийняте з перевищенням наданих повноважень, порушує права держави як власника наведеної земельної ділянки в особі Міністерства оборони України як належного землекористувача, отже є незаконним і підлягає скасуванню.

Статтею 65 Земельного кодексу України визначено, що землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 77 Земельного кодексу України, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Аналогічні положення закріплені в ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991р. №1934-ХІІ (зі змінами і доповненнями) та в ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони» від 27.11.2003р. №1345-ІУ (зі змінами і доповненнями).

Згідно ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть перебувати у комунальній власності, належать, окрім іншого, землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.

За вимогами ч.3 п.5 ст. 20 Земельного кодексу України, земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України «Про використання земель оборони».

Частинами 1, 2 ст. 2 Закону України «Про використання земель оборони» встановлено, що військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України. Особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об'єкти визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 92 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

Підстави набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності громадянами і юридичними особами містяться в ст. 116 Земельного кодексу України. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ч.1).

Частина 5 ст. 116 Земельного кодексу України в редакції на момент прийняття спірного рішення Кіровоградської міської ради від 30.06.2011р. № 721 на той час встановлювала, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Підстави припинення користування земельною ділянкою містить ст. 141 Земельного кодексу України. Зокрема, і в редакції, що діяла у спірний період до цих підстав відносилась і добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (ч.ч. 3,4 ст. 142 Земельного кодексу України в редакції на час виникнення спірних відносин).

Згідно пунктів 44 та 45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основних правил користування наданими землями, затвердженого наказом Міноборони № 483 від 22.12.97р., за відсутністю потреби або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади згідно з статтею 27 Земельного кодексу України. Передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного, управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Статтями 1, 10 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991р. №1932-ХІІ (із змінами і доповненнями) визначено, що Міністерство оборони України є Центральним органом виконавчої влади і військового управління в системі Збройних Сил України, які створені для озброєного захисту суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України.

Міністерство оборони України, згідно рішення Конституційного Суду України №З-РП/99, є уповноваженим державою органом здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. В свою чергу начальники вищевказаних структурних складових Збройних Сил України є органами виконавчої державної і військової влади на місцях в системі Збройних Сил України, а отже здійснюють відповідні функції у спірних правовідносинах.

Тобто, законодавством чітко визначено, що правом прийняття рішення про відчуження земельних ділянок чи припинення права користування володіє лише Міністр оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного, управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Відповідно до п. 9 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 р. N 1080, рішення Міністра оборони можуть прийматись у вигляді наказів або директив.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Статуту ДП «Кіровоградський ремонтний завод», затвердженого Державним секретарем Міністерства оборони України 08.05.2003р., яке було чинним у спірний період, державне підприємство «Кіровоградський ремонтний завод» засноване на державній власності й підпорядковане Міністерству оборони України (далі - Орган управління майном) та є правонаступником прав та обов'язків державного підприємства «Кіровоградський центральний ремонтний завод Міністерства оборони України (військова частина А2201).

Отримання відповідних розпоряджень, дозволів на вилучення спірної земельної ділянки не підтверджує ТВО начальника квартирно-експлуатаційного відділі у м. Кіровограді ОСОБА_5(а.с. 49 т. 1).

Твердження ТОВ «Євростенд» про передачу ДП «Кіровоградський ремонтний завод» зі сфери управління Міністерства оборони в управління Державного концерну «Укроборонпром» не може спростовувати факт порушення прав і охоронюваних законом інтересів Міністерства оборони України, оскільки Акт приймання-передачі державного підприємства «Кіровоградський ремонтний завод» зі сфери управління Міністерства оборони України в управління Державного концерну «Укроборонпром» був затверджений 29.12.2011р., тобто після прийняття спірного рішення Кіровоградської міської ради (а.с. 94 т.1).

Відповідно до п. 1 Статуту Державного концерну «Укроборонпром», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 р. N 993, Державний концерн «Укроборонпром» (далі - Концерн) є державним господарським об'єднанням, утвореним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010р. N1221 «Про утворення Державного концерну «Укроборонпром».Функції з управління Концерном та контроль за його діяльністю здійснює Кабінет Міністрів України (далі - уповноважений орган управління).

До матеріалів справи додано лист ДП «Кіровоградський ремонтний завод» №577 від 30.08.2013р., який підтверджує відсутність у підприємства інформації про надання згоди органу управління державним майном на припинення ДП «Кіровоградський ремонтний завод» права користування земельними ділянками (а.с.48 т.1).

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. N 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (зі змінами і доповненнями) роз'яснено, що право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.

Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Господарські суди повинні мати на увазі, що відповідно до частини другої статті 149 ЗК України вилучення земельних ділянок здійснюється за згодою землекористувачів у випадках, передбачених законом, на компенсаційних засадах з визначенням повноважень органів, які здійснюють таке вилучення, та обмежень, встановлених статтею 151 ЗК України (п.2.8.).

Таким чином, навіть з урахуванням зазначених обставин не може бути визнано законним рішення міської ради, оскільки матеріали справи не містять заяви Кабінету Міністрів України про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою.

Відповідно до акту звірки земель Міністерства оборони України, які знаходились на обліку КЕВ м. Кіровоград станом на 01.07.2009р. (а.с.241-242 т. 1), акту звірки земель державних підприємств МО України з КЕВ м. Кіровоград станом на 01.07.2009р. (а.с. 243 т.1) та відомостей наявності та використання земельних ділянок станом на 01.01.2010р.(а.с.245-246 т.1) площа земельної ділянки, яку використовував ДП «Кіровоградський ремонтний завод» складала 16,8902 га (168902,54 кв.м.)

Матеріалами справи не підтверджено зайняття 397,20 кв.м. земельної ділянки під збірно-розбірне металеве сховище.

Отже, посилання прокурора щодо порушення при передачі в оренду площі земельної ділянки документально не підтверджено.

Натомість, колегія суддів погоджується з прокурором, що спірна земельна ділянка була надана в оренду і з порушенням порядку зміни цільового призначення земельної ділянки. Як вже було наведено вище земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України «Про використання земель оборони» (ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України). Оскільки встановлено, що власником земель оборони є держава в особі Кабінету Міністрів України, яким не приймалося рішення про відмову від права постійного користування земельною ділянкою, наведена земельна ділянка не могла бути зарахована до земель комунальної власності, а отже, правові підстави розпорядження нею Кіровоградською міською радою, в тому числі зміна цільового призначення земельної ділянки були відсутні.

За вимогами п. "а" ч. 1 ст. 91, п. "а" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, земельна ділянка повинна використовуватися власниками та користувачами за цільовим призначенням.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам (п.а) ст.21 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Конституція України в силу ст.8 має найвищу юридичну силу, а норми Конституції України є нормами прямої дії, на підставі яких гарантується судовий захист прав і свобод.

За приписами п. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. №280/97-ВР(із змінами і доповненнями), акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

З наведених норм вбачається, що підставою для визнання правового акту недійсним (незаконним, протиправним), тобто таким, що не відповідає закону може бути прийняття такого акту органом або посадовою особою з перевищенням наданих йому законом повноважень або в межах компетенції, але з порушенням діючого законодавства.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ст. 21 ЦК України).

Відповідно до ст. 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Відповідно п. 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 26.01.2000 року № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» (із змінами і доповненнями), підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову. Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.

З урахуванням аналізу наданих документів, пояснень учасників судового процесу і відповідно до вимог ст.43 ГПК України колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування і прийняття нового рішення.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України (м. Кіровоград) задовольнити.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 21січня 2014 р. у справі № 912/1821/13 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Кіровоградської міської ради від 30.06.2011р. №721 «Про передачу ТОВ «Євростенд» в оренду земельної ділянки по вул. Добровольського, 2» повністю.

Стягнути з Кіровоградської міської ради (25022, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, буд. 41, ідентифікаційний код 26241020) в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 147 грн. за подання позову та 609 грн. за подання апеляційної скарги.

Зобов'язати господарський суд Кіровоградської області видати наказ відповідно до вимог ст.ст.116, 117 ГПК України.

(постанова виготовлена у повному обсязі 14.07.2014 року)

Головуючий суддя: О.С.Євстигнеєв

Судді: Р.М. Бахмат

І.М. Кощеєв