Постанова № 39725203, 12.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 червня 2014 року № 826/4863/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

до

Публічного акціонерного товариства «Мостобуд»

про

стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора Голосіївського району м. Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві з позовом до Публічного акціонерного товариства «Мостобуд», в якому просить стягнути заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 2 231 285,12 грн.. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що прокуратурою Голосіївського району м. Києва проведено перевірку дотримання вимог законодавства про збір та облік сплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у діяльності ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві. Станом на 31.12.2013 заборгованість відповідача по сплаті внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склала 2 231 285,12 грн.. Мостобудівельним загоном №2 ПАТ «Мостобуд» подано звітність про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за вересень-лютий 2014 року. Мостобудівельному загону №2 ПАТ «Мостобуд» було надіслано вимогу про сплату боргу від 14.01.2014 №Ю-353/26-50-17-05, однак на час звернення до суду сума боргу погашена не була, вимога в судовому порядку не оскаржувалась та заяви про узгодження вимоги на адресу Інспекції протягом 10 робочих днів не надходило. Оскільки Мостобудівельний загін №2 ПАТ «Мостобуд» є відокремленим підрозділом юридичної особи, то вимоги заявлені до ПАТ «Мостобуд».

У судовому засіданні представники позивача та ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві позовні вимоги підтримали.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, проте в судові засідання не з’являвся. Розгляд справи неодноразово відкладався у зв’язку з неявкою відповідача.

Згідно ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у письмовому провадженні.

Ухвалою від 12.06.2014 року відмовлено у прийнятті до розгляду заяви про збільшення позовних вимог від 12.06.2014 року в рамках адміністративного провадження у справі № 826/4863/14.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Публічне акціонерне товариство «Мостобуд» є юридичною особою, відокремленим підрозділом якого є Мостобудівельний загін №2 Публічного акціонерного товариства «Мостобуд», що знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 з наступними змінами і доповненнями (далі - Закон №2464-VІ) визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

У ч.2 ст.6 вказаного Закону зазначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний зокрема своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 9 цього Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку, за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому, платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 11 статті 9 Закону визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

На підставі пункту 7 частини 1 статті 13 Закону органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплаченої суми єдиного внеску.

Так, відповідно до звітів за вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 року відповідачем підлягає перерахуванню до ДПІ у Голосіївському районі єдиний внесок в сумі 2231285,12 грн..

Частиною 4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі, якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці дев'ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Так, відповідачу було направлено вимогу №Ю 353/26-50-17-05 від 14.01.2014 року про сплату заборгованості у розмірі 2 231 285,12 грн., яка була отримана уповноваженим представником відповідача 27.01.2014 року, про що свідчить відповідна відмітка у поштовому повідомленні про вручення, копія якого залучена до матеріалів справи, проте ним не виконана.

Відповідач у письмових запереченнях у ході судового розгляду справи зазначав, що підприємством вносились протягом 2014 року кошти в рахунок сплати заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, однак такі не враховані позивачем.

У судовому засіданні представник ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві пояснила, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. А тому сума боргу із єдиного соціального внеску не зменшується, а навпаки збільшується.

Як вбачається з даних облікової картки Мостобудівельного загону №2 Публічного акціонерного товариства «Мостобуд», доданої до позовної заяви, розмір податкового боргу станом 31.12.2013 року складає 2 231 285,12 грн.

Враховуючи викладене, зважаючи на доведеність позивачем наявності у відповідача заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

Позов Заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» (код ЄДР 01386326, адреса: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 5) на користь ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 2 231 285,12 грн. (два мільйони двісті тридцять одну тисячу двісті вісімдесять п’ять гривень 12 копійок) на р/р № 37197201002650 в ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38745056, МФО 820019.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур