Постанова № 39725169, 09.07.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/1951/14 Херсонський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузьменко Н.А.

судді Кисильової О.Й.

судді Попова В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Віжес" до Державної інспекції України з контролю за цінами про визнання протиправним та скасування рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін № 97 від 20 травня 2014 року на суму 3400 грн., -

встановив:

04 червня 2014 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства "Віжес" (далі - позивач, ПП «Віжес») до Державної інспекції України з контролю за цінами (далі - відповідач, Дуржцінінспекція України) з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін № 97 від 20 травня 2014 року на суму 3400 грн.

Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач в адміністративному позові зазначив, що в отриманому повідомленні відповідача від 21 березня 2014 року вказано про проведення з 01.04.14 по 07.04.14 планової перевірки. Повідомлення підприємство отримало 24 березня 2014 року, що є порушенням ст.ст. 5,10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». На запит підприємства від 05.05.2014 щодо предмету перевірки відповідач повідомив, що перевірка буде проведена з питань дотримання порядку формування, встановлення та застосування цін на продовольчі товари, ціни на які підлягають державному регулюванню. На думку позивача дія Закону України «Про ціни та ціноутворення» на нього не розповсюджується, оскільки підприємство у господарській діяльності не використовує виражені у грошовій формі еквіваленти товару (ціни) встановлені КМ України. Посадові особи намагались 16 травня 2014 року провести перевірку, яка повинна була проводитись з 01.04.14 по 07.04.14, згідно вимог ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» продовження строку здійснення планового заходу не допускається. Посилаючись на норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Закону України «Про ціни та ціноутворення» обґрунтовує правомірність своїх вимог. З наведеного позивач робить висновок про наявність підстав для постановлення судового рішення про визнання протиправним та скасування рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін № 97 від 20 травня 2014 року на суму 3400 грн. Представник позивача в судове засідання не прибув, але 03 липня 2014 року надіслав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, але 08 липня 2014 року надіслав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Також, 08 липня 2014 року відповідачем подані заперечення, в яких проти позову заперечує посилаючись на ті обставини, що 31 березня 2014 року на адресу Держцінінспекції (Сектор у Херсонській області) надійшов лист позивача про відсутність керівника ПП «Віжес» Когута В.В. в зв'язку з перебування у відпустці з 19 березня 2014 по 11 травня 2014 року. Виконуючого обов'язки підприємства на відповідального за роботу підприємства керівник не залишив. Перевірка не розпочалась та була відтермінована на період з 16.05.14 по 19.05.14 (17.05, 18.05 вихідні дні) про що повідомлено позивача листом №1021-23/117 від 07.04.14. В подальшому фахівцями сектору здійснено вихід на підприємство з метою проведення контрольного заходу, однак до проведення планового контрольного заходу їх допущено не було. З посиланням на норми Закону України «Про ціни та ціноутворення» обґрунтовує правомірність винесеного рішення. Все це на думку відповідача є підставами для залишення адміністративного позову без задоволення.

Відповідно до положень ч.4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані сторонами документи, зваживши доводи позивача викладені в адміністративному позові, врахувавши позицію відповідача, дослідивши надані сторонами матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що на підставі наказу №169-14 від 24 березня 2014 «Про проведення планової перевірки» та направлення на перевірку №140 від 24 березня 2014 року посадовим особам сектору в Херсонській області Держцінінспекції України доручено проведення планової перевірки позивача за адресою: м. Херсон, вул. Блюхера, 8 з питань формування та застосування цін на окремі продовольчі товари.

Відповідач повідомив позивача про проведення перевірки 21 березня 2014 року, що підтверджується повідомлення №100-70114/2043-14 від 21.03.2014.

ПП «Віжес» 25 березня 2014 року за №54 направило на адресу відповідача лист, в якому зазначило, що повідомлення про проведення планової перевірки отримано підприємством 24 березня 2014 року; керівник підприємства знаходиться у відпустці з 19 березня 2014 року по 11 травня 2014 року, а інших уповноважених осіб з доступом до всієї документації не має; планова перевірка підприємства є неможливою.

Відповідач наказом №187-14 від 03 квітня 2014 року відтермінував дату проведення планової перевірки з 16 травня 2014 по 19 травня 2014 року.

На підставі наказу №187-14 від 03 квітня 2014 року та направлення №225 від 13 травня 2014 року посадовими особами відповідача 16 травня 2014 року здійснено спробу проведення планової перевірки позивача.

За результатами складено акт перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін № 126 від 16.05.2014. З даного акту вбачається, що приватне підприємство «Віжес» не допустило посадових осіб сектору у Херсонській області Державної інспекції з контролю за цінами до проведення перевірки.

В зв'язку з вищевикладеним відповідачем складено акт відмови у допуску на перевірку від 16 травня 2014 року.

20 травня 2014 року відповідачем за № 97 прийнято рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким на підставі вимог п.6 ч.1 ст. 18 та ст. 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення», ч.9 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» до позивача застосовано штраф в сумі 3400 грн. 00 коп. за створення перешкод уповноваженим органам виконавчої влади при виконанні покладених на них функцій.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Законом України «Про ціни та ціноутворення».

Преамбула до Закону України «Про ціни та ціноутворення» передбачає, що цей Закон визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (ст.2 Закону України «Про ціни та ціноутворення»).

Приватне підприємство «Віжес» є юридичною особою, здійснює економічну діяльність за КВЕД: 46.90-неспеціалізованаоптова торгівля; 47.11-роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 49.41-вантажний автомобільний транспорт; 68.20-надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 73.12-посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 73.20-дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки (витяг з ЄДР №18418383 від 27.03.2014).

Позивач є суб'єктом господарювання, який проводить свою діяльність на території України тому на нього поширюється дія Закону України «Про ціни та ціноутворення».

Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та іншими законами (ч.2 ст.16 Закону України «Про ціни та ціноутворення»).

Основними функціями уповноважених органів є: виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення; запобігання порушенням у сфері ціноутворення (ст.17 Закону України «Про ціни та ціноутворення»).

Уповноважені органи мають право приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (п.6 ч.1 ст. 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення»).

До суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за: невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.4 ч.1 ст.20 Закону України «Про ціни та ціноутворення»).

Преамбула до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачає, що цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч.1 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу (ч.4 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Строк здійснення планового заходу не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення планового заходу не допускається (ч.5 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Суд не погоджується з посиланням позивача щодо порушення відповідачем вимог ч.5 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки в даному випадку законодавець забороняє продовження строку здійснення планового заходу, а тому продовження строку здійснення вже розпочатого заходу, є порушенням даної норми.

Станом на 13 травня 2014 року перевірка позивача не проводилась, а тому не можливо було продовжити строк її проведення. Наказом №187-14 перевірку було відтерміновано, тобто перенесено термін її здійснення, враховуючі обставини пов'язані з відпусткою керівника позивача.

Частиною 5 ст. 7 вищезазначеного Закону передбачено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення і одержувати копії посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

- він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом;

- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

- бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю); вимагати нерозголошення інформації, що є комерційною таємницею суб'єкта господарювання;

- одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю);

- надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта органу державного нагляду (контролю);

- оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб (ст.10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом (ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що право позивача не допускати посадових осіб відповідача до проведення планової перевірки не є абсолютним. Таке право виникає у позивача за наявності двох конкретних підстав: перевірка здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом є його прямим обов'язком.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 71 КАС України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивач належними доказами не підтвердив правомірність своїх вимог, натомість наявні в матеріалах справи докази не дають суду підстав для висновку про протиправність дій відповідача.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати позивачеві не повертаються.

Згідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір мінімальної заробітної плати на 2014 рік складає 1218,00 грн.

Згідно до п.п. 1 п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

В даному випадку судовий збір за майновий спір складає у розмірі 1827,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

При цьому, позивач до адміністративного позову додано платіжні доручення №17461 від 04 червня 2014 року про сплату судового збору в сумі 182,70 грн. Всього позивач сплатив 182,70 грн. Остаточна сума до сплати становить 1827,00 грн.

За вимогами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивачу потрібно сплатити до Державного бюджету України судовий збір за подання майнових вимог у розмірі 1644,30 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 94, 122, 158 - 163 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний приватного підприємства "Віжес" до Державної інспекції України з контролю за цінами про визнання протиправним та скасування рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін № 97 від 20 травня 2014 року на суму 3400 грн. - залишити без задоволення.

Стягнути з приватного підприємства "Віжес" (м. Херсон, вул. Блюхера, 8, код ЄДРПОУ 32808995) до державного бюджету 1644 (одну тисячу шістсот сорок чотири) грн. 30 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий суддя Кузьменко Н.А.

Суддя Кисильова О.Й.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 5.4.