Постанова № 39725065, 08.07.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2014 р. Справа№ 910/4689/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Калатай Н.Ф.

Сітайло Л.Г.

За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача - Крашеннікова М.І. ( довір. б/н від 12.12.13р.);

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.14р.

у справі №910/4689/14 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

до Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ"

про відшкодування шкоди 5 623,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2014р. у справі №910/4689/14 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" кошти: страхового відшкодування - 5 113 грн. 01 коп. та судовий збір в сумі 1 662 грн. 57 коп.

Рішення місцевого господарського суду грунтується на тому, що до позивача, як страховика за договором добровільного страхування та який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки. У зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності , відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодувати завдану шкоду внаслідок експлуатації автомобіля «Фольксваген».

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2014р. та прийняти нове рішення.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що звернувшись одразу до суду позивач фактично порушив право відповідача на 90-денний строк для розгляду питання та розрахунку страхового відшкодування.

Скаржник зазначає й про те, що суд при задоволенні позову для розрахунку страхового відшкодування брав за основу рахунок-фактуру на виконання ремонту транспортного засобу без жодних документів на підтвердження факту виконання ремонтних робіт, акту на виконання робіт на суму, у розмірі заявленому до стягнення, які не були надані позивачем.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2014р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" призначено на 08.07.2014р.

08.07.2014р. в судове засідання апеляційного господарского суду не з'явився представник позивача.

Враховуючи те, що представники позивача та відповідача про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу та відповідачу (ухвали від 23.06.2014р.), явка представників сторін у судове засідання судом не була визнана обов'язковою, про причини нез'явлення у судове засідання позивач суд неповідомив, судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника позивача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача судова колегія встановила.

Між позивачем, як страховиком, та ТОВ "УніКредітЛізинг", як страхувальником, 01.02.2012р. укладено договір № 28-0101-01 добровільного страхування, об'єктом якого визначено транспортний засіб "Мазда", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

31.07.2013р. в м. Вишневе відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Мазда", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля "Фольксваген", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що знаходився під керуванням ОСОБА_3, в результаті якої пошкоджено автомобіль "Мазда", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується довідкою виданою ВДАІ ГУМВС України (копія довідки міститься в справі).

Як вбачається з платіжного доручення № 13804 від 07.08.2013р. позивачем перераховано на користь страхувальника страхове відшкодування в розмірі 5623,01 грн., яке визначено позивачем страховим актом №ДККА-29680 від 06.08.2013р.

Зі страхового акту вбачається, що при визначенні суми страхового відшкодування позивачем обґрунтовано враховано фактично наявні в нього документа, а саме: довідка про пошкодження, копія довідки про присвоєння коду ЄДРПОУ, копія свідоцтва про державну реєстрацію, копія посвідчення водія, копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копія прийому-передачі транспортного засобу, рахунок-фактура калькуляція, копія договору страхування, акт огляду пошкодженого транспортного засобу, пояснювальна, заява про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що суд при задоволенні позову для розрахунку страхового відшкодування брав за основу рахунок-фактуру на виконання ремонту транспортного засобу без жодних документів на підтвердження факту виконання ремонтних робіт, акту на виконання робіт на суму, у розмірі заявленому до стягнення, які не були надані позивачем до уваги судовою колегією не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Святошинського районного суду міста Києва від 11.10.2013р. у справі №759/14171/13-п (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 п. п. 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р.

Як свідчать матеріали справи цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля "Фольксваген", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/1663634 (належним чином засвідчена копія полісу містяться в матеріалах справи) застрахована відповідачем.

Відповідно до ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АЕ/1663634, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля "Фольксваген", державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

У відповідності до вищевказаних норм, ст.993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації засобу автомобіля "Фольксваген", державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент скоєння ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Оскільки полісом №АЕ/1663634 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000,00 грн., франшиза за даним полісом становить 510 грн.,відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 5 113,01 грн.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2014р.у справі №910/4689/14 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4689/14.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 14.07.2014р.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Н.Ф. Калатай

Л.Г. Сітайло