Ухвала суду № 39725011, 07.07.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17222/14-ц

Провадження №4-с/761/161/2014

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Кравець Д.І.,

при секретарі Костюковій М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за скаргою стягувача ОСОБА_1, заінтересована особа - боржник ОСОБА_2, на дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирської області Пилипенка О.С. щодо винесення постанов про відмову в прийнятті до провадження виконавчих документів та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаною скаргою, в якій просить визнати протиправними дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області Пилипенка О.С. (надалі - державний виконавець) про відмову в прийнятті до провадження виконавчих документів та у відкритті виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих листів № 761/31683/13-ц від 21 березня 2014 року та скасувати постанови ВП № 43519340 та ВП № 43520993 від 03 червня 2014 року, винесені державним виконавцем, про відмову в прийнятті до провадження виконавчих документів та у відкритті виконавчих проваджень, а також зобов'язати державного виконавця прийняти зазначені виконавчі листи та відкрити по ним виконавчі провадження.

Скаргу мотивовано тим, що ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27 лютого 2014 року постановлено визнати дії ОСОБА_4, старшого державного виконавця Богунського ВДВС Житомирського МУЮ, про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/2610/8697/2012, виданого 11 жовтня 2013 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь заявника в порядку правонаступництва матеріальної шкоди в розмірі 10248,15 грн., моральної шкоди в розмірі 3540 грн., судового збору в розмірі 321,90 грн. - протиправними, скасовано постанову ВП № 40287481 державного виконавця ОСОБА_4 про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/2610/8697/2012 виданого 11 жовтня 2013 року та зобов'язано прийняти даний виконавчий лист до провадження та відкрити виконавче провадження з його примусового виконання. Також, зазначеною ухвалою зобов'язано старшого державного виконавця Богунського ВДВС Житомирського МУЮ ОСОБА_4 витребувати копію картки платника податків (ідентифікаційний код) боржника ОСОБА_2

На виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 27 лютого 2014 року Шевченківським районним судом м. Києва видано два виконавчих листи № 761/31683/13-ц від 21 березня 2014 року, які заявником було передано до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області для їх примусового виконання.

Разом з тим, 03 червня 2014 року державним виконавцем Пилипенко О.С. було винесено постанови ВП № 43519340 та ВП № 43520993 про відмову в прийнятті до провадження виконавчих документів та у відкритті виконавчих проваджень на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», тобто, у зв'язку з відсутністю у виконавчих документах ідентифікаційного коду боржника ОСОБА_4

Проте, заявник наголошує, що державним виконавцем було неправомірно винесено дані постанови, оскільки боржник - ОСОБА_4 в даному випадку діє як посадова особа державного органу, а не як фізична особа, а отже ідентифікаційний код фізичної особи ОСОБА_4 державному виконавцю не потрібно. Тобто, в даному випадку були оскаржені дії посадової особи Богунського ВДВС і тому у виконавчих листах № 761/31683/13-ц від 21 березня 2014 року був зазначений саме код Богунського ВДВС, що відповідає встановленим вимогам законодавства.

На підставі зазначеного, заявник вважає, що своїми діями державний виконавець порушив його права, а тому просить скаргу задовольнити в повному обсязі.

Заявник, заінтересована особа та державний виконавець у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду скарги повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Разом з тим, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 386 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України), згідно яких скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, суд прийшов до висновку про можливість розгляду скарги за відсутності заявника, заінтересованої особи та державного виконавця.

Вивчивши зміст скарги та додані до неї матеріали, судом встановлено наступне.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 21 березня 2014 року на підставі ухвали Апеляційного суду м. Києва від 27 лютого 2014 року Шевченківським районним судом м. Києва було видано виконавчі листи № 761/31683/13-ц про зобов'язання ОСОБА_4, старшого державного виконавця Богунського ВДВС Житомирського МУЮ: прийняти виконавчий лист № 2/2610/8697/2012, виданий 11 жовтня 2013 року Шевченківським районним судом м. Києва, до провадження та відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/2610/8697/2012 виданого 11 жовтня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь заявника в порядку правонаступництва матеріальної шкоди в розмірі 10248,15 грн., моральної шкоди в розмірі 3540 грн., судового збору в розмірі 321,90 грн.; витребувати копію картки платника податків (ідентифікаційний код) боржника ОСОБА_2 (а.с. 7, 12).

Проте, 03 червня 2014 року по виконавчим провадженням № 43520993 та № 43519340 заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області Пилипенком О.С. винесено постанови про відмову у відкритті виконавчих проваджень (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) у зв'язку з тим, що виконавчі документи не відповідають вимогам, передбаченим ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, у виконавчих документах, пред'явлених до виконання, боржником зазначена фізична особа - ОСОБА_4, а адреса та код боржника зазначений юридичної особи, що унеможливлює виконання рішення суду, оскільки невизначеним є суб'єктивний склад особи боржника (а.с. 8, 10).

Звертаючись зі скаргою до суду заявник зазначає, що державним виконавцем було неправомірно винесено дані постанови, оскільки боржник - ОСОБА_4 в даному випадку діє як посадова особа державного органу, а не як фізична особа, а отже ідентифікаційний код фізичної особи ОСОБА_4 державному виконавцю не потрібно. Тобто, в даному випадку були оскаржені дії посадової особи Богунського ВДВС, і тому у виконавчих листах № 761/31683/13-ц від 21 березня 2014 року був зазначений саме код Богунського ВДВС, що відповідає встановленим вимогам законодавства.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 368 та ч. 1 ст. 369 ЦПК України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист. Виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Так, положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

При цьому, згідно п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Як встановлено в судовому засіданні у виконавчих документах № 761/31683/13-ц від 21 березня 2014 року боржником зазначена фізична особа - ОСОБА_4, а адреса та код боржника зазначений юридичної особи, що в свою чергу унеможливлює виконання рішення суду, оскільки невизначеним є суб'єктивний склад особи боржника.

При цьому, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 18 цього Закону.

Таким чином, проаналізувавши та оцінивши вищевикладені обставини у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що відмовляючи у відкритті виконавчих проваджень, заступник начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області Пилипенка О.С. керувався виключно вимогами закону, вірно встановивши, що виконавчі документи, в яких відсутній ідентифікаційний номер та адреса боржника - ОСОБА_4, не відповідає вимогам, передбаченим ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а тому правомірно відмовив у відкритті виконавчих проваджень.

Положеннями ч. 3 ст. 387 ЦПК України передбачено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на встановленні в судовому засіданні обставини, суд прийшов до висновку, що державним виконавцем при винесенні постанов по виконавчим провадженням № 43520993 та № 43519340 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) не допущено порушень Закону України «Про виконавче провадження». У зв'язку з цим, суд вважає, що скарга стягувача ОСОБА_1, заінтересована особа - боржник ОСОБА_2, на дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирської області Пилипенка О.С. щодо винесення постанов про відмову в прийнятті до провадження виконавчих документів та зобов'язання вчинити певні дії є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що згідно вимог п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» ухвала Апеляційного суду м. Києва від 27 лютого 2014 року є виконавчим документом та сама по собі підлягає виконанню державною виконавчою службою, без видачі на її підставі виконавчих листів.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 8, 17, 18, 26 Закону України «Про виконавче провадження» та керуючись ст.ст. 57-60, 64, 209, 210, 212, 213, 293, 294, 296, 383-388 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги стягувача ОСОБА_1, заінтересована особа - боржник ОСОБА_2, на дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирської області Пилипенка О.С. щодо винесення постанов про відмову в прийнятті до провадження виконавчих документів та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення вищезазначених строків, або після перегляду справи в апеляційному порядку, якщо ухвалу суду не скасовано.

С у д д я: