Рішення № 39724957, 08.07.2014, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/1486/14-ц

Провадження № 2/628/747/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 р. Куп»янський міськрайонний суд Харківської області

У складі: головуючого - судді Коваленко О. А.

при секретарі Рижук О.В.

З участю: адвоката ОСОБА_1,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Куп»янську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до територіальної громади в особі Сеньківської сільської ради Куп»янського району Харківської області, 3-я особа: Управління Держземагенства у Куп»янському районі Харківської області, про встановлення факту володіння та користування спадкодавцем земельною ділянкою та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 р. позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з уточненою позовною заявою до територіальної громади в особі Сеньківської сільської ради Куп»янського району про встановлення факту володіння та користування спадкодавцем земельною ділянкою та визнання за нею права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, вказавши наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3, який був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1.

Після його смерті залишилась спадщина у виді земельної ділянки площею 0,24 га, розташованої на території Сеньківської сільської ради, на яку чоловіку за життя було видано державний акт ХР 1900054158

Спадщину вона прийняла своєчасно і 03 травня 2011 р. отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок за вищевказаною адресою, але нотаріус відмовив у видачі додаткового свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, оскільки дані про цю земельну ділянку не були внесені до державного земельного кадастру і відсутній витяг з нього, а також в державному акті зазначене цільове призначення землі, яке не відповідає вимогам Земельного Кодексу України.

За таких обставин позивачка вимушена звернутися до суду із зазначеним позовом.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить суд встановити факт, що ОСОБА_3 за життя володів та користувався земельною ділянкою на підставі вищевказаного державного акта, та визнати за позивачкою право власності на цю земельну ділянку в порядку спадкування за законом після померлого чоловіка.

Представник відповідача - Сеньківської сільської ради Куп»янського району в судове засідання не з»явився по письмовій заяві про розгляд справи в їх відсутність, заперечень проти позову не мають.

Представник 3-ї особи - Управління Держземагенства у Куп»янському районі в судове засідання також не з»явився по письмовій заяві про розгляд справи у його відсутність, та просить вирішити справу з урахуванням наданих доказів.

Суд, заслухавши представника позивачки, дослідивши надані докази і матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Так, судом установлено, що позивачка перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 з 30 листопада 1952 р., що підтверджується свідоцтвом про їх одруження (а. с. 7)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а. с. 6).

Після його смерті 03 травня 2012 р. за реєстровим № 1-846 державним нотаріусом Куп»янської державної нотаріальної контори позивачці було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 0,24 га, наданій для ведення особистого підсобного господарства спадкодавцю на праві власності на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ХР № 1900054158, (а. с. 11).

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ХР № 1900054158, виданого 01 червня 1997 р. Сеньківською сільською радою Куп»янського району, ОСОБА_3 було передано земельну ділянку площею 0,24 га, що розташована на території Сеньківської сільської ради, для ведення особистого підсобного господарства. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю у Сеньківській сільській раді 01 червня 1997 р. за № 247 (а. с. 10).

Як свідчить довідка Управління Держземагенства у Куп»янському районі від 17 липня 2013 р. за № 745-в-ф, дійсно власником вищевказаної земельної ділянки зареєстрований ОСОБА_3, але кадастровий номер земельній ділянці не присвоєний (а. с. 9).

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії Куп»янської державної нотаріальної контори від 07 лютого 2014 року, позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначену земельну ділянку, оскільки дані про зазначену земельну ділянку не були внесені до державного земельного кадастру і відсутній витяг з нього, а також в державному акті зазначене цільове призначення землі, яке не відповідає вимогам Земельного Кодексу України (а. с. 8).

За ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

З урахуванням наданих доказів суд вважає встановленим факт, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, за життя володів на праві власності та користувався земельною ділянкою площею 0,24 га, яка розташована на території Сеньківської сільської ради Куп»янського району.

Згідно ст. 1225 ЦК України право на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 даного кодексу.

Згідно з ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Оскільки спадщину за законом прийняла дружина спадкодавця, позивачка ОСОБА_2, то за нею необхідно визнати право власності на зазначену земельну ділянку в порядку спадкування за законом першої черги після смерті чоловіка ОСОБА_3

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 217, 218, 256 ЦПК України, ст. ст. 1251, 1268, 1270 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, за життя володів та користувався земельною ділянкою площею 0,24 га, що розташована на території Сеньківської сільської ради Куп»янського району Харківської області, згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ХР 1900054158, виданим 01 червня 1997 р. Сеньківською сільською радою Куп»янського района Харківської області.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,24 га, що розташована на території Сеньківської сільської ради Куп»янського району Харківської області, згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ХР 1900054158, виданим 01 червня 1997 р. Сеньківською сільською радою Куп»янського района Харківської області, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Куп»янський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Коваленко О.А.

Повний текст складений 11 липня 2014 р.