Ухвала суду № 39723886, 03.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4542/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Костюченка М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправними дій та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2014 року ПАТ «Укргазвидобування» звернулось до суду з позовом, в якому просило: визнати протиправними дій управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Полтавській області з винесення постанови від 14.03.2014 ВП№7986381 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій; скасування постанови від 14.03.2014 ВП№7986381 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2014 року у відкритті провадження в адміністративній справі відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із зазначеною ухвалою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати ухвалу та прийняти нову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з наступних підстав.

Вважаючи, що даний позов стосується порушення прав позивача під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи положення статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», даний спір не може розглядатись за правилами адміністративного судочинства, а тому на думку суду першої інстанції позивачу слід звернутися до суду, який прийняв виконавчий документ 31.03.2008 №20/37, а саме до Господарського суду Полтавської області. За таких обставин, судом прийнято оскаржуване рішення.

Проте, колегія суддів не може погодитись з висновком суду з огляду на таке.

Так, відповідно до частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону України від 04.11.2010 р. № 2677-VI) встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

За змістом статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги стягувача, боржника або прокурора на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядаються господарським судом.

Виконавчий збір як санкція відповідальності майнового характеру та витрати, пов'язані з організацією і проведенням виконавчих дій, відшкодовуються боржником у разі невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Про стягнення виконавчого збору і витрат на проведення виконавчих дій виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку (частина третя статті 27, статті 28, 41 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, є виконавчими документами.

У зв'язку з цим справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані, належать до юрисдикції адміністративних судів.

Аналогічна правова позиція викладена в пункті 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2012 року № 5). А також, в судовому рішенні Вищого адміністративного суду України від 05.09.2013, у справі за № К/800/14487/13.

Таким чином, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження, що є підставою для направлення справи для продовження її розгляду.

Разом з тим, без підставною є вимога апеляційної скарги щодо постановлення нової ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі, адже, така процесуальна дія, на стадії розгляду в суді першої інстанції, входить до компетенції цього ж суду.

Згідно до частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки судом першої інстанції невірно застосовані норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу не можна визнати законною та обґрунтованою, а тому така ухвала підлягає скасуванню з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 199, 204, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2014 року - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.