ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2420/14
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Костенко Г.В.,
при секретарі судового засідання - Колодяжному Д.В.,
за участю: відповідача - ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, -
В С Т А Н О В И В:
23 червня 2014 року позивач Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області (далі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 11310,78 грн
В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що відповідач, який є платником єдиного внеску, всупереч вимогам Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не сплатив у передбачений законом строк єдиний внесок в сумі 11310,78 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.
Позивач у судове засідання не з'явився, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав в повному обсязі.
Судом визнано за можливе розглядати справу за даної явки на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, в порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець.
Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску є завданням органів Пенсійного фонду України.
Підпунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Згідно пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а відтак, повинні своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 та частини 11 статті 8 вказаного вище Закону, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу. Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Аналогічне визначене також у Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-5 (надалі - Інструкція).
Так, згідно з пунктом 4.6 розділу 4 Інструкції платники, зазначені у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, самостійно обчислюють для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць. Платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 6 Закону №2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Згідно підпункту 3.2. розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 №22-2, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1014/18309 формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.
Відповідачем не подано до Управлінні Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області звіти про суму нарахованого доходу застрахованих осіб та суму нарахованого єдиного внеску за 2011 та 2012 роки.
Відповідно до частини 8 статті 9 Закону №2464-VІ платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Разом з тим, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 обов'язку по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011- 2012 роки не виконала, що підтверджується витягом із картки особового рахунку відповідача.
Пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначає недоїмку як суму єдиного внеску, своєчасно не нараховану та/або не сплачену у строки, встановлені цим Законом, обчислену територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка у відповідності до абзацу 2 цієї частини є виконавчим документом і має бути оплачена платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги.
Як слідує з матеріалів справи, на адресу відповідача направлялись вимоги про сплату боргу, а саме: від 07 березня 2012 року №Ф47, від 14 лютого 2013 року №Ф135, від 10 травня 2013 року №Ф5/135, від 05 серпня 2013 року №Ф5/135 які направлялися на адресу відповідача та останнім не сплачено.
Частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Доказів оплати вказаних вимог, їх узгодження, скасування або невідповідність закону та фактичним обставинам сторонами до матеріалів справи не надано.
Відповідно до частини 14 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Рішення територіального органу Пенсійного фонду про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом (частина 15 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Згідно з пунктом 4 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції, чинній на момент винесення рішень) територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі вказаної норми, за неподання відповідачем звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 та 2012 роки , до останнього рішеннями управлінням Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №690 від 13 листопада 2012 року в сумі 170,00 грн та №191 від 20 березня 2013 року в сумі 170,00 грн.
Судом встановлено, що вказані рішення про застосування штрафних санкцій направлено на адресу відповідача та отриманні 20 листопада 2012 року та 23 березня 2013 року відповідно, про що свідчить підпис платника в повідомленнях про вручення поштового відправлення.
Доказів оплати вказаного рішення, його узгодження, скасування або невідповідність закону та фактичним обставинам сторонами до матеріалів справи не надано.
З огляду на викладене, станом на момент розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (з урахуванням штрафних санкцій) становить 11310,78 грн., що підтверджується витягом з картки особового рахунку відповідача.
Таким чином, оскільки існування у відповідача боргу в загальній сумі 11310,78 грн. (з урахуванням штрафних санкцій) перед управлінням Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області доведено матеріалами справи та не заперечувалось відповідачем, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 51 КАС України відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково. Статтею 136 КАС України встановлено, що відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду. Судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 цього Кодексу.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом, приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
У даному випадку суд не вбачає підстав для неприйняття визнання відповідачем адміністративного позову.
Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області (р/р 37193104001611 в ГУДКСУ в Полтавської області, МФО 831019, код 22534624) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 11310 (одинадцять тисяч триста десять) грн 78 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 14 липня 2014 року.
Суддя Г.В. Костенко
Судове рішення № 39723834, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 08.07.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 816/2420/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: