Рішення № 39723551, 07.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9742/14 07.07.14За позовом Публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування"

До Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"

Про стягнення 37 642,22 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

Від позивача Супрун Т.В. - представник (дов. № 390-ЮР від 08.01.2014 р.)

Від відповідача Голяр І.С. - представник (дов. № 2 від 02.01.2014 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ХДІ страхування" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 06-000127-491 від 26.12.2011 р. в розмірі 37 642, 22 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором добровільного страхування наземного транспорту № 06-000127-491 від 26.12.2011 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою страхувальника автомобіля «BMW», державний номер НОМЕР_1 - ДП «Адідас-Україна» а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб - автомобіль «ДАФ» державний номер НОМЕР_3, за участю якого сталась дорожньо-транспортна пригода, водій якого ОСОБА_3 визнаний винним у її скоєні, застрахований у ПрАТ «СК «Брокбізнес» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/7218929, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 37 642, 22 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.05.2014 р. порушено провадження у справі №910/9742/14, та призначено справу до розгляду на 16.06.2014 р.

30.05.2014 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача відзив на позов, відповідно до якого останній заперечує проти позову з таких підстав.

Відповідач зазначає, що позивач взагалі не звертався до відповідача із заявою про страхову виплату в порядку ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому позивачем не доведено порушення його прав відповідачем, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 16.06.2014 р. оголошено перерву до 07.07.2014 р.

У судовому засіданні 07.07.2014 р. представник позивача подав суду письмові пояснення щодо своєї правової позиції, у яких наполягає на задоволенні позовних вимог повному обсязі.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 07.07.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.12.2011 р. між ПАТ "ХДІ Страхування" та ДП «Адідас-Україна» (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 06-000127-491 від 26.12.2011 р. (далі - Договір), згідно з яким на страхування був прийнятий автомобіль «BMW», державний номер НОМЕР_1.

Згідно з відомостями про дорожньо-транспортну пригоду № 9013191 та постановою Оболонського районного суду м. Києва від 21.06.2012 р., 28.05.2012 р. о 15 год. 30 хв., на вул. Куренівській 2Б у м. Києві трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу «BMW», державний номер НОМЕР_1, що належить ДП «Адідас-Україна» та транспортного засобу «ДАФ» державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Оболонського районного суду м. Києва від 21.06.2012 р.

До ПАТ "ХДІ Страхування" звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору є страховим випадком.

Відповідно до Звіту №103/12 про оцінку вартості майнової шкоди, завданої власнику колісного транспортного засобу «BMW», державний номер НОМЕР_1 від 02.07.2012 р. вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW», державний номер НОМЕР_1 з урахуванням зносу становить 32 539, 18 грн.

13.08.2012 р. ПАТ "ХДІ Страхування" на підставі Страхового акту № 549-06/12-491 від 13.08.2012 р. здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 37 642, 22 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6136 від 13.08.2012 р. на суму 37 642, 22 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У ч. 2 зазначеної статті вказано, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Таким чином, між винною та потерпілою особами виникло зобов'язання з відшкодування заподіяної майнової шкоди.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача як особи, що виплатила страхувальнику розмір страхового відшкодування за Договором, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «ДАФ» державний номер НОМЕР_3, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «BMW», державний номер НОМЕР_1, знаходився під керуванням ОСОБА_3

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну будь-якою особою внаслідок експлуатації автомобіля «ДАФ» державний номер НОМЕР_3 була застрахована у ПрАТ «СК «Брокбізнес» на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/7218929).

Вина водія ОСОБА_3, який керував автомобілем «ДАФ» державний номер НОМЕР_3, підтверджується постановою Оболонського районного суду м. Києва від 21.06.2012 р.

Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «BMW», державний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № АА/7218929), а до ПАТ "ХДІ Страхування як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_3 як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/7218929) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 50 000, 00 грн., франшиза - 0,00грн.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до Звіту №103/12 про оцінку вартості майнової шкоди, завданої власнику колісного транспортного засобу «BMW», державний номер НОМЕР_1 від 02.07.2012 р. вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW», державний номер НОМЕР_1 з урахуванням зносу становить 32 539, 18 грн.

Згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Суд відзначає, що розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено, зокрема статтею 29 Закону, а саме в даному випадку, вартістю матеріального збитку з врахуванням зносу згідно зі звітом експерта, а не фактичним розміром заподіяної шкоди, а відтак підстав для покладення на відповідача відповідальності за фактичні витрати в розмірі виплати позивачем страхового відшкодування страхувальнику немає.

Отже, позовні вимоги у розмірі 5 103, 04 грн. (37 642, 22 грн. - 32 539, 18 грн. = 5 103, 04 грн.) не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Виходячи з приписів статті 1194 ЦК України, зазначена норма має на меті забезпечення принципу повного відшкодування заподіяної шкоди потерпілому, якщо сума виплаченого страхового відшкодування є недостатньою.

Зважаючи на те, що до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, а сума страхового відшкодування, що повинна бути виплачена страховою компанією згідно з нормами чинного законодавства є недостатньо для покриття фактичних затрат, позивач не позбавлений можливості звернутись до особи, винної у ДТП з позовом про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

За таких обставин, враховуючи визначені полісом № АА/7218929 розміри лімітів відповідальності та франшизи, розмір виплаченого страхового відшкодування, а також встановлену судом вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 32 539, 18 грн., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання. Заперечення відповідача щодо не звернення позивачем до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування не приймаються судом до уваги, оскільки є необґрунтованими, та такими, що спростовуються наведеними вище положеннями чинного законодавства. Зокрема, відповідач в тому числі посилається на пункт 35.1. статті 35 та підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», де зазначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (п.35.1.), а також те, що підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди (п.37.1.4.). Проте, суд звертає увагу, що вищевказані норми Закону не можуть слугувати підставами для відмови у виплаті страхового відшкодування у порядку звернення із регресним позовом, оскільки останні регулюють відносини виключно між страховиком та страхувальником цивільно-правової відповідальності в межах укладеного між ними договору страхування.

Доводи відповідача про відсутність порушення ним прав позивача, а тому і відсутність будь-яких підстав для задоволення позову також не приймаються судом, оскільки відповідно до рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) від 9 липня 2002 року N 15-рп/2002, право на судовий захист не позбавляє суб'єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів; це може бути передбачено цивільно-правовим договором, коли суб'єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту їхніх прав, а досудове врегулювання спору може мати місце також за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності у договорі застереження щодо такого врегулювання спору. Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

Згідно зі ст. 150 Конституції України, до повноважень Конституційного Суду України належить в тому числі офіційне тлумачення Конституції України та законів України. З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

За таких обставин, оскільки позивач жодним чином не обмежений у праві обрання способів захисту свого права та інтересу шляхом здійснення досудового врегулювання спору чи безпосереднього звернення із позовом до суду, то станом на день вирішення спору, враховуючи вищевказані норми законодавства, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 32 539, 18 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в цій частині.

Водночас судові витрати по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються судом на позивача, оскільки останнім не надано суду будь-яких доказів повідомлення відповідача про виникнення у нього зобов'язання з оплати шкоди в порядку регресу до подання позову суду.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» (04050, м. Київ, вул. Білоруська 3, ідентифікаційний код 20344871) на користь Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська 102, ідентифікаційний код 22868348) шкоду в розмірі 32 539 (тридцять дві тисячі п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 18 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 14.07.2014 р.

Суддя Ю.В. Картавцева