Постанова № 39722540, 10.07.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2014 р. Справа № 804/5884/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіІльков В.В. при секретаріМофі І.В., за участю: представника позивача Плахотна Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_4, третя особа: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області про стягнення витрат, пов'язаних із утримання у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у сумі 24476,67 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_4, третя особа: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про стягнення витрат, пов'язаних із утримання у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у сумі 24476,67 гривень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що на підставі наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області №118 о/с від 01.06.2013р. ОСОБА_4 як випускник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ був призначений на посаду оперуповноваженого сектора кримінальної міліції у справах дітей Самарського районного відділу Дніпропетровського міського управління. Проте, на підставі наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області №278 о/с від 29.10.2013р. ОСОБА_4 був звільнений за порушення дисципліни з органів внутрішніх справ за п.64"є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114. В порушення вимог ч.6 ст.18 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року N 565-XII ОСОБА_4 не відшкодував витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У зв`язку із тим, що відповідач добровільно не відшкодовує означені витрати, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути заборгованість.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач, який неодноразово повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи належним чином, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, заперечень проти позову до суду не надав.

Третя особа про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, проте, у судове засідання її представник не з'явився, але надав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, а також надав письмові пояснення, в яких просив стягнути з відповідача суму витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ.

Зважаючи на приписи ч.6 ст.128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст.122 КАС України, суд розглянув дану справу без участі відповідача та представника третьої особи..

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що пред'явлений адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року за № 565-XII порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Частиною 4 ст.18 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року за № 565-XII передбачено, що підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ №46 о/с від 05.08.2009 року ОСОБА_4 було прийнято на службу в органах внутрішніх справ України, зараховано курсантом на денну форму навчання за державним замовленням до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ та присвоєно перше спеціальне звання «рядовий міліції».

При цьому між Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням МВС України в Дніпропетровській області та рядовим міліції ОСОБА_4 було укладено договір про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ від 10.08.2009 року.

30.05.2013 року, відповідно до наказу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ №147 о/с ОСОБА_4 закінчив цей вищий навчальний заклад та направлений для подальшого проходження служби до ОВС.

01.06.2013 року на підставі наказу ГУМВС України в Дніпропетровській області №118 о/с лейтенант міліції ОСОБА_4, як прибулий з Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, був призначений оперуповноваженим сектора кримінальної міліції у справах дітей Самарсткого районного відділу Дніпропетровського міського управління.

Однак, на підставі наказу ГУМВС України в Дніпропетровській області №278 о/с дск від 29.10.2013р. оперуповноважений сектора кримінальної міліції у справах дітей Самарського районного відділу Дніпропетровського міського управління ОСОБА_4 був звільнений зі служби згідно п.64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 за порушення дисципліни.

Відповідно ч.6 ст.18 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року N 565-XII особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 р. № 313, визначено механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС (далі - особи), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах у разі звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.

Так, п.2 та п.3 Порядку встановлено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням, перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою.

Враховуючи, що ОСОБА_4 не відпрацював трирічний термін в органах внутрішніх справ після закінчення навчання в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, і був звільнений за порушення дисципліни, він, згідно Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року №31, повинен відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ.

З договору про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ від 10.08.2009 року, укладеного між Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням МВС України в Дніпропетровській області та рядовим міліції ОСОБА_4, вбачається, що відповідач був прийнятий за державним замовленням на денну форму навчання фахівцем освітньо-кваліфікаційного рівня і у відповідності до п.2.3.6 означених договорів, у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, встановленими п.3 цих договорів (в тому числі звільнення за негативними мотивами), повинен відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Згідно довідок-розрахунків витрат, здійснених відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 17.07.2007р. №419/831/240/605/537/219/534, витрати, пов'язані з утриманням курсанта ОСОБА_4 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ за 2009-2013 роки, а саме: витрати на продовольче забезпечення, за спожиту теплоенергію, за водопостачання та водовідведення, за електропостачання, грошове та речове утримання, на медикаменти, означені витрати складають 24476,67 гривень.

При цьому відповідачем в добровільному порядку означені витрати не відшкодовані.

Станом на час розгляду справи судом відповідач також не надав доказів про відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем - суб'єктом владних повноважень була доведена правомірність та обґрунтованість підстав стягнення з відповідача суми витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати означеної суми боргу на момент розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у справі з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_4, третя особа: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області про стягнення витрат, пов'язаних із утримання у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у сумі 24476,67 грн. задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Державного бюджету (на рахунок: р/р 31250202117468 в ГУДКСУ у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ, МФО 805012, ЄДРПОУ 08571446) витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у сумі 24476 (двадцять чотири тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 67 копійок.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (р/р 31250202117468 в ГУДКСУ у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ, МФО 805012, ЄДРПОУ 08571446) судовий збір у розмірі 182,70 гривень.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 11 липня 2014 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили на 11.07.2014р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В Ільков В.В.Ільков О.А.Вовчанська