Постанова № 39721852, 10.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" липня 2014 р. м. Київ К/800/2351/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії

суддів: Лиски Т.О. (доповідач),

Бутенка В.І.,

Штульмана І.В.,

При секретарі - Лавренюку В.В.,

За участю - представника Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області Коренчука О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області, Завідувача сектору централізованого оформлення документів № 3 Дзержинського районного відділу в м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області Сітченко Наталії Георгіївни, Дзержинського районного відділу в м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області, Завідувача сектору централізованого оформлення документів № 3 Дзержинського районного відділу в м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області Сітченко Наталії Георгіївни, Дзержинського районного відділу в м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в якому просить суд, з урахуванням уточнень:

визнати дії Завідувача сектору централізованого оформлення документів № 3 Дзержинського районного відділу в м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області Сітченко Наталії Георгіївни, Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Дзержинського районного відділу в місті Харкові Головного управління ДМС України в Харківській області неправомірними щодо вимоги надання квитанцій про сплату платних послуг, які позивач не замовляв і не мав намірів щодо отримання таких платних послуг з Переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, затвердженого постановою КМУ № 795 від 04.06.2007 року;

визнати дії Завідувача сектору централізованого оформлення документів № 3 Дзержинського районного відділу в м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області Сітченко Наталії Георгіївни, Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Дзержинського районного відділу в місті Харкові Головного управління ДМС України в Харківській області неправомірними щодо вимоги надання квитанції про сплату 120 грн. "за бланк паспорта";

визнати дії Завідувача сектору централізованого оформлення документів № 3 Дзержинського районного відділу в м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області Сітченко Наталії Георгіївни, Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Дзержинського районного відділу в місті Харкові Головного управління ДМС України в Харківській області неправомірними щодо повернення позивачу поданих ним документів згідно з порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 185 від 13.03.2013 року;

визнати дії Завідувача сектору централізованого оформлення документів № 3 Дзержинського районного відділу в м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області Сітченко Наталії Георгіївни, Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Дзержинського районного відділу в місті Харкові Головного управління ДМС України в Харківській області неправомірними щодо відмови в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон у разі тимчасових поїздок на підставі поданих позивачем документів згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 185 від 13.03.2013 року;

зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Дзержинський районний відділ в місті Харкові Головного управління ДМС України в Харківській області повторно розглянути питання щодо оформлення та видачі позивачу паспорта на підставі поданих позивачем документів;

визнати дії Головного управління ДМС України в Харківській області неправомірними щодо відмови позивачу в ознайомленні з документами про перевірку його скарги.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.05.2013 року звернувся до Дзержинського районного відділу в м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області з необхідним пакетом документів з питань оформлення та видачі паспорта для тимчасових поїздок за кордон, в прийнятті яких позивачу було відмовлено. Позивач зазначив, що підставою для відмови в прийнятті документів для оформлення та видачі йому паспорта стала відсутність в наданих документах квитанцій про оплату адміністративної послуги з оформлення та видачі паспорту для виїзду за кордон в розмірі 87,15 грн. та за бланк паспорту в розмірі 120,00 грн. Не погодившись з вказаною відмовою позивач звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області зі скаргою, на яку було надано відповідь про відсутність порушень з боку Завідувача сектору централізованого оформлення документів № 3 Дзержинського районного відділу в м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області Сітченко Наталії Георгіївни.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року, позивачу було відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з урахуванням наступного.

Як установлено судами попередніх інстанцій, 21 травня 2013 року ОСОБА_4 звернувся до Дзержинського районного відділу в м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області із заявою про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, проте йому відмовлено у прийнятті документів та запропоновано оплатити усі додаткові послуги.

Позивач вважав такі вимоги незаконними, тому звернувся з позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про законність дій відповідача.

З таким висновком погодитися неможливо, оскільки він не відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд та в'їзд в Україну, оформлення документів для зарубіжних поїздок врегульований Законом України від 21 січня 1994 року №3857-XII «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».

Відповідно статті 7 цього Закону правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію положень зазначеної норми, Кабінет Міністрів України постановою від 31 березня 1995 року № 231 прийняв Правила - «Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення», пунктом 10 яких затверджено вичерпний перелік документів, необхідних для оформлення паспорта у разі тимчасового виїзду за кордон. Зокрема, для оформлення паспорта надаються: заява-анкета встановленого зразка; паспорт громадянина України, свідоцтво про народження (для осіб віком до 16 років) (після прийняття документів повертається); копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати.

Згідно зі статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» (далі - Декрет) платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

До об'єктів справляння державного мита належить, в тому числі, державне мито за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 10х17 грн. (статті 2, 3 Декрету).

Разом з цим у пункті 27 розділу І Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2007 року №795 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання», визначено розмір плати за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що становить 87 грн. 15 коп.

Таким чином, сплата установленого Декретом державного мита покриває вартість витрат, пов'язаних із учиненням відповідачем дій щодо видачі громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон (у тому числі й вартість бланка), тому він не вправі вимагати повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта.

Саме до такого висновку зводиться правова позиція, висловлена Верховним Судом України у постанові від 3 грудня 2013 року (справа №21-416а/13), яка згідно зі статтею 244-2 КАС України, є обов'язковою для суддів при вирішенні аналогічних справ.

Отже, дії Дзержинського районного відділу в м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, які виразилися у відмові в прийнятті документів, наданих ОСОБА_4 для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та в домаганні сплатити додаткових витрат, окрім державного мита, є незаконними, а вимоги позивача обґрунтованими.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

За правилами статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Визнати протиправними дії Дзержинського районного відділу в м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, які виразилися у відмові в прийнятті документів, наданих ОСОБА_4 для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та вимаганні сплатити додаткові витрати, окрім державного мита.

Зобов'язати Дзержинський районний відділ в м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області повторно розглянути питання щодо оформлення та видачі ОСОБА_4 паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих ним документів.

В задоволенні решти позову відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді: