Ухвала суду № 39721716, 19.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" червня 2014 р. м. Київ К/800/42308/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Приходько І.В.

за участю:

секретаря Мосійчук І.М.

представника позивача Рижого В.Ф.

представника Генеральної

прокуратури України Чубенка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські морські технології»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2013

у справі № 2а-2220/12/1470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські морські технології»

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби

за участю прокуратури Миколаївської області

про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення- рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські морські технології» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Українські морські технології») звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Жовтнева МДПІ Миколаївської області ДПС) від 09.04.2012 №0018741501/0.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.12.2012 позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2013 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Українські морські технології» залишено без задоволення.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі направлення від 12.03.2012 №21 та наказу від 12.03.2012 №23, виданих Жовтневою МДПІ Миколаївської області ДПС, відповідно до пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, у період з 12.03.2012 по 23.03.2012 посадовими особами Жовтневої МДПІ Миколаївської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Українські морські технології» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за листопад 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 30.03.2012 №83/15-35817468.

В акті перевірки зазначено про не підтвердження відображеного ТОВ «Українські морські технології» у декларації за листопад 2011 року бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 1616111,00 грн. На порушення п. 198.6 ст. 198, п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) ТОВ «Українські морські технології» завищено суму податкового кредиту за жовтень 2011 року на суму 1616111,00 грн.; в порушення пп. а) п. 200.4 ст. 200 ПК України позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за листопада 2011 року на суму 1616111,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що згідно з поданою ТОВ «Українські морські технології» податковою декларацією з ПДВ за листопад 2011 року, в якій заявлено суму бюджетного відшкодування ПДВ, та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, складає 1616111,00 грн. Перевіркою відображених у рядку 12.1 «ПДВ, сплачений митним органам» декларації з податку на додану вартість показників за період жовтень 2011 року в сумі 1616111,00 грн. встановлено відхилення з АРМ «Митниця», що призвело до завищення податкового кредиту у жовтні 2011 року на суму 1616111,00 грн., чим порушено п. 198.6 ст. 198 ПК України. Фактично імпортні операції ТОВ «Українські морські технології» здійснювались у червні 2010 року, що підтверджується вантажно-митною декларацією №100/123 від 17.06.2010. На підставі абз. 2 п. 200.5 ст. 200 ПК України ТОВ «Українські морські технології» не має права на отримання бюджетного відшкодування за листопад 2011 року в сумі 1616111,00 грн., так як обсяги оподатковуваних операцій протягом останніх 12-ти місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування та відсутній факт придбання основних фондів у жовтні 2011 року.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.04.2012 №0018741501/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 2020139,00 грн. (у тому числі: сума завищеного бюджетного відшкодування - 1616111,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 404028,00 грн.).

Задовольняючи позов суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач, сплативши в ціні товару ПДВ та отримавши ВМД, своєчасно задекларував свої податкові зобов'язання, а тому висновок податкового органу про відсутність підстав для бюджетного відшкодування ґрунтується на помилковому тлумачення ПК України. Закон України «Про податок на додану вартість» та ПК України не визначає, що право на отримання бюджетного відшкодування залежить від безперервного декларування ПДВ до того місяця, в якому платник податків заявляє таке відшкодування.

Залишаючи без задоволення позов суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в порушення п. 198.6 ст. 198 ПК України ТОВ «Українські морські технології» в жовтні 2011 року неправомірно включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість 1616111,00 грн., чим завищено суму податкового кредиту на 1616111,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 1616111,00 грн. у жовтні 2011 року та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у листопаді 2011 року на 1616111,00 грн. А відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення Жовтневої МДПІ Миколаївської області ДПС від 09.04.2012 №0018741501/0 є законним і обґрунтованим.

Проте, колегія суддів не може погодитися із висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.5 ст. 200 ПК України передбачено, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до контракту від 10.06.2010 №BS1 з компанією «TRONLUX FEDEROTION INC» придбано обладнання - несамохідний рефулерний плавний земпристрій CSD 500 «NAVVY-1» вартістю 52300 дол. США. Оплата зазначеного обладнання здійснена 16.09.2010 та 11.02.2011. Поставка обладнання на територію України підтверджена ВМД від 17.06.2010 №100/123. Митні збори сплачені позивачем 17.06.2010 згідно платіжних доручень №7 та №8 на загальну суму 1775200,00 грн., в тому числі ПДВ - 1616111,00 грн. Право власності ТОВ «Українські морські технології» на несамохідний рефулерний плавний земпристрій підтверджено свідоцтвом від 23.07.2010 серії PV №03462 з присвоєнням назви «Старатель-1».

Отже, ТОВ «Українські морські технології» було придбано несамохідний рефулерний плавний земпристрій в розмірі 1616111,00 грн., який віднесено позивачем до основних фондів.

Вказаний товар було відображено в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2011 року.

Факт віднесення позивачем несамохідного рефулерного плавного земпристрою до основних фондів не було перевірено судом апеляційної інстанції. А також судом не надано відповідної юридичної оцінки щодо податкового кредиту, сформованого позивачем за рахунок сум ПДВ, сплачених на митниці у зв'язку з придбанням несамохідного рефулерного плавного земпристрою, який відображений в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2011 року.

Встановлення даних обставин мають важливе значення для правильного вирішення даного спору.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не в повному обсязі дослідив фактичні обставини справи, а тому ухвалене ним судове рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 227, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські морські технології» задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2013 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)І.В. Приходько