Ухвала суду № 39721539, 08.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2014 року м. Київ К/800/204/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2013 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 р.

у справі № 820/5121/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бастіон-Сервіс»

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бастіон-Сервіс» (далі - позивач, ТОВ «Бастіон-Сервіс») звернулось до суду Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач, ДПІ у Московському районі м. Харкова) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2013 р. позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова від 16.01.2013 р. № 0000042210 та № 0000052210.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Московському районі м. Харкова, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2013 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Бастіон-Сервіс», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2013 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 р. - без змін.

ДПІ у Московському районі м. Харкова проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Бастіон-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено акт №3732/2210/32236010 від 26 грудня 2012 року.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.1, п.198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято: податкове повідомлення-рішення № 0000042210 від 16.01.2013 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 369 38,00 грн. - за основним платежем, та 184 819,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податкове повідомлення-рішення № 0000052210 від 16.01.2013 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 370 745,00 гривень - за основним платежем, та 185 372,50 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у березні та квітні 2010 року ТОВ «ДОНТРАНСТОРГ» відповідно до умов договору суборенди автотранспорту від 03 березня 2010 року було надано ТОВ «Бастіон-Сервіс» у користування автотранспорт.

У липні 2010 року ТОВ «ДОНТРАНСТОРГ» відповідно до умов договору оренди №07/10 від 02 липня 2010 року було надано ТОВ «Бастіон-Сервіс» у користування офісне обладнання.

У липні 2010 року ТОВ «ДОНТРАНСТОРГ» відповідно до умов договору оренди тренажерів спортивних №07-1/10 від 02 липня 2010 року було надано ТОВ «Бастіон-Сервіс» у користування спортивні тренажери.

У липні 2010 року ПП «АКВІТ-7» відповідно до умов договору про надання пральних послуг від 01 лютого 2010 року було надано ТОВ «Бастіон-Сервіс» послуги з прання речей.

У квітні, травні, червні та липні 2010 року ПП «АКВІТ-7» відповідно до умов договору №3-10 від 01 березня 2010 року було надано ТОВ «Бастіон-Сервіс» послуги з харчування.

У липні 2010 року ТОВ «УКСПЕЦСТРОЙТРАНС» відповідно до умов договору №7-10 про надання консалтингових та юридичних послуг від 01 липня 2010 року були надані ТОВ «Бастіон-Сервіс» юридичні та консалтингові послуги.

У серпні та вересні 2010 року ТОВ фірма «КВІК-М» відповідно до умов договору №01/08 про надання послуг прання від 03 серпня 2010 року було надано ТОВ «Бастіон-Сервіс» послуги прання.

Крім того, судами встановлено, що з ТОВ фірма «КВІК-М» було укладено договір суборенди автотранспорту №02-08 від 03.08.2010 року. За договором суборенди ТОВ «Бастіон-Сервіс» прийняло у користування три автомобіля з метою використання їх у подальшому для здійснення контролю за постами охорони та негайного реагування.

У серпні 2010 року ТОВ фірма «КВІК-М» відповідно до умов договору оренди №1/08 від 02 серпня 2010 року було надано ТОВ «Бастіон-Сервіс» у користування офісне обладнання.

У серпні 2010 року ТОВ фірма «КВІК-М» відповідно до умов договору оренди тренажерів спортивних та інвентарю №2/08 від 02 серпня 2010 року було надано ТОВ «Бастіон-Сервіс» у користування спортивні тренажери та інвентар.

Також судами встановлено, що у вересні, листопаді та грудні 2010 року ТОВ «АВТО ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ДНЕПР-АВТО» відповідно до умов договору оренди меблів та побутової техніки №0209-1 від 02 вересня 2010 року було надано ТОВ «Бастіон-Сервіс» у користування меблі та побутову техніку.

У вересні, листопаді та грудні 2010 року ТОВ «АВТО ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ДНЕПР-АВТО» відповідно до умов договору оренди спортивних тренажерів та спортивного інвентарю №0209-2 від 02 вересня 2010 року було надано ТОВ «Бастіон-Сервіс» у користування спортивні тренажери та спортивний інвентар.

У січні 2012 року ТОВ «ВАЛЕТА» відповідно до умов договору про надання консалтингових послуг від 03 січня 2012 року були надані ТОВ «Бастіон-Сервіс» консалтингові послуги.

У січні 2012 року ТОВ «ДСВ - Агро» відповідно до умов договору поставки ПММ від 30 січня 2012 року були надані ТОВ «Бастіон-Сервіс» консалтингові послуги.

У травні 2012 року ТОВ «ДСВ - Агро» відповідно до умов договору про надання маркетингових послуг від 03 травня 2012 року були надані ТОВ «Бастіон-Сервіс» маркетингові послуги.

У травні 2012 року ТОВ «ДСВ - Агро» відповідно до умов договору на розробку програмного забезпечення від 04 травня 2012 року були надані ТОВ «Бастіон-Сервіс» послуги з розробки програмного забезпечення.

У травні та червні 2012 року ТОВ «ДСВ - Агро» відповідно до умов договору про надання консалтингових послуг від 03 травня 2012 року були надані ТОВ «Бастіон-Сервіс» консалтингові послуги.

У травні та червні 2012 року ПФ «АГРОІНДУСТРІЯ» відповідно до умов договору про надання послуг прання, хімчистки та ремонту одягу від 04 травня 2012 року були надані ТОВ «Бастіон-Сервіс» послуги з прання, хімчистки та ремонту одягу.

У травні та червні 2012 року ПФ «АГРОІНДУСТРІЯ» відповідно до умов договору оренди нежитлового приміщення від 03 травня 2012 року було надано ТОВ «Бастіон-Сервіс» нежитлове приміщення.

Виконання зазначених договорів підтверджено належним чином складеними первинними документами: податковими накладними, актами прийому-передачі тощо. Оплату придбаних товарів та послуг підтверджено платіжними дорученнями.

Також слід зазначити, що первинні документи повністю відповідають вимогам, визначеним Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.

Крім того, як правильно встановлено судами, контрагенти позивача були належним чином зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування валових витрат та нарахування податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2013 р. та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відхилити.

2.Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2013 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов