Ухвала суду № 39721529, 08.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" липня 2014 р. м. Київ К/800/44385/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: Маслія В.І. (суддя-доповідач)

Суддів: Логвиненка А.О., Черпіцької Л.Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Реєстраційної служби Старокостянтинівського районного управління юстиції на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Старокостянтинівського районного управління юстиції Черватюка Олександра Анатолійовича про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Старокостянтинівського районного управління юстиції Черватюка О.А., в якому просив суд скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 05.03.2013 року № 725170 та зобов'язати відповідача здійснити державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки розміром 3,84 від 28.03.2012 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.05.2013 року у задовленні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вінницького апляційного адміністративного суду від 15.08.2013 року постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.05.2013 року скасовано та ухвалено нову, якою позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 05.03.2013 року № 725170, винесене Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Старокостянтинівського районного управління юстиції Черватюком О.А.; зобов'язано державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Старкостянтинівського районного управління юстиції Черватюка О.А. здійснити відповідно до заяви про державну реєстрацію прав та обтяжень, зареєстровану в базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 283353, державну реєстрацію права оренди земельної ділянки розміром 3,84 га, кадастровий номер 6824288000:05:025:002, розташованої за межами Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, належної ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ХМ №012161 від 21.05.2004 року, яке виникло у зв'язку з підписанням між ОСОБА_1 та ТОВ "Агро Стар 2006" (код ЄДРПОУ 34342384) договору оренди землі від 25.02.2013 року.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Реєстраційної служби Старокостянтинівського районного управління юстиції звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права та наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ХМ №012161 від 21.05.2004 року Старокостянтинівським районним відділом земельних ресурсів зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 3,84 га, кадастровий номер 6824288000:05:025:002, що підтверджується копією державного акту на право власності серії ХМ № 012161 від 21.05.2004 року.

28.03.2012 року між позивачем та ТОВ "Агро - Стар 2006" укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки.

25.02.2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6824288000:05:025:002.

До заяви позивачем додані наступні документи: договір оренди землі від 28.03.2012 року; копію акта визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 28.03.2012 року; копію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХМ № 012161 від 21.05.2004 року; схему розташування земельної ділянки (паю) на території Сербинівської сільської ради; копію акта прийому - передачі земельної ділянки в оренду; кадастровий план; копію паспорта та копія ідентифікаційного коду.

Рішенням від 05.03.2013 року № 725170 відповідач відмовив позивачу у проведенні державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6824288000:05:025:002 на підставі статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» та пунктів 16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703, посилаючись на відсутність державної реєстрації прав.

Позивач, не погоджуючись з рішенням відповідача, оскаржив його в судовому порядку.

Надіючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі також Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно визначається як офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; нерухомим майном у розумінні цього Закону є земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України № 1952-IV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, в тому числі право оренди земельної ділянки (п.2 ч.1 ст.4 Закону).

За правилами ч.2 ст. 4 Закону № 1952-IV, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно.

При цьому, як передбачено ч. 4 ст. 3 Закону № 1952-IV, права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умови, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Частиною 6 ст. 3 Закону № 1952-IV обумовлено, що будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як встановлено судами, Державний акт серії ХМ № 012161 від 21.05.2004 року на право власності на земельну ділянку площею 3,84 га, розташовану за межами Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, виданий Старокостянтинівським районним відділом земельних ресурсів, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 2367.

Відповідно до ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України у редакції, чинній на час отримання ОСОБА_1 державного акта, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 Земельного кодексу України (у вказаній редакції) державний реєстр земель складається з двох частин: книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Правовідносини щодо реєстрації державних актів на право власності на землю включно до 07.07.2012 року регулювалися нормами «Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель», затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 року № 174.

Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель визначено компетенцію структурних підрозділів ДЗК, які мають доступ та вносять відомості до бази даних АС ДЗК, ведуть Поземельну книгу, здійснюють видачу, реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, а також ведуть книгу реєстрації.

Згідно із пунктом 1.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, автоматизована система державного земельного кадастру - інформаційна система, що містить відомості про правовий режим земель, державну реєстрацію земельних ділянок, кадастрове зонування, кадастрові зйомки, бонітування ґрунтів, економічну оцінку земель, грошову оцінку земельних ділянок, облік кількості та якості земель;

поземельна книга - це документ, який є складовою частиною державного реєстру земель, і містить відомості про земельну ділянку, в тому числі кадастровий план, відомості про державний акт на право власності на землю, державний акт на право постійного користування землею, договір оренди землі та власника, користувача, орендаря (суборендаря) земельної ділянки і формується за допомогою АС ДЗК.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року № 1021, затверджено Порядок ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

Відповідно до абз.3 п.3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 11 лютого 2010 року №1878 «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України», до 01 січня 2013 року державна реєстрація права власності земельної ділянки проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Згідно із пунктами 10, 11 зазначеного Порядку, записи до розділів Книги записів вносяться при видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку, якими є державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі, договір суборенди землі та договір про внесення змін до договорів оренди та суборенди землі.

Дата внесення запису до розділу Книги записів є датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку.

Отже, внесення територіальними органами земельних ресурсів запису до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі про реєстрацію Державного акту про право власності на земельну ділянку є фактом державної реєстрації права власності на земельну ділянку і додаткової державної реєстрації права власності відповідно до вимог Закону №1952-IV не вимагається.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 затверджено нову редакцію Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яка діє з 12 лютого 2014 року. Абзацом 6 пункту 4 Порядку у чинній редакції прямо встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, що є похідними від права власності, проводиться після державної реєстрації права власності на таке майно відповідно до вимог цього Порядку, крім випадків, коли державна реєстрація речового права, що є похідним від права власності, проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності, а також коли державна реєстрація права власності проведена до 01 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення.

За вказаних обставин колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про неправомірність прийнятого відповідачем рішення про відмову у проведенні державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки з підстав, встановлених п.5-2 ч.1 ст.24 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а

Касаційну скаргу Реєстраційної служби Старокостянтинівського районного управління юстиції - залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам та може бути переглянута з підстав, встановлених ст.ст. 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: