Ухвала суду № 39721464, 19.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" червня 2014 р. м. Київ К/9991/73665/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2011

у справі № 2а-9521/10/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»

до Державної податкової інспекції в Києво-Святошинському районі

Київської області

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Києво-Святошинському районі Київської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2011 позовні вимоги задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2011 постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2011 скасовано в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 40436,02 грн. та прийняти нову постанову, якою відмовлено в цій частині у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, відповідачем 01.06.2010 подвтковим органом було проведено перевірку дотримання суб'єктом господарювання ТОВ «Фоззі-Фуд» порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій; перевірка проводилася в магазині, що розташований за адресою: м.Бориспіль, вул. Київський шлях, 76, та належить позивачу, за результатами якої складено акт від 01.06.2010 року №0247/101323/32294926

Перевіркою встановлено порушення п.9, п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі - Закон), а саме виявлено факт наявності у продажу необлікованих товарів за місцем їх реалізації на загальну суму 20218,01 грн., та факт незабезпечення зберігання двох Z-звітів у книзі ОРО.

На підставі вищезазначеного акту відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.06.2010 року №0027332302, яким до Позивача на підставі п.4 ст.17, ст.20 та ст.21 Закону застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 41116,02 грн.

Позивачем оскаржується рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

До суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст.21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг»).

Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відповідно до ст.1, 4, п.5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства, яка уособлює сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Одним з принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є принцип послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обгрунтована та розкрита у фінансовій звітності.

Судом встановлено, позивач у своїй діяльності використовує певний порядок, встановлений наказом директора ТОВ «Фоззі-Фуд» від 01.01.2008 №1 «Про обліку політику підприємства», відповідно до пункту 8.6 якого первинні документи та регістри бухгалтерського обліку, що виготовлені як на паперових, так і на магнітних носіях інформації, мають зберігатися в архів підприємства. Місцезнаходження архіву підприємства, згідно з наказом директора ТОВ «Фоззі-Фуд від 02.04.2008 №683/1 «Про розміщення бухгалтерської служби та встановлення місця зберігання (архів підприємства) первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку» - офісне приміщення бухгалтерії підприємства за адресою: м.Київ, вул.Філатова, 7.

Враховуючи вищезазначене, а також за наявності первинних бухгалтерських документів на товар, стосовно якого відповідачем зроблено висновок про відсутність облікових документів, висновок суду апеляційної інстанцій про неправомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 40436,02 грн. є правильним.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2011 у справі № 2а-9521/10/1070 слід задовольнити, постанову суду апеляції інстанції скасувати, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2011 залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2011 у справі № 2а-9521/10/1070 скасувати.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2011 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко