Ухвала суду № 39721292, 23.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" червня 2014 р. м. Київ К/800/45820/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2013

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2013

у справі № 826/6507/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігрейн Агро»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полігрейн Агро» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, від 11.04.2013 № 0003502280, № 0003512280, № 0003522280.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2013, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової перевірки ТОВ «Полігрейн Агро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, складено акт № 158/1-22-80-37641298 від 26.03.2013, в якому зафіксовано порушення: п. п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24 Декларації) за грудень 2012 року на суму 3 832 004 грн. та занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 1 249 450 грн., у т.ч.: за жовтень 2012 року в сумі 734 058 грн., за листопад 2012 року в сумі 515 392 грн.; п. п. 138.1, 138.2 ст. 138; пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139; пп. 14.1.36, п. 14.1 ст. 14, пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 5 319 095 грн., в т.ч.: за І квартал 2012 року на суму 708 106 грн., ІІ квартал 2012 року на суму 2 942 232 грн., ІІІ квартал 2012 року на суму 1 645 659 грн., ІV квартал 2012 року на суму 23 098 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 11.04.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0003502280 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 561 813 грн., в т.ч.: 1 249 450 грн. основного платежу та 312 363 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0003512280 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 3 832 004 грн.;

- № 0003522280 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 6 221 878 грн., в т.ч.: 4 977 502 грн. основного платежу та 1 244 376 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Перевіркою встановлено, що на формування зазначених показників мали вплив договірні взаємовідносини позивача з контрагентами: ТОВ «Херсон Пак», ТОВ «Ділкорн», ТОВ «АПК «Аріана-М», ПП «АТ Агро», ТОВ «СМА Лоджистик», ПП «Гамма-Плюс», ТОВ ТД «Люкс ТРейд», НІ ТОВ НИО «Контесистем ЛТД», ТОВ «Нордскол», ПП «Проторус Плюс», ТОВ «Будметхимопт», ТОВ «Южтехмонтаж», ТОВ «Сільгосп-Центр», ПП «Далмата ЛТД», ТОВ «Джем», ТОВ «Укрзернгруп», ТОВ «Агро-респект».

Податковим органом зроблено висновок, що господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами-постачальниками не підтверджуються з урахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. Отже, усі укладені контрагентами позивача договори не спричиняють реального настання правових наслідків і є нікчемними та, як наслідок, недійсними з моменту їх вчинення, а складені ними первинні документи суперечать вимогам діючого законодавства, у зв'язку з чим не можуть підтвердити факт здійснення господарських операцій.

Крім того, в ході проведення перевірки, відповідачем встановлено, що позивач з ТОВ «Маслоекстракционний завод Юг Руси» (резидент Російської Федерації) уклали договір позики від 17.02.2012, згідно якого позивач отримав від контрагента у тимчасове користування до 01.05.2014 грошові кошти в сумі 10 000 000 дол. США під 9,8% річних.

Відповідно до наданих до перевірки документів, витрати на оплату відсотків за користування коштами контрагента за зазначеним договором, віднесені позивачем до складу валових витрат підприємства.

В той же час, перевіркою встановлено, що позивач також укладав договори на надання поворотної фінансової допомоги.

На підставі аналізу зазначених операцій, відповідач дійшов висновку про те, що позивач систематично надає підприємствам-контрагентам поворотну фінансову допомогу, а не здійснює погашення кредитних коштів, що свідчить про використання кредитних коштів не в межах господарської діяльності підприємства в розумінні вимог податкового законодавства. Таким чином, укладені договори не несуть наслідків отримання прибутку.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що з метою підтвердження реальності господарських операцій, що мали місце з його контрагентами, у позивача наявні відповідні первинні документи, а саме: договори та додатки до них, акти прийому товару, рахунки-фактури, квитанції на оплату наданих послуг, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та інше.

Однак, висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Слід зазначити, що наявність у платника податку належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Постановляючи судові рішення по справі, суди попередніх інстанцій посилались на докази, які є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування податкового кредиту позивача, податковий орган вказував, що операції між позивачем та вищезазначеними контрагентами були нікчемними.

В даному випадку, судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та ТОВ «Херсон Пак», ТОВ «Ділкорн», ТОВ «АПК «Аріана-М», ПП «АТ Агро», ТОВ «СМА Лоджистик», ПП «Гамма-Плюс», ТОВ ТД «Люкс ТРейд», НІ ТОВ НИО «Контесистем ЛТД», ТОВ «Нордскол», ПП «Проторус Плюс», ТОВ «Будметхимопт», ТОВ «Южтехмонтаж», ТОВ «Сільгосп-Центр», ПП «Далмата ЛТД», ТОВ «Джем», ТОВ «Укрзернгруп», ТОВ «Агро-респект», а саме: можливостей контрагентів позивача щодо виконання укладених з позивачем договорів, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні отриманих товару (робіт, послуг), не досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій, з відповідним документальним підтвердженням.

Також судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання щодо правомірності формування валових витрат позивача в спірному періоді в розрізі із понесеними витратами на виконання господарських операцій із вищевказаними контрагентами та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Однак, встановлення даних обставин має важливе значення для правильного вирішення даної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

Згідно наявного у справі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.12.2013 слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдфілд Україна» є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігрейн Агро».

На підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції вважає за необхідне допустити по даній справі заміну позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігрейн Агро» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдфілд Україна».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігрейн Агро» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдфілд Україна».

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2013 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2013 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 6 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний