Ухвала суду № 39721233, 12.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2014 року м. Київ К/9991/82259/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Куліндоровський індустріальний концерн» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2011

у справі № 2а-9975/09/1570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Куліндоровський індустріальний концерн»

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області

про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Куліндоровський індустріальний концерн» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про скасування рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2011 у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2011 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що відповідачем проведена перевірка позивача щодо здійснення готівкових розрахунків, за результатами якої складено акт від 12.02.2009 № 0924/15/32/23/33316924

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 1, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, проведення розрахункової операції не у касі підприємства, без застосування РРО, без оформлення відповідних касових ордерів і розрахункових квитанцій на загальну суму 8704 гривень, а також у невідповідності грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі зазначеній в денному звіті РРО на загальну суму 18364 гривень.

На підставі вищезазначеного акту відповідачем прийнято рішення від 27.02.2009 року № 0000512360 про застосування до позивача штрафних санкцій на суму 91820 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 та 13 ст. 3 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно з п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Статтею 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що до позивача застосовані фінансові санкції на суму 91820,00 грн. за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у розрахункових операціях (18364,00 грн. (сума невідповідності сумі готівкових коштів на місці проведення розрахунків) х 5 (розмір фінансової санкції).

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Куліндоровський індустріальний концерн» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2011 у справі № 2а-9975/09/1570 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Куліндоровський індустріальний концерн» відхилити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2011 у справі № 2а-9975/09/1570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко