Ухвала суду № 39721102, 19.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" червня 2014 р. м. Київ К/800/8976/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

суддівОстровича С.Е. Степашка О.І. Приходько І. В.секретаря судового засідання Волошина В.М.,

представник позивача Москович А. Я.

представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галпап" до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галпап" (далі - ТОВ "ТД "Галпап") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Личаківському районі) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року позов ТОВ "ТД "Галпап" задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року апеляційну скаргу ДПІ у Личаківському районі залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Личаківському районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "ТД "Галпап" в задоволенні позову.

ТОВ "ТД "Галпап" подало письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Личаківському районі.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Личаківському районі проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "ТД "Галпап" з питань взаєморозрахунків з ПП "Інвестпром" за лютий 2011 року. За результатами перевірки складено акт №62/23-10/22343278 від 23 квітня 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "ТД "Галпап" вимог пп. 5.2.1 п. 5.2. пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 1, п. 2 ст. 215, ст. 203, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення показників у рядку 04.1 Декларацій "витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" по безтоварних операціях з ПП "Інвестпром" за 1 квартал 2011 року на суму 1595621, 00 грн. та завищення податкового кредиту по безтоварних операціях з ПП "Інвестпром" за лютий 2011 року на суму 319124, 20 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Личаківському районі винесено податкові повідомлення-рішення від 03 травня 2012 року: №0001562320 та №0001572320.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "ТД "Галпап" та ПП "Інвестпром" укладено договір купівлі продажу №01-11/010 від 01 листопада 2010 року. Реальність виконання господарських операцій за договором підтверджено податковими накладними, видатковими накладними, копією журналу реєстрації довіреностей, копіями довіреностей, договором про зарахування зустрічних однорідних вимог, товарно-транспортними накладними, витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що крім підтвердження реальності господарських операцій первинними бухгалтерськими документами ТОВ "ТД "Галпап" доведено, що згідно товарно-транспортних накладних транспортування товару здійснювалось перевізниками ФО-П Пукас та ФО-П Отюський, товар приймався посадовою особою ТОВ "ТД "Галпап" по довіреностях. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру на час здійснення господарських операцій контрагент ПП "Інвестпром" був зареєстрований у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону; протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою і подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями(іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що правомірність віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевірений період підтверджено податковими накладними, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідає вимогам, встановленим чинним законодавством.

Невиконання контрагентами платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що ТОВ "ТД "Галпап" не було порушено вимоги податкового законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі є протиправними.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "ТД "Галпап".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко І. В. Приходько