Рішення № 39720186, 07.07.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.07.14р. Справа № 904/2977/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ

до Комунального підприємства "ЖОВТОВОДСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА", м. Жовті Води, Дніпропетровська область

про стягнення 20 241 218,25 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Мельник В.В., довіреність № 24-93 від 18.04.2014 року, представник;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "ЖОВТОВОДСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА" заборгованості у загальній сумі 20 241 218,25 грн., з яких: основний борг у сумі 18 535 723,02 грн., пеня у сумі 1 076 186, 32 грн., інфляційні втрати у сумі 211 171,65 грн., 3% річних у сумі 418 137,25 грн. Судовий збір у сумі 73 080,00 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем умов договору №13/3332-ТЕ-3 від 28.12.2012 року купівлі-продажу природного газу у частині своєчасних розрахунків за поставлений протягом січня - квітня та жовтня - грудня 2013 року природний газ, у зв'язку з чим станом на 07.04.2014 р. у нього виникла заборгованість у сумі 18 535 723,02 грн. на яку позивач нарахував пеню у сумі 1 076 186, 32 грн. грн., інфляційні втрати у сумі 211 171,65 грн., 3% річних у сумі 418 137,25 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав та наполягав на стягненні пені у повному обсязі з огляду на відсутність виняткових обставин для їх зменшення, а також у зв'язку із збитками, від яких позивач потерпає через несвоєчасний розрахунок із ним відповідача.

Комунальне підприємство "ЖОВТОВОДСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА" у наданому письмовому відзиві № 635 від 23.05.2014 року заявлені до нього позовні вимоги просить задовольнити частково, у загальній сумі 20 040 259,88 грн., з яких: 18 535 723,01 грн. основний борг, 876 053,61 грн. - пеня; 417 583,95 грн. - 3% річних та 210 899,31 грн. - інфляційні втрати. У задоволенні решти позовних вимог просить відмовити.

При цьому часткове визнання позову обгрунтовує допущеною позивачем помилкою у розрахунку позовних вимог щодо усіх її складових на підтвердження чого надав свій контррозрахунок. Крім того, в частині позову щодо стягнення пені відповідач просить застосувати річний строк позовної давності, передбачений частиною другою статті 258 Цивільного кодексу України (а.с. 64 - 78 том 1).

Також 26.05.2014 року представник відповідача через канцелярію суду подав письмове клопотання про зменшення розміру пені на 65% згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України.

Обґрунтовуючи подане клопотання, посилається на те, що відповідно до статуту відповідача підприємство створено з метою надійного і безперервного виробництва та забезпечення підприємств, організацій і населення міста Жовті Води тепловою енергією. Згідно з рішенням виконавчого комітету Жовтоводської міської ради № 571 від 18.10.2010 року відповідач є єдиним постачальником теплової енергії в м. Жовті Води. Споживачами теплової енергії, виробленої підприємством відповідача, є переважно населення цього міста. Відповідно до балансу підприємства дебіторська заборгованість споживачів за теплову енергію станом на 31.03.2014 року складає 32 497 тис. грн., що, на думку представника відповідача, є підставою для зменшення розміру пені (а.с. 56 - 62 том 1).

Позивач у поданому до суду письмовому запереченні на відзив просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені, стверджуючи про відсутність для цього законом передбачених підстав, а також посилаючись на судову практику з цього питання.

Крім того позивач звертає увагу суду на те, що ним забезпечується поставка природного газу усій галузі національної економіки і населенню. Тобто, позивач як підприємство державного сектору економіки є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Для безперервного постачання газу споживачам позивач повинен постійно проводити розрахунки за отриманий газ з іноземними постачальниками природного газу, що нерозривно пов'язано з оплатою вартості газу вітчизняними споживачами на користь позивача. Незалежно від виконання контрагентами позивача договірних зобов'язань за отриманий газ, позивач змушений постійно брати як довгострокові так і короткострокові кредити на умовах 20 - 24% річних для подальшого належного виконання своїх договірних зобов'язань щодо поставки газу, оскільки несплата боргів перед іноземними постачальниками газу може потягнути за собою взагалі зупинення постачання природного газу на територію України. Також позивач зазначає, що відповідно до звіту про фінансові результати за 2013 рік за невиконання зобов'язань контрагентами, серед яких і КП "Жовтоводськтепломережа, збиток Компанії складає більше 12 млрд. грн. (а.с. 100 - 109 том 1).

У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позов у повному обсязі.

У судове засідання 07.07.2014 року представник відповідача не з'явився. 02.07.2014 року через канцелярію суду подав письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності на підставі поданих ним доказів.

За викладеного суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, повідомленого про час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Розгляд справи призначався на 26.05.2014 року, після чого оголошувалася перерва до 23.06.2014 року з наступним відкладенням справи до 07.07.2014 року.

У судовому засіданні 07.07.2014 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2012 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (далі - Позивач, Продавець) та Комунальним підприємством "ЖОВТОВОДСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА" (далі - Відповідач, Покупець) був укладений договір № 13/332-ТЕ-3 від 28.12.2012 року купівлі-продажу природного газу (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (далі - газ) на умовах цього договору.

За пунктом 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Згідно з пунктом 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ в обсязі до 17 000,0 тис. куб. м, у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м):

МісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягсічень3800,0квітень450,0липень-жовтень850,0лютий3500,0травень- серпень-листопад2300,0березень2800,0червень- вересень- грудень3300,0І кв. 10100,0ІІ кв.450,0ІІІ кв.- ІV6450,0

Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу у розмірі +/-5% (плюс/мінус п'ять відсотків) від узгодженого сторонами згідно з пунктом 2.1 цього договору планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу (пп. 2.1.2 договору).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.3, 3.4 договору передача продавцем покупцю газу відбувається у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця та оформлюється актом приймання-передачі газу, які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

При цьому право власності на газ переходить до покупця у пунктах приймання-передачі.

В силу пункту 4.1 договору кількість газу, яка продається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу покупця та відповідно до вимог наказу Мінпаливенерго від 15.07.2010 року № 288 "Про затвердження Методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів".

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків - до повного погашення заборгованості (пункт 11.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами підписані акти приймання-передачі природного газу:

від 21.10.2013 року на суму 3 883 081,97 грн., спожитий у січні 2013 року;

від 21.10.2013 року на суму 2 996 290,12 грн., спожитий у лютому 2013 року;

від 21.10.2013 року на суму 3 365 919,16 грн., спожитий у березні 2013 року;

від 21.10.2013 року на суму 924248,08 грн., спожитий у квітні 2013 року;

від 31.10.2013 року на суму 1 657 884,47 грн., спожитий у жовтні 2013 року;

від 24.01.2014 року на суму 2 042 650,50 грн., спожитий у листопаді 2013 року;

від 24.01.2014 року на суму 3 665 648,71 грн., спожитий у грудні 2013 року (а.с. 18 - 24 том 1).

Усього - на суму 18 535 723,01 грн. (3 883 081,97 + 2 996 290,12 + 3365 919,16 + 924 248,08 + 1 657 884,47 + 2 042 650,50 + 3 665 648,71 = 18 535 723,01).

Відповідно до пункту 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач не здійснив розрахунки за отриманий природний газ у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за договором у загальній сумі 18 535 723,01 грн., що і є причиною виникнення спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

З огляду на положення пункту 6.1 договору строк оплати поставленого природного газу є таким, що настав.

Доказів оплати природного газу в сумі 18 535 723,01 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку заборгованості за поставлений газ у загальній сумі 18 535 723,02 грн. встановлено, що позивачем допущена арифметична помилка при підрахунку вартості газу, отриманого відповідачем за кожним із актів від 21.10.2013 року, від 31.10.2013 року, від 24.01.2014 року.

Враховуючи, що загальна вартість отриманого та несплаченого відповідачем за договором природного газу складає 18 535 723,01 грн., позов у цій частині підлягає задоволенню частково у сумі 18 535 723,01 грн.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 7.2. договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За несвоєчасну оплату природного газу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у загальній сумі 1 076 186,32 грн., з яких:

за період з 14.02.2013 року по 13.08.2013 року - у сумі 281 816,00 грн. із заборгованості за поставлений природний газ у січні 2013 року на суму 3 883 081,97 грн.;

за період з 14.03.2013 року по 13.09.2013 року - у сумі 216 061,25 грн. із заборгованості за поставлений природний газ у лютому 2013 року на суму 2 996 290,12 грн.;

за період з 14.04.2013 року по 13.10.2013 року - у сумі 235 798,78 грн. із заборгованості за поставлений природний газ у березні 2013 року на суму 3 365 919,18 грн.;

за період з 14.05.2013 року по 13.11.2013 року - у сумі 63 557,88 грн. із заборгованості за поставлений природний газ у квітні 2013 року на суму 924 248,06 грн.;

за період з 14.11.2013 року по 07.04.2014 року - у сумі 85 619,51 грн. із заборгованості за поставлений природний газ у жовтні 2013 року на суму 1 657 884,47 грн.;

за період з 14.12.2013 року по 07.04.2014 року - у сумі 83 664,73 грн. із заборгованості за поставлений природний газ у листопаді 2013 року на суму 2 042 650,50 грн.;

за період з 14.01.2014 року по 07.04.2014 року - у сумі 109 668,18 грн. із заборгованості за поставлений природний газ у грудні 2013 року на суму 3 665 648,72 грн.

Усього - 1 076 186,32 грн.

Розрахунок пені здійснений позивачем у межах передбаченого частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України шестимісячного строку нарахування від дня, коли зобов'язання мало бути виконано та відповідно до умов договору і чинного законодавства України.

Заява відповідача про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом статей 257, 258 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною першою статті 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Пунктом 9.3 договору строк, у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, сторони встановили тривалістю у 5 (п'ять) років.

За вказаних обставин, враховуючи період розрахунку пені (з 14.02.2013 року по 13.08.2013 року, з 14.03.2013 року по 13.09.2013 року, з 14.04.2013 року по 13.10.2013 року, з 14.05.2013 року по 13.11.2013 року, з 14.11.2013 року по 07.04.2014 року, з 14.12.2013 року по 07.04.2014 року, з 14.01.2014 року по 07.04.2014 року) та дату звернення позивача з позовом до суду - 06.05.2014 року (а.с. 2 том 1), строк позовної давності для звернення позивача до суду з вимогами про стягнення пені не сплинув.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у узагальній сумі 418137,25 грн., з яких:

за період з 14.02.2013 року по 07.04.2014 року - у сумі 133 407,80 грн. із заборгованості за поставлений природний газ у січні 2013 року на суму 3 883 081,97 грн.;

за період з 14.03.2013 року по 07.04.2014 року - у сумі 96 045,46 грн. із заборгованості за поставлений природний газ у лютому 2013 року на суму 2 996 290,12 грн.;

за період з 14.04.2013 року по 07.04.2014 року - у сумі 99 317,67 грн. із заборгованості за поставлений природний газ у березні 2013 року на суму 3 365 919,18 грн.;

за період з 14.05.2013 року по 07.04.2014 року - у сумі 24 992,68 грн. із заборгованості за поставлений природний газ у квітні 2013 року на суму 924 248,06 грн.;

за період з 14.11.2013 року по 07.04.2014 року - у сумі 19 758,35 грн. із заборгованості за поставлений природний газ у жовтні 2013 року у сумі 1 657 884,47 грн.;

за період з 14.12.2013 року по 07.04.2014 року - у сумі 19 307,24 грн. із заборгованості за поставлений природний газ у листопаді 2013 року у сумі 2 042 650,50 грн.;

за період з 14.01.2013 року по 07.04.2014 року - у сумі 25 308,04 грн. із заборгованості за поставлений природний газ у грудні 2013 року на суму 3 665 648,72 грн.

Усього - 418 137,24 грн. (133 407,80 + 96 045,46 + 99 317,67 + 24 992,68 + 19 758,35 + 19307,24 + 25 308,04 = 418 137,24).

Із зазначеного розрахунку вбачається, що заявлена позивачем до стягнення сума 3% річних не відповідає підсумковій сумі, яка фактично складає 418 137,24 грн.

З огляду на викладлене позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково у сумі 418 137,24 грн.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у загальній сумі 211 171,65 грн., з яких:

за період з лютого 2013 року по лютий 2014 року - у сумі 42 680,86 грн. із заборгованості за поставлений природний газ у січні 2013 року на суму 3 883 081,97 грн.;

за період з березня 2013 року по лютий 2014 року - у сумі 35 965,95 грн. із заборгованості за поставлений природний газ у лютому 2013 року на суму 2 996 290,12 грн.;

за період з квітня 2013 року по лютий 2014 року - у сумі 40 402,80 грн. із заборгованості за поставлений природний газ у березні 2013 року на суму 3 365 919,18 грн.;

за період з травня 2013 року по лютий 2014 року - у сумі 11 094,21 грн. із заборгованості за поставлений природний газ у квітні 2013 року на суму 924 248,06 грн.;

за період з листопада 2013 року по лютий 2014 року - у сумі 24 997,85 грн. із заборгованості за поставлений природний газ у жовтні 2013 року на суму 1 657 884,47 грн.;

за період з грудня 2013 року по лютий 2014 року - у сумі 26 660,80 грн. із заборгованості за поставлений природний газ у листопаді 2013 року на суму 2 042 650,50 грн.;

за період з січня 2014 року по лютий 2014 року - у сумі 29 369,18 грн. із заборгованості за поставлений природний газ у грудні 2013 року на суму 3 665 648,72 грн.

Усього - 211 171,65 грн.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат встановлено, що вони підлягають зменшенню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За таких обставин інфляційні втрати підлягають перерахунку і будуть складати:

за період з березня 2013 року по лютий 2014 року - у сумі 46 610,56 грн. із заборгованості за поставлений природний газ у січні 2013 року на суму 3 883 081,97 грн. та з урахуванням сукупного індексу інфляції у вказаний період 101,20034954%. Враховуючи межі позовних вимог, позов про стягнення інфляційних втрат у цій частині підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі - 42 680,86 грн.;

за період з квітня 2013 року по лютий 2014 року - у сумі 35 965,95 грн. із заборгованості за поставлений природний газ у лютому 2013 року на суму 2 996 290,12 грн. та з урахуванням сукупного індексу інфляції у вказаний період 101,20034954%;

за період з травня 2013 року по лютий 2014 року - у сумі 40 402,80 грн. із заборгованості за поставлений природний газ у березні 2013 року на суму 3 365 919,18 грн. та з урахуванням сукупного індексу інфляції у вказаний період 101,20034954%;

за період з червня 2013 року по лютий 2014 року - у сумі 10159,80 грн. із заборгованості за поставлений природний газ у квітні 2013 року на суму 924 248,06 грн. та з урахуванням сукупного індексу інфляції у вказаний період 101,09925029%;

за період з грудня 2013 року по лютий 2014 року - у сумі 21 638,81 грн. із заборгованості за поставлений природний газ у жовтні 2013 року на суму 1 657 884,47 грн. та з урахуванням сукупного індексу інфляції у вказаний період 101,305206%;

за період з січня 2014 року по лютий 2014 року - у сумі 16 365,72 грн. із заборгованості за поставлений природний газ у листопаді 2013 року на суму 2 042 650,50 грн. та з урахуванням сукупного індексу інфляції у вказаний період 100,8012%;

за лютий 2014 року - у сумі 21 993,89 грн. із заборгованості за поставлений природний газ у грудні 2013 року на суму 3 665 648,72 грн. та з урахуванням індексу інфляції у цьому місяці 100,6%.

Усього - 189 207,83 грн. (42 680,86 + 35 965,95 + 40 402,80 + 10159,80 + 21 638,81 + 16365,72 + 21 993,89 = 189 207,83).

Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково у сумі 189 207,83 грн.

Заявлене представником відповідача клопотання про зменшення пені на 65% задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, згідно з пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до підпункту 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 частина перша статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Отже, за змістом зазначених законодавчих норм та судового інтерпретаційного акту вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду і він, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав, за яких можливе її зменшення.

Приймаючи рішення за заявленим відповідачем клопотанням, суд враховує ту обставину, що заборгованість населення, бюджетних організацій по сплаті послуг з теплопостачання, наявність заборгованості перед відповідачем інших осіб, наявний у відповідача тяжкий фінансовий стан не є підставою для звільнення його від відповідальності за невиконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

За таких обставин обидві сторони, здійснюючи в однаковий період часу свою підприємницьку діяльність в рамках спірного договору, знаходились у рівних умовах з точки зору ризику своєї господарської діяльності, обтяженого низьким рівнем фінансових розрахунків з боку контрагентів як позивача так і відповідача.

Негативний вплив сучасної економічної кризи на фінансово-господарську діяльність торкнувся обох сторін, що у свою чергу стало наслідком збитковості обох господарюючих суб'єктів. Збитки позивача значно більші у порівнянні зі збитками відповідача.

Суд також приймає до уваги відсутність будь-якої оплати з боку відповідача за спірними поставками газу, відсутність доказів на підтвердження його намагань врегулювати спір у позасудовому порядку шляхом розстрочення чи відстрочення заборгованості, зміни порядку чи способу виконання зобов'язань, переводу боргу на інших осіб тощо.

З урахуванням викладеного, на фоні особливого загострення у країні питання щодо газопостачання суд не вбачає виняткових обставин, необхідних для зменшення пені.

Разом із цим відповідач не позбавлений можливості вирішити питання щодо зменшення пені безпосередньо з позивачем з використанням такого правового механізму, передбаченого статтею 605 Цивільного кодексу України, як припинення зобов'язання прощенням боргу

За викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 20219 254,40 грн., з яких: 18 535 723,01 грн. - сума основного боргу, 1 076 186,32 грн. - пеня, 418 137,24 грн. - 3% річних, 189 207,83 грн. - інфляційні втрати.

Відповідно до частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 73 000,70 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 78, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "ЖОВТОВОДСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА" (52204, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. 8 Березня, 42, ідентифікаційний код 23645975) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) основний борг у сумі 18 535 723,01 грн., 3% річних у сумі 418 137,24 грн., пеню у сумі 1 076 186,32 грн., інфляційні втрати у сумі 189 207,83 грн., судовий збір у сумі 73 000,70 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.07.2014 року.

Суддя І.І. Колісник