Ухвала суду № 39719866, 08.07.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/488/14-к

Номер провадження 11-кп/786/422/14

Категорія: ч. 3 ст. 185, т.з.

Головуючий у 1-й інстанції Личковаха О. О.

Доповідач ап. інст. Рябішин А. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 року м. ПолтаваКолегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого - судді Рябішина А.О.

суддів: Кожевнікова О.В. , Герасименко В.М.

з участю прокурора - Гомлі О.В.

при секретарі - Журі Н.Л.

обвинувачених - ОСОБА_2 , ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора прокуратури Хорольського району Полтавської області в особі державного обвинувача на вирок Хорольського районного суду Полтавської області від 08 квітня 2014 року та на ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2014 року про виправлення описки ,-

У С Т А Н О В И Л А:

Указаним вироком

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 гр.. України , з середньою освітою , працюючого охоронником ПП «Гранат-С» , одруженого , не судимого

Засуджено за ст.ст.185 ч.3 , 15 ч.3 - 185 ч.3 , 70 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі та на підставі ст..75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено виконання обов'язків передбачених п.п.3,4 ст.76 КК України.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Опришки Глобинського району Полтавської області , гр.. України з середньою освітою , одруженого , працюючого охоронником ПП «Гранат-С» , не судимого в силу ст..89 КК України , мешканця АДРЕСА_2

Засуджено за ст..185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі та відповідно до ст..75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік із покладенням обов'язків передбачених п.п.3,4 ст.76 КК України.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 , ОСОБА_3 визнано винуватими та засуджено за злочини вчинені за наступних обставин:

ОСОБА_2 , в січні 2014 року , у нічний час , працюючи охоронником та перебуваючи на робочому місці по охороні території зерносушильного комплексу ТОВ «Бурат-Агро» , діючи умисно , шляхом відмикання дверних запорів складу № 1 в с. Вишняки Хорольського району , таємно проник до приміщення складу та викрав 315 кг зерна кукурудзи 3 класу на суму 534,87 грн. , які наступного дня перевіз автомобілем до місця проживання.

ОСОБА_2 04 березня 2014 року , у вечірній час , працюючи охоронником та перебуваючи на робочому місці по охороні території зерносушильного комплексу ТОВ «Бурат-Агро» , діючи умисно , повторно , за попередньою змовою з ОСОБА_3 , шляхом відмикання дверних запорів складу № 1 в с. Вишняки Хорольського району , таємно проникли до приміщення складу та викрали 2 940 кг зерна кукурудзи 3 класу на суму 4992,12 грн. , які поклали до джгутових лантухів , після чого о 22-й годині мали намір вивезти з території комплексу , але не довели свої злочинні дії до кінця так як були затримані працівниками міліції.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2014 року виправлено описки у вказаному вироку шляхом внесення змін у вступній та двадцять п'ятому абзаці мотивувальної його частини статей обвинувачення ОСОБА_3 з помилково вказаних «ч. 1 ст. 309, ч.1 ст. 185 КК України» на правильні «ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч.3 КК України» ; у резолютивній частині вироку статей засудження ОСОБА_3 з помилково вказаних - « ст.. 185 ч.3 КК України » на правильні « ст.ст. 15, ч.3, 185 ч.3 КК України».

Не погоджуючись із вироком прокурор , що приймав участь у розгляді справи , подав апеляційну скаргу в якій просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок яким засудити обвинувачених до покарання обраного судом та звільнити від його відбування . В обґрунтування апеляції прокурор посилається на те , що викладені у вироку фактичні обставини відносно ОСОБА_3 свідчать про вчинення ним закінченого замаху на вчинення крадіжки з проникненням . Проте судом у резолютивній частині вироку неправильно застосовано ЗУ «Про кримінальну відповідальність» та не застосовано закону , який підлягає застосуванню , а саме: ч.3 ст.15 КК України. Крім того зазначає , що у вступній частині вироку невірно зазначено кваліфікацію вчиненого ОСОБА_3 злочину , а саме: ч.1 ст.309 , ч.1 ст.185 КК України замість ст..15 ч.3 - 185 ч.3 КК України . Невірно зазначена аналогічна кваліфікація і у мотивувальній частині.

В іншій апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2014 року про виправлення описки у вироку цього ж суду від 08 квітня 2014 року відносно обвинувачених , посилаючись на порушення судом положень частини першої статті 379 КПК України.

Інші учасники судового розгляду вирок суду не оскаржували.

Заслухавши суддю-доповідача , прокурора , який підтримав подані апеляції та просив їх задовольнити з наведених підстав , обвинувачених , які в цілому погоджувались із доводами прокурора , провівши судові дебати , заслухавши останнє слово обвинувачених , перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляцій , колегія суддів приходить до висновку , що апеляції прокурора підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Як убачається із змісту вироку , суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність винуватості обвинувачених ОСОБА_2 у вчиненні таємного викрадення чужого майна та замаху на таємне викрадення чужого майна , вчиненому повторно , з проникненням до приміщення та ОСОБА_3 у вчиненні замаху на таємне викрадення чужого майна з проникненням до приміщення. При цьому справа була розглянута в порядку ч.3 ст.349 КПК України. Правильність цих висновків і фактичні дії обвинувачених в апеляційному порядку не оскаржуються.

Доводи апеляційної скарги прокурора щодо неправильного застосування Закону України «Про кримінальну відповідальність» є обґрунтованими .

Відповідно пункту 1 частини першої статті 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність , що тягне за собою скасування або зміну судового рішення , є незастосування судом закону , який підлягає застосуванню.

Так із змісту вироку суду вбачається , що обвинуваченим ОСОБА_3 було вчинено один епізод незакінченого замаху (ст..15 ч.3 КК) на таємне викрадення чужого майна з проникненням у приміщення.

Проте суд першої інстанції вірно встановивши фактичні обставини вчиненого ОСОБА_3 діяння та надавши їм вірну юридичну оцінку у мотивувальній частині вироку , невірно кваліфікував дії обвинуваченого у резолютивній частині. Так замість кваліфікації дій обвинуваченого за ч.3 ст.15 - 185 ч.3 КК України , суд помилково кваліфікував його дії як закінчений злочин за ст..185 ч.3 КК України , що вказує на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи вищевикладене вирок суду підлягає зміні у зв'язку із необхідністю перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 із ст..185 ч.3 КК України на ст..ст.15 ч.3 - 185 ч.3 КК України.

Доводи апеляції прокурора про необхідність постановлення нового вироку не заслуговують на увагу , оскільки суд апеляційної інстанції перекваліфіковує дії обвинуваченого на менш тяжкий злочин ніж той за яким його дії були кваліфіковані судом першої інстанції.

Вирішуючи питання щодо доводів апеляційної скарги про скасування ухвали Хорольського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2014 року про виправлення описки у вироку від 08 квітня 2014 року , колегія суддів вважає , що вони є частково обґрунтованими , оскільки допущена судом у вироку описка у вигляді випадкового зазначення у вступній частині про вчинення ОСОБА_3 злочину за ст..ст.309 ч.1 , 185 ч.1 КК України та у мотивувальній аналогічних статей призводить до неправильного сприйняття тексту судового рішення.

Що ж стосується виправлення описки у резолютивній частині рішення і здійснення судом у стадії виправлення описки фактично зміни кваліфікації , то в цій частині суд першої інстанції допустив порушення , оскільки втрутився у питання зміни правової кваліфікації вчиненого злочину , що є , після його постановлення судом першої інстанції , виключною компетенцією апеляційного суду.

На думку колегії суддів в порядку ст..404 КПК України підлягає виключенню із мотивувальної частини вироку суду описання об'єктивної сторони вчинених обвинуваченими злочинів , а саме: абзацу першого сторінки першої слова: «Згідно з обвинувальним актом ……» і далі по тексту.

Керуючись ст. ст. 404,405,407,413,419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду Полтавської області , -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги прокурора прокуратури Хорольського району Полтавської області задовольнити частково;

Ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2014 року про виправлення описки у вироку Хорольського районного суду Полтавської області від 08 квітня 2014 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині виправлення помилки в резолютивній частині щодо кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ст.15 ч.3 - 185 ч.3 КК України - скасувати;

Вирок Хорольського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2014 року відносно ОСОБА_3 змінити;

Перекваліфікувати дії ОСОБА_3 із ст..185 ч.3 КК України на ст..ст.15 ч.3 - 185 ч.3 КК України та призначити йому покарання за вказаною статтею 3 (три) роки позбавлення волі;

В порядку ст..404 КПК України виключити із мотивувальної частини вироку суду абзац перший слова: «Згідно із обвинувальним актом …….» і далі по тексту;

В іншій частині вирок суду та ухвалу від 17 квітня 2014 року залишити без змін;

Судді:

Рябішин А.О. Кожевніков О.В. Герасименко В.М.