Ухвала суду № 39717171, 01.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2014 року

справа № 808/8877/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 04.02.2014р. у справі №808/8877/ 13-а

за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об’єднання «Моліс»

до:

про:

Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

18.11.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об’єднання «Моліс» (далі – ТОВ «ВО «Моліс») за допомогою засобів поштового зв’язку звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі – ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, судом першої інстанції адміністративний позов зареєстровано 21.11.2013р. /а.с. 2-6,115 том 1/.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.11.2013р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №808/8877/13-а та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 том 1/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві з урахуванням уточнень позову / а.с. 122-126 том 1/ на те, що в результаті проведеної відповідачем камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (далі – ПДВ) за серпень 2013р., податковим органом було зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за серпень 2013р. на загальну суму 14985 грн., внаслідок формування податкового кредиту з ПДВ на зазначену суму за рахунок податкових накладних з датою виписки понад 365 днів, що було відображено в акті перевірки №52211/32835306 від 18.10.2013р., на підставі якого податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000452211 від 05.11.2013р., яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача з ПДВ у загальній сумі 18731 грн., позивач вважає висновки податкового органу, які зазначені у акті перевірки №52211/32835306 від 18.10.2013р., та прийняте відповідачем за результатами перевірки податкове повідомлення - рішення №0000452211 від 05.11.2013р. необґрунтованими та безпідставними з огляду на те, що у вересні 2013р. позивачем, який є молокопереробним підприємством, було подано відповідачу уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виявленням в податкових деклараціях за травень, липень, серпень, вересень 2012р. та лютий 2013р. помилок щодо відображення індивідуальних податкових номерів контрагентів та періодів виписки ними податкових накладних, при цьому показники податкових зобов’язань з ПДВ за цей період не корегувались, що свідчить про те, що надані у вересні 2013р. уточнюючі розрахунку жодним чином не вплинули на розрахунки з бюджетом та на розмір раніше визначених позивачем податкових зобов’язань за ці періоди, тому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача №0000452211 від 05.11.2013р..

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.02.2014р. у справі №808/8877/13-а позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №0000452211 від 05.11.2013р.. (суддя Лазаренко М.С. ) / а.с. 117-119 том 2/.

Відповідач, не погодившись з постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.02.2014р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 124-127 том 2/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 04.02.2014р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 04.02.2014р. у даній справі скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заявлених позивачем позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача та посилаючись на те, що судом під час розгляду справи було з’ясовано усі фактичні обставини та постановлено обґрунтоване рішення без порушення норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 04.02.2014р. у даній справі залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача та позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «ВО «Моліс», ідентифікаційний код 32835306 зареєстровано як юридична особа 23.01.2004р. виконавчим комітетом Запорізької міської ради, та як платник податків, у тому числі ПДВ, перебуває на податковому обліку у відповідача, основними видами діяльності позивача у даній справі є перероблення молока, виробництво масла та сиру, оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами / а.с. 8-10 том 1/.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ ТОВ «ВО «Моліс» за серпень 2013р. за результатами якої було складено акт №52211/32835306 від 18.10.2013р. (далі – акт перевірки)

Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки / а.с. 13-16 том 1/ податковим органом за результатами перевірки було зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за серпень 2013р. на загальну суму 14985 грн., внаслідок формування податкового кредиту з ПДВ на зазначену суму за рахунок податкових накладних з датою виписки понад 365 днів.

На підставі акту №52211/32835306 від 18.10.2013р. за результатами перевірки податковим органом, відповідачем у справі, було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000452211 від 05.11.2013р. / а.с. 17 том 1/, яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача з ПДВ у загальній сумі на 18731 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) – 14985 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) – 3746 грн.

Під час розгляду даної адміністративної справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що у вересні 2013р. позивачем, який є молокопереробним підприємством, було подано відповідачу уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виявленням в податкових деклараціях за травень, липень, серпень, вересень 2012р. та лютий 2013р., у яких підприємством були виправлені та зазначені правильні записи по операціям з контрагентами у ці періоди в частині виправлення (правильного визначення) індивідуальних податкових номерів контрагентів та вірного зазначення дати видачі відповідних податкових накладних, при цьому показники податкових зобов’язань з ПДВ за цей період не корегувались, що свідчить про те, що надані у вересні 2013р. уточнюючі розрахунку жодним чином не вплинули на розрахунки з бюджетом та на розмір раніше визначених позивачем податкових зобов’язань за ці періоди, зазначені обставини підтверджуються належними письмовими доказами, які були надані суду під час розгляду даної справи, ним досліджені та долучені до матеріалів справи, у тому числі - копій загальних податкових декларацій та податкових декларацій (переробного підприємства за травень, липень, серпень вересень 2012р. та лютий 2013р., копій уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань за вищезазначені періоди, які були подані позивачем у вересні 2013р. , копій податкових накладних / а.с. 18-112 том 1, а.с. 139-177 том 1, а.с. 184-250 том 1, а.с. 1-88 том 2, а.с. 94-113 том 2/.

Отже враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом у судовому засіданні під час розгляду справи, та приймаючи до уваги норми чинного податкового законодавства, які визначають порядок формування податкового кредиту та наявність підстав та порядок здійснення бюджетного відшкодування, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про те, позивачем з дотриманням всіх законодавчо встановлених приписів правомірно відображено суми ПДВ в податковому обліку та сформовано податковий кредит, а відповідачем у справі, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб’єкта владних повноважень, в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, не було доведено порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України та правомірності прийняття ним податкового повідомлення-рішення №0000452211 від 05.11.2013р., а тому судом першої інстанції постановлено у справі правильне рішення про задоволення заявлених позивачем позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 21.11.2013р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.02.2014р. у справі №808/8877/13-а – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено – 03.07.2014р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко