Ухвала суду № 39717044, 20.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 травня 2014 рокусправа № 2а/0470/14165/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької південної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року за позовом Відкритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого машинобудування" до Криворізької південної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Криворізький завод гірничого машинобудування" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Криворізькою південною міжрайонною Державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби України від 19 жовтня 2012 року № 0001682301, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 207 001,00 грн., в т.ч. за основним платежем у розмірі 207 000,00 грн., за штрафними санкціями у розмірі 1,00 грн.; № 0001692301, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 160 041,00 грн., в т.ч. за основним платежем у розмірі 160 040,00 грн., за штрафними санкціями у розмірі 1,00 грн.; № 0001702301, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 458 621,00 грн, в т.ч. за основним платежем у розмірі 458622,00 грн., за штрафними санкціями у розмірі 1,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що податкові повідомленням-рішення прийнято необґрунтовано та з порушенням норм податкового законодавства. Так, посилання відповідача в акті перевірки, на нікчемність правочинів є безпідставними, оскільки останні не були визнані недійсними в судовому порядку, а реальне виконання господарських договорів підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Криворізька південна міжрайонна Державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби України звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апелянт зазначає, що первинні документи, які були надані в ході перевірки, оформлені не належним чином, тобто не несуть юридичної сили та не можуть бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, у період з 15 жовтня 2012 року по 19 жовтня 2012 року Криворізькою південною міжрайонною Державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого машинобудування" з питань дотримання формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ за період діяльності з 01 січня 2011 року по 28 лютого 2012 року, за результатами якої складено акт 776/222/00211174 від 26 жовтня 2012 року, яким зафіксовано, зокрема, порушення ст. 22, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, 198.2, 198.3 п. 198.4 ст. 198, Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI в результаті чого було занижено податок на додану вартість за січень 2011 року у сумі 207 000,00 грн. та за лютий 2011 року 160 040,00 грн.; п. 14.1.27 ст. 14, пп. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України та пп.3.1, ст. 3, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року, в результаті чого було занижено податок на прибуток за І квартал 2011 року у сумі 458 621,00 грн. На підставі зазначеного акту перевірки 19 листопада 2012 року відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення - рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо нікчемності угод, укладених позивачем з його контрагентами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками та зазначає, що статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Так, нікчемними законом визначені правочини щодо яких недодержаний сторонами вимоги закону про його нотаріальне посвідчення (ст. 220 Цивільного кодексу України), правочини, вчинені малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без подальшого його схвалення батьками (усиновлювачами) - ст. 221 Цивільного кодексу України, правочини, вчинені без дозволу органу опіки та піклування (ст. 224 Цивільного кодексу України), правочини, які вчинені недієздатною фізичною особою при відсутності схвалення опікуном (ст. 226 Цивільного кодексу України), правочини, які порушують публічний порядок (ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України). Відповідно до ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до статті 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, визначаючи об'єкт оподаткування з податку на прибуток, слід керуватися нормами п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року, в якій зазначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

З вищенаведених норм Закону вбачається, що правомірним є віднесення до валових витрат будь-яких сум витрат за наступних умов:

- товари (послуги), які придбаваються повинні в подальшому використання у власній господарській діяльності;

- витрати повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку;

- на такі витрати не поширюються обмеження, викладені в п. 5.3. - 5.8. Закону.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в матеріалах справи, Відкритим акціонерним товариством "Криворізький завод гірничого машинобудування" було у повному обсязі доведено правомірність віднесення до складу валових витрат витрати по закупівлі товару у підприємств-контрагентів: товариства з обмеженою відповідальністю "ПК "Континент" і товариства з обмеженою відповідальністю "Стальторг" та на підтвердження своєї позиції надані всі первинні документи, що підтверджують господарські відносини з ними.

Таким чином, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про не доведення податковим органом нікчемності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, а тому спірні податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Криворізької південної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року у справі 2а/0470/14165/12 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко