Постанова № 39717021, 12.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2014 року

справа № 804/375/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року у справі №804/375/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» до Дніпропетровської митниці Міндоходів України про визнання протиправним та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» звернулося до суду з позовом в якому, з урахуванням уточнень (а.с.111), просило визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні товарів №110100000/2013/00521/1 від 19 вересня 2013 року Дніпропетровської митниці Міндоходів України; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів 110100000/2013/200427/1 від 19 вересня 2013 р. Дніпропетровської митниці Міндоходів України.

В обґрунтуванні позову позивач посилався на те, що ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною зовнішньоекономічного контракту. Надані для митного оформлення документи є достатніми для застосування основного методу визначення митної вартості, а також дозволяють обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом. Митниця, без достатніх для цього підстав, при коригуванні митної вартості товару, застосувала резервний метод визначення митної вартості товару.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постанова суду мотивована правом митного органу самостійно визначити митну вартість товарів, у разі виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення такої вартості товарів декларантом у митній декларації. У спірному випадку декларантом на вимогу митниці не надано усіх витребуваних документів, а надані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, яка задекларована позивачем, що і стало обґрунтованою підставою для визначення відповідачем митної вартості товарів за резервним методом.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з’ясування обставин справи, просило скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо ненадання декларантом усіх необхідних документів для визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту). Крім цього, заявник апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що приймаючи рішення про коригування митної вартості, Митниці прийняла до уваги митну декларацію, за якою здійснено митне оформлення фактично іншого товару.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної

інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що на виконання контракту купівлі продажу №YF0806-10 від 08.06.2010 року, ТОВ «Торговий дім Профіль України» отримало від фірми «HANGZHOU YONZHAN TRADING Co., LTD» (КНР) товар наступної номенклатури: оцинкована сталь методом гарячого цинкування в рулонах товщиною0,45 мм, оцинкована сталь методом гарячого цинкування в рулонах товщиною 0,55 мм, оцинкована сталь методом гарячого цинкування в рулонах товщиною 0,60 мм, оцинкована сталь методом гарячого цинкування в рулонах товщиною 0,65 мм. 19.09.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України».

З метою митного оформлення товарів Товариство подало до Дніпропетровської митниці митну декларацію № 110100000/2013/229354 разом з документами:

- картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 03.12.2012 року №110/2012/0001937;

- залізнична накладна для внутрішнього сполучення;

- коносамент;

- банківські платіжні документи;

- прейскурант цін (прайс-лист виробника) від 20.06.2013 року;

- виписки з бухгалтерської документації;

- розрахунок ціни (калькуляція);

- рахунок-фактура (інвойс);

- пакувальний лист від 08.06.2013 року;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 05.06.2013 року №99;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) від 08.06.2010 № YF0806-10;

- сертифікат про походження товару № ССРІТ125637553 від 20.06.2013 року;

- сертифікат якості № 110705С від 18.06.2013 року;

- єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів № 110100000/0665 від 17.09.2013 року;

- копія митної декларації країни відправлення № 310130130518805216 від 01.07.2013року.

Визначення позивачем митної вартості в митній декларації відбулось за основним методом - за ціною договору (контракту).

Під час здійснення перевірки декларації з доданими до неї документами Митницею було встановлено розбіжності, а саме:

1. в інвойсі TR110705A від 20.06.2013 року, пакувальному листі до нього, сертифікаті якості № 110705А від 20.06.2013 року та сертифікаті про походження №ССРІТ125637553 від 20.06.2013 року зазначено інше підприємство – отримувач;

2. в платіжному дорученні №288 від 07.06.2013 року та Swift №1602 від 07.06.2013 року вказано іншій інвойс (№TR110705 від 05.06.2013 року).

3. згідно із п.3 ст.337 МК України проведений контроль співставлення-автоматизоване порівняння даних, які містяться в електронних копіях ВМД. Наявна у митного органу інформація щодо митної вартості подібних товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Так, рівень заявленої декларантом митної вартості становить 0,751 дол.США за кг., а рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, оформлених за ВМД №101060000/2013/15518 від 04.09.2013р., що визнана митним органом та розрахована декларантом за ціною угоди, становить 0,85дол.США за кг.

З огляду на встановлені розбіжності, Митниця запропонувала декларанту надати додаткові документи, а саме виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с.13).

Товариством не надані документи, запитувані митницею, з тих підстав, що декларантом надано документи, вичерпний перелік яких визначено ст..53 МК України (а.с.54-55).

З огляду на не надання декларантом витребуваних документів, які б підтверджували заявлену митну вартість товару, митним органом прийнято рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару № 101060000/2013/15518 від 04.09.2013 року, відповідно до якого митну вартість скориговано до 0,85 доларів США/кг на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням другорядного резервного методу.

У зв'язку з прийняттям митницею рішення про визначення митної вартості товару, за вантажною митною декларацією було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови № 110100000/2013/00521 від 19.09.2013 року.

Правомірність та обґрунтованість рішень Митниці про коригування митної вартості товару, про відмову у митному оформлені товару (картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення), є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зазначені рішення відповідача прийняті на підставі та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, оскільки надані позивачем документи не підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, яка зазначена в Декларації митної вартості.

З такими висновками суду першої інстанції, в повній мірі, суд апеляційної інстанції не може погодитися з наступних підстав.

Так, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. В той же час, такі повноваження митним органом мають реалізовуватися виключно на підставі та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України.

Відповідно до ст..49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно із ч.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган, відповідно до ч.5 ст.54 МК України має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст..53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) здійснювати коригування митної вартості товарів.

Згідно із ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, вказаними нормами матеріального права визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний орган зобов’язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено випадки коли орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Так, відповідно до п.2 ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як зазначено вище, фактично підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки Митниці про те, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності, а також не надання на вимогу Митниці додаткових документів.

Отже, враховуючи обставини, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості, визначальним у цій справі є встановлення обставин, які свідчать про наявність у Митниці обґрунтованих підстав вважати, що подані позивачем документи містять розбіжності або не підтверджують заявлену митну вартість, а також наявність у Митниці правових підстав для витребування додаткових документів.

Як зазначено вище, Митним кодексом України визначено підстави, за наявності яких Митниця має право витребувати додаткові документи, а саме якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Як вбачається з повідомлення (а.с.13), Митницею встановлено розбіжності, які полягають у тому, що по-перше: в інвойсі TR110705A від 20.06.2013 року, пакувальному листі до нього, сертифікаті якості № 110705А від 20.06.2013 року та сертифікаті про походження №ССРІТ125637553 від 20.06.2013 року зазначено інше підприємство – отримувач. По-друге, в платіжному дорученні №288 від 07.06.2013 року та Swift №1602 від 07.06.2013 року вказано іншій інвойс (№TR110705 від 05.06.2013 року).

Позиція Митниці щодо наявності розбіжностей в частині визначення підприємства-отримувача, полягає у тому, що в інвойсі, пакувальному листі до нього, сертифікаті якості вказано покупця підприємство «Profil Ukrainy» («Профіль України»), в той час як декларантом товару зазначено ТОВ «Торговий Дім профіль України» («Torgovij Dom Profil’ Ukrainy» Ltd»).

Відсутність в назві підприємства слів «Торговий Дім» не позбавляло можливості Митницю встановити правильну назву підприємства-отримувача, оскільки у зазначеному Митницею інвойсі, на підставі якого оформлено пакувальний лист, видано сертифікат, зазначено номер зовнішньоекономічного контракту, дату його укладенні (а.с.34-37, 46-49). У свою чергу, зовнішньоекономічним контрактом визначено сторони угоди, у тому числі покупця - ТОВ «Торговий Дім профіль України» («Torgovij Dom Profil’ Ukrainy» Ltd»).

Отже, встановлені Митницею обставини не можливо визнати розбіжностями у поданих документах, що б могло свідчити про неправильність визначення декларантом митної вартості товарів та бути підставою для витребування додаткових документів з метою підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Посилання Митниці на те, що в платіжному дорученні №288 від 07.06.2013 року та Swift №1602 від 07.06.2013 року вказано іншій інвойс (№TR110705 від 05.06.2013 року), ніж інвойс, на підставі якого здійснена оплата (№ TR110705 А від 20.06.2013 року), колегія суддів вважає необґрунтованим з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що поставлений товар оплачено позивачем на підставі інвойсу №TR110705 А від 20.06.2013 року (а.с.34-35). Вартість товару, згідно з вказаним інвойсом визначена у сумі 76398,95дол.США, яка і відображена позивачем у митній декларації (а.с.10). Під час виконання контракту позивачем, платіжним дорученням №288 від 07.06.2013р., здійснено передоплату у розмірі двох відсотків вартості товару – 4558,50 дол.США. Передоплату здійснено на підставі інвойсу №TR110705 від 05.06.2013 року, який відповідно і зазначений у платіжному дорученні №288. Платіжним дорученням в іноземній валюті №383 від 03.09.2013р. позивачем було здійснено доплату за вказаною поставкою 71840,45дол.США (в платіжному дорученні зазначений номер інвойсу - №TR110705 А від 20.06.2013 року). Таким чином, загальна сума оплати становить 76398,95дол.США (4558,50 дол.США + 71840,45дол.США), яка і відображена у Митній декларації. Про вказані обставини Митницю було повідомлено декларантом листом від 19.09.2013р. (а.с.54).

Посилання представника відповідача на те, що такі умови розрахунків не передбачено зовнішньоекономічним контрактом колегія суддів вважає безпідставними, оскільки цим контрактом не визначено і неможливість здійснення такого порядку розрахунків. Єдиною вимогою контракту (Специфікація №99 від 05.06.2013р.) є здійснення 100% передоплати за товар, що і було здійснено позивачем шляхом оплати двох інвойсів (рахунків) на загальну суму 76398,95дол.США.

Отже, висновки Митниці щодо наявності розбіжностей в поданих документах, а саме в платіжному дорученні №288 від 07.06.2013 року та Swift №1602 від 07.06.2013 року вказано іншій інвойс (№TR110705 від 05.06.2013 року), є необґрунтованими.

За таких обставин, враховуючи суть та зміст зазначеного повідомлення, колегія суддів вважає, що у Митниці були відсутні правові підстави для витребування додаткових документів та відсутні підстави стверджувати про те, що наданні декларантом документи мають розбіжності, що у свою чергу свідчить не правильність визначення декларантом митної вартості товару.

При цьому, сам факт наявності у митного органу інформації про вартість раніше розмитнених товарів, не може бути підставою для відмови у визнанні визначеної декларантом митної вартості, оскільки це не передбачено ст.54 МК України.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність у Митниці правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та, з урахування не надання таких документів, повноважень у митного органу для невизнання заявленої митної вартості та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Крім цього, не може колегія суддів погодитись і з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості рішення про коригування митної вартості в частині визначення митної вартості наданого до оформлення позивачем товару.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідачем митну вартість товарів, що імпортуються було визначено за методом 6 (резервний метод) із застосуванням наявної інформації щодо вартості товару та цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, а саме відомості вантажної митної декларації №101060000/2013/15518 від 04.09.2013р.

Як вбачається з Інформації (а.с.124 звор.), згідно з вказаної ВМД митному оформленню підлягав товар – сталь оцинкована в котушках: розмір 0,36х1000мм – 36 котушок – 145,595 тн розмір 0,4х1250мм-13 котушок-64971 тн розмір 0,45х1250мм – 5 котушок-24,216 тн розмір 0,5х1250мм – 4 котушки – 19825тн. Прокат плоский гарячого цинкування в котушках (SGCC) стандарт GB/Т12754-2006 марка сталі Q195 (покриття цинком 50г/м кв). Виробник: SHANDONG YUANDA STEEL SHEET SCIENCE & TECHOLOGY CO, LTD. Торговельна марка: нема даних. Країна виробництва: CN.

У спірному випадку позивачем надано до митного оформлення прокат плоский з нелегованої сталі, з покриттям цинком (плакований), шляхом занурення в розплавлений цинк, марка сталі SGCC, ступінь покриття Zn60 г/м2, завширшки 1000мм. Згідно з інвойсом №TR110705 А від 20.06.2013 року «Опис товару» прокат поставляється у вигляді рулонної сталі. Згідно калькуляції собівартості на рулонну сталь (а.с.31), прокат має стандарт JIS G 3302.

Отже, з наведеного вбачаться різниця у формі поставки прокату «котушки» - «рулонна сталь», ступіні покритті цинком, стандартах GB/Т12754-2006 - JIS G 3302.

Таким чином, з прийнятої Митницею до уваги ВМД№101060000/2013/15518 від 04.09.2013р. не можливо стверджувати, що ці товари є однотипними за своїми технічними характеристиками та функціонального призначення, що не дозволяє стверджувати, що товар має оцінюватися в одній ціновій категорії.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що рішення Митниці про коригування митної вартості товару прийнято відповідачем без достатніх на те правових підстав, які визначені Митним кодексом України, є необґрунтованим, у зв’язку з чим підлягає скасуванню як протиправне.

Наслідком скасування рішення про коригування митної вартості є скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оскільки її видано у зв’язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те. що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для його скасування постанови, в оскарженій частині, з прийняттям нової постанови, в цій частині, про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1, ст. 198, ст. 202, ст.ст.205, 207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року у справі №804/375/14 – скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Рішення Дніпропетровської митниці Міндоходів України про коригування митної вартості товарів №110100000/2013/200427/1 від 19 вересня 2013р. та картку відмови у митному оформленні товарів №110100000/2013/00521/1 від 19 вересня 2013 року – визнати протиправними та скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст постанови виготовлено 16.06.2014 р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк