Ухвала суду № 39716984, 29.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 квітня 2014 рокусправа № 804/6851/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року у справі № 804/6851/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ЕЙС ЛТД" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ЕЙС ЛТД" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0001192206 від 30 квітня 2013 року, яким нараховано податкове зобов'язання із податку на додану вартість у загальній сумі 30 366 грн., з яких за основним платежем (збільшено податкове зобов'язання) у розмірі 24 293 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6 073 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань здійснення експортних операцій та їх відображення в податковому обліку за період лютий 2012 року. Позивач не згоден з порушеннями, які виявили перевіряючи під час проведеної перевірки та вважає, що вимог діючого законодавства не порушував.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Апелянт зазначає, що судом не прийняті до уваги обставини, які свідчать про укладення договорів між позивачем та його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Бріз-2011» без мети настання реальних наслідків.

У судовому засіданні сторони доводи, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї підтримали в повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ЕЙС ЛТД» зареєстровано розпорядженням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19 березня 1993 року та взято на податковий облік до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області 31 березня 1993 року за №1795. Відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань здійснення експортних операцій та їх відображення в податковому обліку за період лютий 2012 року. Порушення, виявлені під час перевірки, знайшли своє відображення в акті перевірки від 15 квітня 2013 року №2074/226/19431932, а саме: п.198.6. СТ.198 Податкового Кодексу України від 02 грудня 10 за № 2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до завищення податкового кредиту за лютий 2012 року на 24 293,33 грн. На підставі вказаного акту відповідачем винесене спірне податкове повідомлення-рішення від 30 квітня 2013 року №0001192206, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання із податку на додану вартість у загальній сумі 30 366 грн. за основним платежем 24 293 грн. та штрафних санкцій у розмірі - 6 073 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст.198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1. ст.193 цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим пунктом документами (п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону "Про податок на додану вартість").

В даному акті перевірки зазначено, що працівники податкового органу не мали можливості підтвердити взаємовідносини позивача з ТОВ "Бріз-2011", оскільки станом на 05.04.2013 року підприємство мало стан - " 16" - припинено (ліквідовано, закрито).

Суд критично відноситься до даних висновків відповідача, оскільки між ТОВ "ФІРМА ЕЙС ЛТД" та ТОВ "Бріз-2011" було укладено договір купівлі-продажу №164 від 01.12.2011 року та згідно видаткової накладної від 31 січня 2012 року №2201 було поставлено "холодильник проміжний 288-299 (8419500000)" у кількості 2 одиниці та "сальник в зборі 71-2-2 (8484100090)" у кількості 4 одиниці на загальну суму 145 760 грн., у тому числі ПДВ 24 293,33 грн. Отримання товару та облік їх в бухгалтерському обліку підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку №281 "Товари на складі" за період 30.01.2012 року - 01.02.2012 року. Розрахунки за отриманий товар були проведені у безготівковій формі грошовими коштами на рахунок ТОВ "Бріз-2011", що підтверджується платіжним дорученням від 02.04.2012 року №12. Відповідно до декларації з ПДВ за лютий 2012 року, згідно додатку №5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" позивачем по контрагенту ТОВ "Бріз-2011" було сформовано податковий кредит у розмірі ПДВ 24 293,33 грн. на підставі податкової накладної від 31.01.2012 року №2201 на загальну суму 145 760 грн.

Відповідно до відомостей Інформаційно-ресурсного центру ТОВ "Бріз-2011" було ліквідовано 30 жовтня 2012 року, у зв'язку із визнаннями його банкрутом. Господарським судом Дніпропетровської області 27 липня 2012 року порушена справа №24/5005/6406/2012 за заявою ТОВ "Терсіт-фінанс" до ТОВ "Бріз-2011" про визнання банкрутом. (а.с.90-91). Відтак, матеріалами справи підтверджується висновок суду першої інстанції щодо повноцінного ведення господарської діяльності ТОВ "Бріз-2011" на момент здійснення правочину - 31 січня 2012 року. Придбане холодильне обладнання у подальшому було використане ТОВ "ФІРМА ЕЙС ЛТД" на підставі контракту від 05.01.2012 року №8 з ТОВ "Джорджиан Манганезі" (Грузія, м.Зістофоні). На підставі заявки на здійснення міжнародного перевезення від 18.01.2012 року №4, транспортування товару було здійснено ТОВ "Орлі-С Компанія" (договір від 10.11.2010 року №68/3, рахунок фактура від 25.01.2012 року №4/1) зі складу позивача на митницю та після його оформлення на митниці, товар було доставлено на склад покупця - ТОВ "Джорджиан Манганезі", що підтверджується ВМД від 01.02.2011 року. (а.с.97, 101-115)

Таким чином, наведені вище докази господарської діяльності позивача з ТОВ "Бріз-2011" спростовують припущення відповідача щодо заниження податкових зобов'язань з ПДВ за рахунок вчинення завідомо збиткових операцій. Відтак, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не можуть бути підставами для скасування оскарженого судового рішення.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року у справі № 804/6851/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко