Ухвала суду № 39716956, 10.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2014 рокусправа № 804/2117/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна середня загальноосвітня школа №5" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року у справі № 804/2117/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна середня загальноосвітня школа №5" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна середня загальноосвітня школа №5" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 0002212303 від 07 грудня 2012 року про застосування штрафних санкцій на суму 9986,74 грн. за порушення п.2.8, п.3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна середня загальноосвітня школа №5" звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Апелянт зазначає, що при застосуванні адміністративно - господарських санкцій необхідно керуватися ч.1 ст. 250 Господарського Кодексу України у відповідності до якої строк притягнення позивача до відповідальності вже сплив.

У судовому засіданні сторони доводи, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї підтримали в повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 04 грудня 2012 року проведена перевірка з питань дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками. В ході перевірки було встановлено порушення позивачем п. 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Національного банку України № 637 від 15 грудня 2004 року , а саме: наявність видаткового касового ордеру від 22 березня 2011 року на суму 4993,37 грн., в якому відсутній підпис отримувача коштів - директора школи ОСОБА_1, що дає підстави вважати перебування в касі підприємства цієї суми понад встановленого ліміту, про що складено акт № 0122/04/62/22/24985012. 07.12.2012 року на підставі вищезазначеного акту відповідачем було винесено спірне податкове повідомлення - рішення № 0002212303, яким згідно з п. 2.8, п. 3.5 Положення № 637, на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України та згідно з абз. 2 ст. 1 Указу № 436/95 до позивача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки в розмірі 9986,74 грн.

Відмовляючи у задоволенні вимог суд першої інстанції виходив з правомірності спірного податкового - повідомлення рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Правовідносини у сфері здійснення операцій з готівкою в національній валюті між суб'єктами господарювання врегульовано Положенням № 637.

Відповідно до п. 1.2 розділу 1 Положення № 637 готівка (готівкові кошти) - грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі обігові, пам'ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами; каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі; касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси; ліміт залишку готівки в касі (далі - ліміт каси) - граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.

Згідно п. 2.7 розділу 2 Положення № 637 виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення.

Пунктом 2.8 розділу 2 Положення № 637 встановлено, що підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

Абзацами 2-3 п. 2.8 розділу 2 Положення № 637 здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Відповідно п. 5.8 розділу 5 Положення № 637 якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною.

Згідно п. 3.5 розділу 3 Положення № 637 у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Абзацами 2-4 п. 3.5 розділу 3 Положення № 637 передбачено, що для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача. Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу або за окремою видатковою відомістю. Якщо підприємство (підприємець) надає держателям спеціальних платіжних засобів послуги з видачі готівки за допомогою платіжного термінала (імпринтера), то на підставі квитанцій платіжного термінала (сліпів) таким підприємством складається видатковий касовий ордер на загальну суму проведених операцій за день та здійснюється відповідний запис у касовій книзі.

Згідно п. 7.24 розділу 7 Положення № 637 у разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Так, перевіркою встановлено та знайшло своє підтвердження в матеріалах адміністративної справи, ліміт залишку готівки в касі на підприємстві складає 0.00 грн. Згідно касового ордеру № 24 від 22.03.2011 року, який не підтверджено підписом отримувача коштів, видача готівки склала 4 993,37 грн. Згідно касової книги підприємства, залишок готівки на кінець дня склав 0.00 грн.

Отже, відповідачем правомірно було здійснено висновок про перевищення ліміту залишку готівки в касі в сумі 4993,37 грн., оскільки для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові ордери, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача, а тому згідно абз. 2 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95 застосовується штрафна фінансова санкція у вигляді штрафу у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки, що складає 9986,74 грн.

Що стосується пропуску строку застосування адміністративно - господарських санкцій, слід зазначити наступне, що згідно Закону Україну «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» від 02.12.2010 року № 2756-VІ» на штрафні санкції не поширюється дія у часі.

Щодо посилань позивача на ту обставину, що на час вчинення порушення в навчальному процесі були канікули, суд зазначає, що канікули не є вихідними та святковими днями, а тому п.5.9 розділу 5 Положення № 637 до спірних правовідносин застосовуватись не може.

Таким чином, колегія суддів вважає, що спірне податкове - повідомлення рішення винесене правомірно та з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому скасуванню не підлягає.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна середня загальноосвітня школа №5" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року у справі № 804/2117/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко