Постанова № 39715311, 03.07.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 р. Справа № 804/8130/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С. при секретарі - Варушка Ю.А. за участю: представника позивача - Фат Л.М. представника відповідача - Кононовича Є.П. представника третьої особи - Запари Н.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Житловик», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Верхньодніпровська районна рада Дніпропетровської області про надання дозволу на погашення податкового боргу платника податків за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року позивач на виконання своїх владних повноважень звернувся з вищезазначеним адміністративним позовом. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що відповідачем за результатами діяльності надавались до податкової інспекції податкові декларації з ПДВ, в яких декларувались відповідні суми податків, які необхідно сплатити до бюджету. Станом на 22.05.2014 року у КП «Житловик» наявний податковий борг в сумі 1410769,68 грн. 03.10.2006 року в державному реєстрі застав рухомого майна, було внесено запис про податкову заставу, об'єктом обтяження якого є активи платника податків.

Позивач в позові зазначив, що згідно інформації УДАІ ГУ МВС України у відповідача станом на 23.05.2014 р. обліковується транспортний засіб (номерний знак - АЕ 5386 ВВ, марка - КАМАЗ 43253, 2006 року випуску), на яке може бути звернуто стягнення. За період з 2009 року по 2014 рік податковий борг відповідача збільшується. Враховуючи, що заходи щодо стягнення податкового боргу, не призвели до повного погашення відповідачем податкового боргу, позивач просив суд надати дозвіл на погашення податкового боргу КП «Житловик» за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити, з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав та зазначив, що дійсно транспортний засіб КАМАЗ 43253, держаний номер АЕ 5386 ВВ перебуває в експлуатації КП «Житловик», але належить Верхньодніпровській районній раді Дніпропетровської області. Надання судом дозволу на погашення податкового боргу КП «Житловик» за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі призведе до негативних наслідків, оскільки цей транспортний засіб збирає та вивозить сміття двох населених пунктів де мешкає близько десяти тисяч чоловік.

В судовому засіданні представник третьої особи позовні вимоги не визнала та зазначила, що дане майно перебуває в комунальній власності міста, а ДП «Житловик» є його балансоутримувачем. Автомобіль КАМАЗ, державний номер АЕ 5386 ВВ, це єдина сміттєзбиральна машина для двох населених пунктів де мешкає близько десяти тисяч чоловік, збирання і вивезення сміття є невідкладною послугою для населення цих громад. Відтак, на думку третьої особи, майно не може бути реалізоване, оскільки не належить відповідачу, а тому також просила суд у задоволенні позову відмовити. Представник третьої особи надала суду копію рішення про внесення змін до районної міжгалузевої Програми щодо надання фінансової підтримки комунальним підприємствам, що належать до спільної власності територіальних громад Верхньодніпровського району (районної комунальної власності) на 2013-2017 роки та копію протоколу № 8 оперативної наради голови Верхньодніпровської райдержадміністрації від 13.06.2014 року.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи та дослідивши матеріали справи вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити, з таких підстав.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Житловик» зареєстровано Верхньодніпровською районною державною адміністрацією 08.10.2003 року та перебуває на обліку Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, як платник податків з 18.01.2005 року.

Судом також встановлено, що станом на 22.05.2014 року у КП «Житловик» наявний податковий борг в сумі 1 410 769,68 грн.

Верхньодніпровською ОДПІ проводилась робота щодо погашення податкового боргу та стягнення коштів у судовому порядку, шляхом звернення з позовами до суду. Так, протягом 2009 - 2014 років, позивач звертався до суду щодо стягнення коштів в рахунок погашення боргу по ПДВ - 1355758,01 грн., по податку доходи фізичних осіб - 40 072,92 грн., та по надходженню від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях - 14 938,75 грн. Постановами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2009 року у справі № 2-а-1840/09/0470; від 03.03.2011 року у справі № 2а/0470/2430/11; від 24.06.2011 року у справі №2а/0470/7165/11; від 28.10.2011 року у справі № 2а/0470/13590/11; від 28.11.2011 року у справі № 2а/0470/12925/11; від 10.05.2012 року у справі № 2а/0470/4677/12 адміністративний позов Верхньодніпровською ОДПІ до КП «Житловик» про стягнення коштів було задоволено.

В судовому засіданні встановлено, що посадовими особами Верхньодніпровської ОДПІ була проведена перевірка питань дотримання платіжної дисципліни по податку на доходи фізичних осіб КП «Житловик». Порушення виявлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті від 02.09.2013 р № 204/170/32570366. На підстави висновків вищевказаного акту були прийняті податкові повідомлення-рішення за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб № 0006511702 від 02.09.2013 р. на суму 8 715,70 грн. та податкове повідомлення рішення № 0006501702 від 02.09.2013 р. на суму 4 066,22 грн. нараховано пеню відповідно до ст.129 ПК України за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб на суму 18 152,63 грн., яка несплачена та підлягає стягненню.

Судом також встановлено, що 03.10.2006 року в державному реєстрі застав рухомого майна, було внесено запис про податкову заставу, об'єктом обтяження якого є активи платника податків - КП «Житловик».

До банківських установ, в яких знаходяться рахунки відповідача, з 2012 року направлялися інкасові доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, згідно глави 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в України в національній валюті, затвердженої постановою правління НБУ від 21.01.2004 року № 22. За результатами проведених заходів щодо стягнення боргу з грошових коштів на розрахункових рахунках КП «Житловик» податковий борг не погашено

Згідно інформації УДАІ ГУ МВС України у відповідача станом на 23.05.2014 р. обліковується транспортний засіб - КАМАЗ 43253, державний номер АЕ 5386 ВВ, 2006 року випуску, на яке може бути звернуто стягнення.

При розгляді адміністративної справи суд вважає за потрібне застосовувати положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним на час виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем, оскільки саме цей Закон був спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб-підприємців перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Згідно з п.1.3. ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

У відповідності з п.п.5.1, 5.4. ст.5 даного Закону податкове зобов'язання, самостійне визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 цього Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.п.4.2. та 4.3. ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених п.п.5.2.2. цього пункту.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, вважається сумою податкового боргу платника податків.

Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Активи платників податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (п.1.7 цього Закону).

В силу п.3.1.1. ст.3 Закону України «Про погашення зобов'язання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» активи платників податків можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкового боргу виключено за рішенням суду.

Статтею 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Судом встановлено, що Верхньодніпровською ОДНІ, відповідно до статті 6 Закону України (норма діяла на момент виникнення первісного податкового боргу) було вручено під розпис бухгалтеру КП «Житловик»:

- першу податкову вимогу від 26.07.2006 року № 1/151;

- другу податкову вимогу від 01.09.2006 року № 2/182.

Норми Закону України «Про погашення зобов'язання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» передбачали направлення органами державної податкової служби боржнику лише першої та другої податкової вимоги. В наступну чергу, норми Податкового Кодексу України який набрав чинності з 01.01.2011 року, для підтвердження податкового боргу не передбачають винесення податкової вимоги до боржників яким свого часу були вручені перша та другі податкові вимоги відповідно до ст.6 цього Закону.

У зв'язку з тим, що на протязі 2006 - 2014 років відповідачем ніколи податковий борг повністю не був погашений, а законодавством передбачено тільки формування та вручення першої та другої податкової вимоги (до 01.01.2011 р.), тому на новостворений борг податкові вимоги не формувались.

Відповідно до п.8.1 ст.8 даного Закону з метою захисту інтересів бюджетних споживачів, активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Згідно п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували у його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

На виконання вимог ст.8 Закону України «Про погашення зобов'язання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» податковими керуючими складено акт № 4/240 від 28.09.2006 р. опису активів відповідача, на які поширюється право податкової застави, а також зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Незважаючи на те, що за відповідачем рахується податковий борг, а також наявне майно, що перебуває у податковій заставі, а саме транспортний засіб - КАМАЗ 43253, державний номер АЕ 5386 ВВ, 2006 року випуску, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна КП «Житловик», що перебуває у податковій заставі задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Так, з 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 95.1. статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2. ст.95 ПК України).

Відповідно до п.95. ст.95 ПК України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Пунктом 87.3.2. ст.87 ПК України передбачено, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків, зокрема майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі майно передане у лізинг, схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію) та інш.

У судовому засіданні встановлено, що Комунальне підприємство «Житловик» згідно з ст.1 Статуту КП «Житловик», затвердженого на сесії Верхньодніпровської районної ради рішенням від 08 листопада 2005 року, засновано на спільній власності територіальних громад Верхньодніпровського району, органом управління майном є Верхньодніпровська районна рада.

Відповідно до п.4.2. ст.4 Статуту майно підприємства є спільною власністю територіальних громад Верхньодніпровського району чи окремої територіальної громади і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання Підприємство користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.

Згідно з пунктом 10 розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління якими відповідно до Конституції України здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи.

Отже, власником майна підприємства є територіальні громади Верхньодніпровського району і управління ним згідно з чинним законодавством здійснює Верхньодніпровська районна рада Дніпропетровської області.

В силу п.20 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення питань управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні обласних рад здійснюється виключно на пленарних засіданнях обласної ради.

Згідно матеріалів справи третя особа такої згоди не давала, доказів зворотнього позивачем суду не надано.

Як передбачено статтею 21 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з Конституцією України та Законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Таким чином, статтею 95 Податкового кодексу України передбачено можливість звернення органу державної податкової служби до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, тобто майна, власником якого є підприємство - платник податків КП «Житловик».

Суд вважає, що прийняття рішення про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі порушує права Верхньодніпровської районної ради Дніпропетровської області та фактично позбавляє можливості власника майна погодити своїм рішенням реалізацію з прилюдних торгів активів відповідача, проаналізувати результати оцінки майна, а в разі незгоди оскаржити оцінку майна до суду.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, з викладених вище підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Житловик», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Верхньодніпровська районна рада Дніпропетровської області про надання дозволу на погашення податкового боргу платника податків за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складений 08 липня 2014 року.

Суддя Кучма К.С.