Ухвала суду № 39714949, 03.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 р.Справа № 816/1606/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ендейвер" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В с т а н о в и л а:

28 квітня 2014 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Ендейвер" (далі - TOB "Ендейвер"), звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправними податкових повідомлень - рішень, а саме:

- Форми "В4" від 27.03.2014 року № 0015771502, прийнятого на підставі акту перевірки від 12.03.2014 року № 1432/16-01-15-02/37306380, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 132 268,94 грн. ( а.с.20);

- Форми "В1" від 18.04.2014 року № 0020571502, прийнятого на підставі акту перевірки від 07.04.2014 року № 2240/16-01-15-02/37306380, в частині, якою підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 132268,94 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 66134,47 грн. ( а.с.39)

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що зазначені податкові повідомлення - рішення є необґрунтованими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства України. Також зазначає, що кошти в розмірі 132268,94 грн. були сплачені за податковою декларацією № 806000011/2012/350015, що підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року адміністративний позов TOB "Ендейвер" задоволено.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтава від 27.03.2014 № 0015771502 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 132 268,94 грн. та від 18.04.2014 № 0020571502 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 132 268,94 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 66 134,47 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ендейвер" (код ЄДРПОУ 37306380) витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 грн.

Відповідач - ДПІ у м. Полтаві, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати, та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог TOB "Ендейвер" відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, а саме, неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, неврахування судом першої інстанції вимог Податкового та Митного кодексів України при визначенні платнику податків сум грошових зобов'язань тощо.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 200 КАС України задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ендейвер" відповідно до копії Довідки з ЄДРПОУ Серії АА № 482768 зареєстроване 20.09.2010 Виконавчим комітетом Полтавської міської Ради, перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтава, з 13.10.2010р. є платником податку на додану вартість, копія свідоцтва платника ПДВ від 06.02.2012р. № 200023772 ( а.с. 9-14).

В період з 21.02.2014 р. по 06.03.2014р. працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування TOB "Ендейвер" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань за листопад 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 12.03.2014 року № 1432/16-01-15-02/37306380, яким зафіксовано порушення п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.11, п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України у зв'язку з чим TOB "Ендейвер", зокрема, завищено від'ємне значення з ПДВ за листопад 2013 року в сумі 132307 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 27.03.2014 року № 0015771502, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 132 268,94 грн.

Не погоджуючись із зазначеним актом перевірки та податковим повідомленням - рішенням, позивачем подано скаргу до Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 02.04.2014 року вих. № 04/02/88.

24.04.2014 року позивачем одержано рішення Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 22.04.2014 року № 897/10/16-31-10-04-12, яким податкове повідомлення - рішення № 0015771502 від 27.03.2014 залишено без змін, а скарга TOB "Ендейвер" - без задоволення.

Крім того, в період з 25.03.2014 по 07.04.2014 працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування TOB "Ендейвер" бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань за грудень 2013 року.

Результати перевірки оформлені актом від 07.04.2014 року № 2240/16-01-15-02/37306380, яким зафіксовано порушення п.198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.11, п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим TOB "Ендейвер" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних податкових періодів по податковій декларації з ПДВ за грудень 2013 року в розмірі 132307,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 18.04.2014 року № 0020571502, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 132307грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 66153,50грн.

Не погодившись із податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі зовнішньоекономічного контракту від 01.12.2011 року № RU-001, укладеного між TOB "Ендейвер", Російська Федерація (Орендодавець) та TOB "Ендейвер" (Орендар), на умовах оренди здійснювалося тимчасове ввезення станції геолого-технологічних досліджень "ГЕОТЕСТ-5" та комплекту геологічних приборів.

19.01.2012 року позивачем була заявлена до митного оформлення вантажна митна декларація типу "IM 31" № 806000011/2012/350015 на розміщення в режимі тимчасового ввезення станції геолого-технологічних досліджень "ГЕОТЕСТ-5" та комплекту геологічних приборів з частковим умовним звільненням від обкладання митними платежами.

Сума нарахованого податку на додану вартість склала 254363,27 грн., сума фактично сплаченого податку на додану вартість, сплачена митним органам при оформленні митної декларації становить 83939,87 грн., сума пільги по податку на додану вартість склала 170423,40 грн.

Згідно з п. 106.2 ст. 106 Митного кодексу України (далі - МК України) у разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митні платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасово ввезення.

Відповідно до ст. 108 МК України строк тимчасового ввезення товарів встановлюється органом доходів і зборів у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років здати поміщення у режимі тимчасового ввезення.

Станції геолого-технологічних досліджень "ГЕОТЕСТ-5" та комплекту геологічних приборів знаходились в режимі тимчасового ввезення до 27.11.2013 року.

Відповідно до пп. 206.2.4 п. 206.2 ст. 206 ПК України податкове зобов'язання підприємства, на яке було надано пільгу по податку на додану вартість у вигляді умовного звільнення від оподаткування, склало 170423,40 грн.

Станом на 11.03.2013 року в погашення суми з податку на додану вартість, на яку надана пільга у розмірі 170423,40 грн., позивачем було сплачено 38154,46 грн., що підтверджується належним чином оформленими документами (а.с.105-112):

- 03.12.2012 року за аркушем коригування № 806000000/201/000101 до митної декларації № 806000011/2012/350015 від 19 01.2012 року позивачем сплачено податок на додану вартість в сумі 15261,80 грн.

- 26.12.2012 року за аркушем коригування № 806000000/201/000110 до митної декларації № 806000011/2012/350015 від 19.01.2012 позивачем сплачено податок на додану вартість в сумі 15261,80 грн.

- 01.03.2013 року за аркушем коригування № 806000000/201/000106 до митної декларації № 806000011/2012/350015 від 19.01.2012 року позивачем сплачено податок на додану вартість в сумі 7630,87 грн.

Згідно з ч. 7 ст. 106 МК України у разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі митні платежі сплачуються в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну території України у митному режимі імпорту, за відрахування суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами.

Отже, на виконання вимог ч.7 ст.106 МК України, позивач був зобов'язаний згідно з митною декларацією № 806000011/2012/350015 від 19.01.2012 року сплатити митні платежі у розмірі 170423,40 грн. за відрахуванням вже сплаченої суми у розмірі 38154,47 грн., а саме, залишок непогашеного податкового зобов'язання TOB "Ендейвер" станом на 11.03.2013 року становив 132268,94 грн.

Як визначено ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог TOB "Ендейвер", колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст.201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 206.7.2 п. 206.7 ст. 206 ПК України при використанні митного режиму тимчасового ввезення сплачені суми податку включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п. 201.12 ст. 201 ПК України підтверджується митною декларацією, оформленою відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом:

- подання з метою продовження строку тимчасового ввезення товарів з частковим звільненням від оподаткування митними платежами, а також у випадках, визначених МК України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової митної декларації та оформлення її митним органом;

- заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4.

Внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, що встановлюється Мінфіном. Після оформлення аркуша коригування його електронний примірник засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, вноситься до локальних баз даних митного органу і Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України посадовою особою митного органу, що його оформила, та передається спеціалізованим митним органом до відповідного органу державної податкової служби згідно з пунктом 32 цього Положення.

Оформлений митним органом аркуш коригування є невід'ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі:

- отримання митним органом інформації про перерахування декларантом до державного бюджету митних платежів у вигляді доплати або підтвердження Казначейством факту повернення з державного бюджету коштів після закінчення митного оформлення;

- необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації на бланку єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією;

- необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа.

Електронні копії аркушів коригування зберігаються в локальних базах даних митних органів та Єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів України окремо від електронних копій відповідних митних декларацій (електронних митних декларацій), без внесення змін до таких електронних копій митних декларацій (електронних митних декларацій).

Отже, при використанні митного режиму тимчасового ввезення підставою для нарахування сум податкового кредиту є аркуш коригування до митної декларації, який підтверджує сплату податку.

Проведеною податковим органом перевіркою встановлено, що підприємством до складу податкового кредиту листопада 2013 року включено суму ПДВ в розмірі 132268,94 грн., сплачену ГУ ДКСУ у Полтавській області згідно платіжного доручення від 25.11.2013 року № 2129 на суму 167105,50 грн. по податковому повідомленню - рішенню форми "Р" від 02.04.2013 року № 14, винесеного Полтавською митницею за результатами документальної планової виїзної перевірки (акт від 11.03.2013 року № 0006/13/806000000/0037306380).

За наслідками вищевказаної перевірки відповідачем зроблений висновок про завищення TOB "Ендейвер" від'ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2013 року в сумі 132307 грн. внаслідок порушення вимог п. 198.6. ст.198, п.200.4 ст. 200, п. 201.11, п.201.12 ст. 201 ПК України.

З урахуванням висновків Акту перевірки відповідача від 12.03.2014 року, за результатами перевірки TOB "Ендейвер" за грудень 2013 року (Акт перевірки від 07.04.2014р.) відповідачем - ДПІ у м. Полтаві , в порушення п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст.200, п. 201.11, п.201.12 ст. 201 ПК України завищено заявлену бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних податкових періодів по податковій декларації з ПДВ за грудень 2013 року на суму 132268,94 грн.

Як передбачено п. 200.1. ст. 200 Податкового Кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 201.12 ст. 201 ПК України, у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, податкові зобов'язання за якою включені до податкової декларації попереднього періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4 ст. 200 Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, залишок податкового зобов'язання в сумі 132268,94 грн. за митною декларацією № 806000011/2012/350015 було сплачено позивачем - TOB "Ендейвер" 25.11.2013 року, про що свідчить реєстр виданих та отриманих податкових накладних та платіжне доручення від 25.11.2013р. № 2129. (а.с.206)

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за листопад 2013 року суми ПДВ в розмірі 132268,94 грн., сплаченої згідно з митною декларацією № 806000011/2012/350015 від 19.01.2012 року.

Отже, рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2014 № 0015771502, яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість по Декларації з ПДВ за листопад 2013 року на 132 268,94 грн. прийнята у відповідності до норм чинного матеріального права.

Також, з огляду на матеріали справи , підставою винесення податкового повідомлення - рішення від 18.04.2014 року № 0020571502 про зменшення бюджетного відшкодування в Декларації з ПДВ за грудень 2013 року 132268,94 та застосування штрафних санкцій на суму 66134,47 грн. став висновок відповідача про завищення позивачем розміру від'ємного значення з податку на додану вартість в Декларації з ПДВ за листопад 2013 року на суму 132268,94 грн.

Враховуючи положення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та встановлення судом правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2013 року коштів в сумі 132268,94 грн., сплачених згідно з митною декларацією № 806000011/2012/350015 від 19.01.2012 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.04.2014 року № 0020571502 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 132268,94 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 66134,47 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем зазначених вище норм податкового законодавства.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

В порядку, передбаченому ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України, розгляд справи відбувся за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Керуючись ст. 41 ч.1, 160, 167, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Н.С. Бартош

(підпис) Л.О. Донець

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 07 липня 2014 року.