Постанова № 39714846, 07.07.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2014 року 14 год. 40 хв. Справа № 808/3384/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Лазько Д.В.

представника позивача Крамаренко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин»

до: Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області

про: визнання протиправним та скасування розрахунку

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Завод будівельно-опоряджувальних машин» (далі - позивач або ПАТ «Завод БОМ») звернулось з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області (далі - відповідач або УПФУ в Василівському районі Запорізької області) про визнання протиправним та скасування додаткового розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій № 1496/02 від 15.04.2014, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що особи, зазначені у розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій мають право на пільгову пенсію відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому підстави для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за положеннями частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутні. Також позивач посилається на ту обставину, що відповідачем неправомірно включено до зазначеного розрахунку надбавки, суми доплат та підвищень до пенсій, в тому числі за понаднормативний стаж, а зазначений додатковий розрахунок направлений позивачу з порушенням строків, що суперечить вимогам чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та дав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

02.07.2014 представником відповідача були подані заперечення на адміністративний позов, з яких вбачається, що відповідач позов не визнає у повному обсязі та зазначає, що розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій складений відповідно до вимог законодавства, особи, щодо яких складено розрахунок набули право на пенсію після введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» та відповідно отримують пенсію за статтею 13 зазначеного Закону, у зв'язку з чим, вважає, що позов Публічного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин» не підлягає задоволенню.

Вислухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство «Завод будівельно-опоряджувальних машин» відповідно до положень Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) є платником збору на обов'язкове пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) та зареєстроване в УПФУ в Василівському районі Запорізької області.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Статтею 1 зазначеного закону встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій № 1496/02 від 15.04.2014, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», УПФУ в Василівському районі Запорізької області було визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, що підлягає відшкодуванню органам Пенсійного фонду України. До кола осіб, яким призначена пенсія на пільгових умовах за зазначеним розрахунком увійшли: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (а.с. 11)

Як зазначено у супровідному листі про направлення вказаного розрахунку, його сформовано у зв'язку з несенням змін до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо поетапного збільшення пенсійного віку для жінок до досягнення ними 60 років (а.с. 10).

Судом встановлено, що громадянці ОСОБА_2 на підставі протоколу від 01.03.2002 № 20 з 22.01.2002 була призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за Списком № 1. ОСОБА_2 працювала на ПАТ «Завод БОМ» на роботах, які згідно законодавства дають їй право на пенсію на пільгових умовах, що також підтверджується довідкою, що уточнює особливий характер роботи та умови праці № 12/1325 від 29.12.2001, та має відповідний заліковий стаж у розмірі 7 років 6 місяців. Частка сплати відповідача у відшкодуванні витрат на виплату і доставку пенсії зазначеному пенсіонеру становить 100%.

Громадянці ОСОБА_3 за протоколом від 19.03.2002 № 102 з 28.01.2002 була призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за Списком № 1. ОСОБА_3 працювала на ПАТ «Завод БОМ» на роботах, які згідно законодавства дають їй право на пенсію на пільгових умовах, що також підтверджується довідкою, що уточнює особливий характер роботи та умови праці № 12/105, та має відповідний заліковий стаж у розмірі 7 років 6 місяців. Частка сплати відповідача у відшкодуванні витрат на виплату і доставку пенсії зазначеному пенсіонеру становить 100%.

Громадянці ОСОБА_4 на підставі протоколу від 19.11.2003 № 1229 з 05.11.2003 була призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за Списком № 1. ОСОБА_4 працювала на ПАТ «Завод БОМ» на роботах, які згідно законодавства дають їй право на пенсію на пільгових умовах, що також підтверджується довідкою, що уточнює особливий характер роботи та умови праці № 12/1094, та має відповідний заліковий стаж у розмірі 7 років 6 місяців. Частка сплати відповідача у відшкодуванні витрат на виплату і доставку пенсії зазначеному пенсіонеру становить 100%.

Громадянці ОСОБА_5 на підставі протоколу від 11.04.2007 № 1410 з 15.02.2007 була призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за Списком № 1. ОСОБА_5 працювала на ПАТ «Завод БОМ» на роботах, які згідно законодавства дають їй право на пенсію на пільгових умовах, що також підтверджується довідкою, що уточнює особливий характер роботи та умови праці № 12/205, та має відповідний заліковий стаж у розмірі 3 роки 9 місяців 12 днів. Частка сплати відповідача у відшкодуванні витрат на виплату і доставку пенсії зазначеному пенсіонеру становить 75,67%.

Громадянці ОСОБА_6 на підставі протоколу від 19.10.2007 № 255 з 01.10.2007 була призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за Списком № 1. ОСОБА_6 працювала на ПАТ «Завод БОМ» на роботах, які згідно законодавства дають їй право на пенсію на пільгових умовах, що також підтверджується довідкою, що уточнює особливий характер роботи та умови праці № 12/498, та має відповідний заліковий стаж у розмірі 4 роки. Частка сплати відповідача у відшкодуванні витрат на виплату і доставку пенсії зазначеному пенсіонеру становить 100%.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Розмір сум і порядок відшкодування вказаних витрат Пенсійному фонду України врегульований розділом 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-ІV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Пункт 6.5 визначає, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Тобто, нормативно правовим актом на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок визначати розмір відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Пунктом 6.8 Інструкції зазначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як зазначив представник відповідача у своїх запереченнях, додатковий розрахунок № 1496/02 від 15.04.2014 був сформований на підставі листа Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 11.03.2014 № 1656/02, за яким органи Пенсійного фонду України було зобов'язано сформувати розрахунки та направити платникам з роз'яснювальним листом, що й було здійснено УПФУ в Василівському районі Запорізької області у строки визначені Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», у зв'язку з чим суд вважає необґрунтованим твердження позивача, що відповідачем направлено додатковий розрахунок з порушенням строків, передбачених Інструкцією.

Крім того, як вбачається з супровідного листа про направлення додаткового розрахунку, розрахунок сформовано у зв'язку з несенням змін до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо поетапного збільшення пенсійного віку для жінок до досягнення ними 60 років.

Посилання представника позивача на те, що пенсія ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 мала бути призначена відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд вважає необґрунтованими.

Згідно з пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Разом з тим, абзацом четвертим статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що статтею 100 даного Закону визначається порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 06.12.1991 № 1931-ХІІ, Закон України «Про пенсійне забезпечення» введений в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 1 квітня 1992 року - в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що колишнім працівника відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 була призначена та виплачувалась пенсія за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколів від 01.03.2002 № 20, від 19.03.2002 № 102, від 19.11.2003 № 1229, від 11.04.2007 № 1410.

Зайнятість зазначених пенсіонерів на роботах за списком № 1 підтверджується наявними у матеріалах справи копіями довідок, уточнюючих особливий характер роботи та умови праці, що необхідні для призначення пільгової пенсії, та які були надані представником позивача, а саме: довідка № 12/1325 від 29.12.2001, з якої вбачається, що ОСОБА_2 працювала на молотах, пресах та маніпуляторах ковальсько-пресового виробництва з 16.08.1984 по 13.02.1997; довідка № 12/105, з якої вбачається, що ОСОБА_3 працювала машиністом кранів (кранівником) з 30.12.1988 по 09.10.2001; довідка № 12/1094, з якої вбачається, що ОСОБА_4 працювала машиністом кранів (кранівником) з 01.08.1985 по 22.09.1987 та з 01.08.1988 по 31.05.1995; довідка № 12/205, з якої вбачається, що ОСОБА_5 працювала машиністом крану (кранівником) з 12.08.1986 по 12.05.1991.

Видаючи зазначені довідки про підтвердження пільгового стажу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ПАТ «Завод БОМ» підтвердив наявність у останніх пільгового стажу.

Зазначені громадяни на час прийняття Закону України «Про пенсійне забезпечення» не мали відповідного повного стажу на зазначених роботах для призначення пенсії та віку (в 1992 році вищезазначені пенсіонери не досягли віку з якого можливе призначення пенсії), а призначення пенсії відбулося не раніше 2002 року. У зв'язку з чим, суд вважає посилання позивача щодо призначення пенсії відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» безпідставним та необґрунтованим.

Посилання позивача про те, що до додаткового розрахунку № 1496/02 включено до відшкодування пільгові пенсії з урахуванням надбавок, суми доплат та підвищень до пенсій, в тому числі за понаднормативний стаж суд також вважає безпідставними.

Згідно з пунктом 6.6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», додаткові пенсії, додаткові витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", доплати, надбавки та підвищення, призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.

Як вбачається з додаткового розрахунку № 1496/02, в графі «загальний місячний розмір пенсії» міститься інформація щодо загального місячного розміру пенсії та окремо графа «розмір пенсії» та «надбавки, доплати, підвищення з інших джерел» (графи № 7-9). В графі 15 - «частка плати даного підприємства (%)» визначено у відсотковому значенні частку, яку повинно відшкодовувати відповідне підприємство, та в графі 18 визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, який повинен сплатити платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до зазначеного розрахунку єдиною особою, якій нараховано надбавки, доплати, підвищення з інших джерел, є ОСОБА_5 Проте, зазначені надбавки не входять до остаточної суми відшкодувань підприємством розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсії (графа 18), оскільки в графі 10-11 зазначено саме розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, який не включає в себе надбавки, доплати, підвищення з інших джерел.

Тож посилання позивача, що надбавки, доплати, підвищення з інших джерел включені до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню позивачем, є необґрунтованими.

Твердження позивача, що правові підстави для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій особам, які працювали на роботах за списком № 1 та отримали право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до 01.01.2004 суд вважає необґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

При цьому, виходячи зі змісту Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зазначений Закон регулює лише порядок виплати пенсій, а не змінює порядок відшкодування, та не звільняє підприємства, зазначені в статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058 в разі досягнення пенсійного віку та при наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто, зазначений вище порядок відшкодування.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що ПАТ «Завод БОМ» як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених працівникам позивача, а тому суд вважає розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1496/02 від 15.04.2014, таким, що не суперечить вимогам діючого законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги про його скасування не підлягають задоволенню.

Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням сплаченого позивачем судового збору у розмірі 182 грн. 70 коп., стягненню з позивача підлягає сума судового збору у розмірі 1644 грн. 30 коп. (а.с. 2, 39).

На підставі викладеного, ст. ст. 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин» (код ЄДРПОУ 04689323) на користь Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя (р/р 31215206784006, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025423, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби у Запорізькій області, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код 35450335) суму судового збору у розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М Каракуша