Постанова № 39713386, 09.07.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року м.Львів Справа № 876/74/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

представника позивача Петришин І.М.,

представника відповідача Гейвича М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 року в адміністративній справі № 2а-8816/12/1370 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВВМ Явір» до державної податкової інспекції в Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

У жовтні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «ВВМ Явір» (далі - ТзОВ «ВВМ Явір») звернулося з позовом до державної податкової інспекції в Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ в Яворівському районі) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002332320 від 03.10.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання із податку на прибуток у розмірі 250642,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказував на неправомірність висновків податкового органу про безпідставне віднесення позивачем до складу загальновиробничих витрат вартості маркетингових послуг, одержаних від фірми-неризедента - компанії «CARTFIELD ENTERPRISES», у зв'язку із відсутністю підтвердження фактичного надання послуг та їх пов'язаності з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, недоведеністю їх використання у власній господарській діяльності та неналежним оформленням первинних документів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 року позов задоволено.

Постанову суду оскаржив відповідач, яка вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за результатами планової виїзної перевірки ТзОВ «ВВМ ЯВІР» ДПІ у Яворівському районі складено акт за № 701/22-00/35546011 від 01 жовтня 2012 року, яким встановлено порушення позивачем вимог пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 і пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України -заниження податок на прибуток в сумі 250642,00 грн, у тому числі за II квартал 2011 року - в сумі 238 991,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки та відповідно до встановлених порушень 03 жовтня 2012 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення за № 0002332320, яке позивач оскаржив в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 238991,00 грн.

На думку податкового органу, зазначені порушення мали місце при проведенні ТзОВ «ВВМ ЯВІР» господарської операції з приводу отримання маркетингових послуг від фірми-неризедента - компанії «CARTFIELD ENTERPRISES», у зв'язку з відсутністю підтвердження фактичного надання послуг та їх пов'язаності з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, недоведеністю їх використання у власній господарській діяльності та неналежним оформленням первинних документів.

Встановлено, що підставою віднесення ТзОВ «ВВМ ЯВІР» у II кварталі 2011 року до складу загальновиробничих витрат вартості маркетингових послуг, одержаних від фірми-неризедента - компанії «CARTFIELD ENTERPRISES» в розмірі 1039090,00 грн була господарська операція, яка здійснювалась відповідно до Договору № 1112 про надання маркетингових послуг від 05 січня 2011 року, укладеного між ТзОВ «ВВМ ЯВІР» (Замовник) та компанією «CARTFIELD ENTERPRISES» (Виконавець), згідно із умовами якого Виконавець зобов'язався у відповідності до завдання Замовника провести роботу з маркетингового дослідження ринку металевого покрівельного матеріалу для скатних дахів, а Замовник оплатити Виконавцю зроблену роботу у відповідності до Договору.

24 травня 2011 року сторони вказаного Договору підписали Акт здачі-приймання виконаних робіт, у якому вказано, що Виконавець належним чином виконав свої обов'язки, провів роботу з маркетингового дослідження ринку металевого покрівельного матеріалу для скатних дахів в рамках Договору № 1112 від 05.01.2011 року про надання маркетингових послуг на суму 130000 доларів США і передав Замовнику відповідний звіт. Також у акті сторони підтвердили відсутність взаємних претензій та факт придбання Замовником наданих послуг.

Судом також встановлено, що в ІІ кварталі 2011 року до складу загальновиробничих виплат віднесено вартість маркетингових послуг, одержаних від фірми-неризедента - компанії «CARTFIELD ENTERPRISES», на підставі акту здачі-прийому виконаних робіт по договору про надання маркетингових послуг від 24.05.2011 року на суму 130000 доларів США.

Проте, в акті не вказано обґрунтованості вартості послуг, кількості зазначеного часу, місця проведення досліджень, не конкретизовано предмету досліджень, не доведено їх використання підприємством у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року (далі - Закон № 996-XIV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно із пунктом 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Поняття господарської операції визначено у статті 1 Закону № 996-XIV, згідно із якою це - дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 та ч.2 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як видно із матеріалів справи, договором № 1112 від 05 січня 2011 про надання маркетингових послуг не визначено усіх суттєвих умов договору, зокрема, території проведення маркетингових досліджень, напрямів маркетингових досліджень, строків їх проведення, способу виконання, у якій формі мають бути надані результати досліджень тощо, у зв'язку з чим неможливо встановити факт виконання даного договору. Також не містить усіх атрибутивних реквізитів й акт здачі-приймання виконаних робіт, зокрема, обсяг і вид наданих послуг. Звіт про маркетингове дослідження не містить дати його складання, зазначення осіб, які виконували роботу, підписів цих осіб, печатки юридичної особи, містить лише загальновідомі факти і не вказує про конкретне виконання маркетингових досліджень, їх вид та обсяг, термін виконання, не містить будь-яких рекомендацій і висновків тощо.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що зазначені договір, акт та звіт не підтверджують виконання маркетингових досліджень.

Також позивачем не надано до суду будь-яких доказів щодо використання цих досліджень у власній господарській діяльності, їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва та якого економічного ефекту досягнуто внаслідок проведення цього дослідження (розширення ринку збуту, збільшення обсягу реалізованої продукції тощо). Інших первинних доказів, які б підтверджували, що понесені підприємством витрати пов'язані з господарською діяльністю підприємства, не надано.

Відповідно до пункту «г» пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України (далі - ПК України) до складу інших витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

У свою чергу, пп.14.1.108 п.14.1 статті 14 ПК України встановлює, що маркетингові послуги (маркетинг) - це послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до переконання, що позивачем в порушення вимог пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 ПК України, занижено податок на прибуток на суму 238,991,00 грн за ІІ квартал 2011 року.

Відповідно до ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно зі ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заявленого позову.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, суд

постановив :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 року в адміністративній справі № 2а-8816/12/1370 скасувати.

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ВВМ Явір» до державної податкової інспекції в Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й.Коваль

Судді В.В.Гуляк

Н.М.Судова-Хомюк

Постанова складена у повному обсязі 14 липня 2014 року.