Постанова № 39713300, 09.07.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року м.Львів Справа № 876/56/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Коваля Р.Й.

суддів: Гуляка В.В.,

Судової-Хомюк Н.М.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2012 року в адміністративній справі № 2а-9295/12/1370 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Марком-Захід» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

У жовтні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Марком-Захід» (далі - ТзОВ «Марком-Захід») звернулося з позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Шевченківському районі м.Львова) про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.10.2012 року за № 0004662300/17005, яким товариству збільшено суму податкового зобов'язання за податком на прибуток на загальну суму 1251908,75 грн, в тому числі: 1001527,00 грн - за основним платежем та 250381,75 грн - за штрафними санкціями та за № 0004682300/17007, яким товариству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за перше півріччя 2012 року в розмірі 230825,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказував на неправомірність висновків податкового органу про заниження задекларованих ТзОВ «Марком-Захід» показників у рядку 03 Декларації «Інші доходи» за ІІ квартал 2012 року на суму 5000000 грн в результаті продажу часток у статутному фонді ТзОВ «Марком-Захід».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2012 року позов задоволено.

Постанову суду оскаржив відповідач, який вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Враховуючи те, що цю справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, а усі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, у відповідності до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта необхідно задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в період з 03 по 21 вересня 2012 р. ДПІ у Шевченківському районі м.Львова було проведено документальну виїзну перевірку ТзОВ «Марком-Захід» в частині дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року, за наслідками якої складено акт № 1434/158/22-1/30337302 від 28.09.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення товариством вимог пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, пп. 135.5.5 п.135.5 ст.135 Податкового Кодексу України, зокрема, занижено податок на прибуток на суму 1001527 грн та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за І півріччя 2012 року в сумі 230825 грн.

На підставі акта перевірки та відповідно до встановлених порушень відповідачем 15.10.2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення: за № 0004682300/17007, яким товариству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 230825 грн та за № 0004662300/17005, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на суму 1251908,75 грн, з яких: 1001527 грн - за основним платежем та 250 381,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень стали наступні обставини справи.

Відповідно до установчих документів статутний капітал ТзОВ «Марком-Захід» на момент його створення складав 5000 тис.грн. Учасниками товариства були: ОСОБА_2 - 3000,0 тис.грн, що становить 60% статутного фонду, ОСОБА_3 - 1500,0 тис.грн, що становить 30% статутного фонду та ОСОБА_4 - 500,0 тис.грн., що становить 10% статутного фонду.

Статутний фонд сформований за рахунок грошових коштів учасників в повній мірі, що відображено по Кт40 в сумі 5000000 грн.

Згідно договору купівлі-продажу часток в статутному фонді ТзОВ «Марком-Захід» від 12.04.2012 року продавці (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4) продали, а покупець ТзОВ «Айсінвест» купив частки в статутному фонді ТзОВ «Марком-Захід». Продаж часток, за погодженням сторін, проводиться за 5000,00 грн, які покупець зобов'язується сплатити продавцям протягом трьох банківських днів з моменту підписання даного договору.

Зміна засновника зареєстрована виконавчим комітетом Львівської міської ради від 25.04.2012 року № 14151050021002023.

Проте, ТзОВ «Марком-Захід» не внесено зміни в бухгалтерському обліку та зокрема в аналітичному обліку до рахунка 40 «Статутний капітал», що стосуються складу і розміру вкладів учасників.

Враховуючи наведене, відповідач дійшов висновку, що сума, внесена засновниками товариства до статутного фонду в сумі 5000000 грн залишалась неповерненою та є фінансовою допомогою.

Судова колегія погоджується з такими висновками податкового органу з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ, товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має розділений на частки статутний фонд, розмір яких визначають установчі документи. Учасники товариства несуть відповідальність у межах їх вкладів.

Вихід зі складу учасників ТОВ може бути добровільним, тобто таким, що залежить від волі учасника, та примусовим, який навпаки, не залежить від волі учасника товариства.

Так, вихід зі складу учасників ТОВ можна вважати добровільним у випадку відступлення частки в статутному фонді ТОВ одному чи кільком учасникам цього товариства, самому товариству, третім особам, перехід частки до правонаступників. При виході учасника з ТОВ йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці в статутному фонді.

Однак, колишні засновники ТзОВ «Марком-Захід» не виявили бажання на отримання своїх часток в статутному фонді, тому сума внесена ними до статутного фонду в сумі 5000 000 грн. залишилась неповерненою, тобто в розпорядженні підприємства, та є фінансового допомогою.

Відповідно до пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що фінансова допомога - це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненок) на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення»

Підпунктом 135.5.5 п.135.5 ст.135 ПК України визначено, що суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

При цьому доходи такого платина податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу не змінюються як при її видачі та к і при зворотному отриманні.

Враховую наведене вище, судова колегія приходить до висновку про порушення ТзОВ «Марком-Захід» вимог пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, пп.135.5.5 п.135.5 ст.135 ПК України, в результаті чого занижено інший дохід на суму фінансової допомоги в розмірі 5000000 грн за ІІ квартал 2012 року.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач довів суду належними і допустимими доказами законність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Згідно зі ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З урахуванням викладеного судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги є законними та обґрунтованими і спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу підлягає задовленню.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198 ч.1 п.3, 202 п.4, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, суд

постановив :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2012 року в адміністративній справі № 2а-9295/12/1370 скасувати.

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Марком-Захід» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Р.Й.Коваль

Судді В.В.Гуляк

Н.М.Судова-Хомюк